• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розвиток політичної думки у другій половині ХІХ ст.

Величезний вплив на навчання про політику зробив марксизм. Протягом всієї своєї діяльності К.Маркс і Ф.Енгельс приділяли пильну увагу сутності політики й політичної влади, характеру й методам політичної діяльності, глибоко аналізували політичні процеси, діяльність держави, політичних партій, масових рухів. В історії політичної думки важливе місце займають їхні праці. "Селянська війна в Німеччині", "Класова боротьба у Франції з 1846 по 1850 г", "Анти-Дюринг", "Походження родини, приватної власності й держави" та ін.

Маркс і Енгельс створили розвинену й цільну теорію політичних відносин, що містить у собі:

1/ політичні відносини - це відносини, що випливають із боротьби за владу й здійснення влади. Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин народжує протиріччя між базисом і надбудовою. Подолання їх досягається революційним шляхом;

2/ базис завжди первинний, а надбудова вторинна, але надбудовним інститутам відведена активна роль у формуванні соціально-економічних відносин. Політика виступає як важливий аргумент у суспільно-політичних процесах, як знаряддя формування нового економічного базису;

3/ держава є продукт класових протиріч і служить інтересам економічно панівного класу. Вони виводять державу з розвитку суспільних відносин, які у свою чергу є результатом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Економічний розвиток - основна передумова, а насильство - похідна в процесі виникнення класів і держави;

4/ економічно панівний клас - він і політично й ідеологічно пануючий. Висновок про те, що економічне політичне й ідеологічне панування - це взаємодоповнюючі аспекти панування класового, покладений в основу марксистської теорії;

5/ марксизм створив власну теорію політичної свідомості. Вихідним її пунктом є положення про те, що суспільне буття людей визначає їхня свідомість, отже, політичні погляди людей формуються під впливом їхнього положення, а також інтересів. Однак залежність між інтересом і свідомістю є лише залежність потенційна, а в дійсності вона деформована ідеологічним впливом панівного класу;

6/ аналіз суспільного становища класів, шарів і соціальних груп - вихідний пункт для розуміння політичного поводження мас.

Необхідно відзначити, що марксистська політична концепція вплинула на розвиток політичної науки, особливо європейської. Разом з тим, вона не стала основою сучасної політології. Марксизм не мав якого-небудь значного впливу в США, а саме там заставлялися основи сучасної політичної науки і її основні концепції.

Наступний етап у розвитку політичної науки пов'язаний з іменами італійських учених Гаєтано Моски й Вильфредо Парето - творців політологічної теорії еліти, що вони виклали у своїх роботах "Панівний клас" й "Трактат по загальній соціології".

Влада, уважав Моска, завжди перебувала й повинна перебувати в руках меншостей. Цю правлячи меншість він називає панівним класом, елітою. В історії, на його думку, існують дві основні еліти: аристократична й демократична. Аристократична - являє собою замкнуту групу, що не поповнюється людьми поза її колом, у той час як демократичні правлячі меншості рекрутуються із широких народних мас за рахунок людей, чиї якості виявляються корисними з погляду здійснення влади.

По думці Парето, соціальні умови є причиною того, що не всі люди, наділені елітарними якостями, можуть увійти в керівну групу. Оскільки пануючі еліти зберігають свої привілеї й намагаються передати їх у спадщину, назріває конфлікт, у результаті якого контреліта за підтримкою мас скидає владу колишньої еліти й установлює своє панування.

Однією з найбільш яскравих фігур у політології є Макс Вебер (1864-1920). Він обґрунтував теорію ідеальних типів панування, що містить у собі такі види: панування "традиційне" засноване на вірі в традиційність і святість певних традицій; панування "харизматичне" в основі якого лежить віра в надлюдські якості вождя, лідера; панування "раціональне», базується на вірі людей у законність (легітимність) існуючої політичної й державної системи . Віддаючи перевагу останньому типу, учений обґрунтував теорію державної демократії й бюрократії.

Порівнюючи масову демократію з демагогією, Вебер стверджує, що при демократії політичний лідер приходить до керівництва шляхом демагогічних звертань до мас. Масова демократія приводить до такого явища як цезаризм, коли влада зосереджується в руках обраного народом лідера, що використовує апарат примусу для придушення якої-небудь опозиції.

У ХХ столітті політологія остаточно сформувалася як самостійна галузь наукових знань. У цей період загострилася в теорії й на практиці боротьба між марксистськими й немарксистськими політичними концепціями, подальший розвиток марксистської теорії політичних відносин пов'язаний з ім'ям В.І.Леніна. Він є автором концепцій: про соціалістичну революцію в епоху імперіалізму; про переростання буржуазно-демократичної революції в соціалістичну; про гегемонію пролетаріату в соціалістичній революції; про союз робітничого класу й селянства; про партії нового типу; про внесення революційної свідомості в революційний рух; про революційну ситуацію; про державу диктатури пролетаріату, що є перехідним до загальнонародної держави; про органи влади соціалістичної держави - Радах; про компроміси й угоди в політиці; про наукове керування соціалістичним суспільством.

Багато соратників і послідовників Леніна на практиці просто пристосовували марксизм, навіть не розуміючи, та й не намагаючись його зрозуміти. Це призвело до зосередження всієї політичної влади в руках верхівки партії, що дуже швидко бюрократизувалася.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
3. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
4. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
5. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
6. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
7. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
8. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
9. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
10. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
11. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
12. Бурхливий розвиток емпіричної соціології

Переглядів: 468