• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура сучасної правової системи

Не існує єдиного розуміння «правової системи». Так, О. Скакун до елементів правової системи відносить суб’єктів права, правові норми та принципи, правореалізацію, правозастосування, правовідносини, правомірну поведінку, юридичну практику, праворозуміння, правові ідеї, концепції, правову свідомість, правову культуру, зв’язки між названими елементами, що визначають результат їх взаємодії – законність, правопорядок.

В. Синюков визначає правову систему як соціальну організацію, що містить основні компоненти національної правової культури. Відповідно до поглядів Н. Вітрука та В. Лазарєва до правої системи відносяться правові процеси та стани, матеріальні та процесуальні правові відносини, матеріально-правові акти та акти процедурно-процесуального характеру.

Ю. Тихомиров до правової системи відносить такі елементи: 1) цілі та принципи правого регулювання; 2) основні види правових актів та їх об’єднання; 3) системоутворювальні зв’язки, що забезпечують взаємодію всіх елементів та цілісність системи. Через деякий проміжок часу він висунув думку про те, що при розумінні правової дійсності необхідно розглядати два явища: правову систему, що склалася історично, та систему законодавства, що є продуктом національної діяльності, форм виразу нормативного матеріалу.

На думку В. Попкова, треба не просто визначати необхідні компоненти, а звернувши увагу на структуру правової системи, встановити взаємний вплив одне на одного.

І. Петеліна виділяє такі елементи правової системи: 1) право (система норм); 2) законодавство (як форма виразу норм); 3) правові установи, що здійснюють правову політику держави; 4) судова та інша юридична практика; 5) механізм правового регулювання; 6) правореалізаційний процес (акти застосування й тлумачення права); 7) права, свободи та обов’язки громадян (суб’єктивне право); 8) система правовідносин; 9) законність та правопорядок; 10) правова ідеологія (правосвідомість, юридичні доктрини, правова культура); 11) суб’єкти права (індивідуальні та колективні); 12) систематизуючі зв’язки; 13) інші правові явища (юридична відповідальність, правовий статус тощо), що утворюють «інфраструктуру» правової системи.

Найбільш обґрунтованою точкою зору щодо елементного складу правової системи є така: 1) постійні елементи: суб’єкти права; система права; система законодавства; правові принципи; правова культура; правова свідомість; юридичні установи; юридична техніка; юридичні терміни; правова політика; 2) змінні елементи: правотворчість; правореалізація; правовідносини; юри­дична практика.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
4. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
5. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
6. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
7. ISO 15504. Призначення і структура стандарту
8. ISO 15504.Структура еталонної моделі
9. IV. Розподіл нервової системи
10. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
11. IV. Філогенез кровоносної системи
12. IY.3. Общество и его структура.

Переглядів: 455