• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основний напис (штамп)

Рамка

Формат

ПЛАН

Відповісти на запитання письмово.

Завдання.

Зародження дисидентського руху в Україні, особливості та зв’язок з попередніми формами визвольного руху. Л. Лук’яненко, І. Кандиба, А. Горська, В. Чорновіл, І. Дзюба та ін. Антирелігійна державна політика радянської влади.

· Хто такий дисидент?

· Назвати організації дисидентів та їх відомих учасників.

Обмеженість десталінізації сприяла зародженню дисидентського (опозиційного) руху, учасники якого виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, вільний розвиток української мови й культури, реалізацію права українського народу на власну державність.

Дисидент – інакодумець – людина, політичні погляди якого протилежні державній ідеології.

Першими організаціями інакодумців в Україні стали:

• Українська робітничо-селянська спілка (УРСС) – Л.Лук'яненко, І.Кандиба.

• Об’єднана партія визволення України,

• Український національний фронт (УНФ),

• Український національний комітет (УНК).

Активними учасниками дисидентського руху були представники інтелігенції юрист Левко Лук’яненко, літературний критик Іван Світличний, історик Валентин Мороз, поет-перекладач Станіслав Караванський, художник Панас Заливаха, генерал Петро Григоренко.

Поява дисидентського руху викликала репресії з боку радянського режиму. Судові процеси над інакодумцями відбулися у Львові (1961р., Л.Лук'яненко – до смертної кари, а потім замінили на 15 років ув'язнення), Києві, Донецьку, Запоріжжі, Тернополі, Чернівцях. У 1965 р. після усунення М. Хрущова від влади було заарештовано близько 20 правозахисників. Своєрідним підсумком діяльності дисидентів періоду «хрущовської відлиги» стала робота літературного критика Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965 рр.), адресована першому секретарю ЦК КПУ Петру Шелесту, в якій автор виступив проти арештів дисидентів і звинувачення їх в антирадянській діяльності.

Домашнє завдання:

1) підручник Пометун О.І., Гупан Н.М. Історія україни, 11 клас, К., 2012.-с.96-146

2) опорний конспект;

3) підготувати реферати: Дисидентський рух в Україні, ХХ з’їзд КПРС та його наслідки.

1. Історичні відомості. Сучасне креслення. Місце креслення в сучасному житті.

2.Характеристика олівців.

3.Правила оформлення креслень: формати, рамка та основний напис.

4.Лініії креслення

1.ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ. СУЧАСНЕ КРЕСЛЕННЯ. МІСЦЕ КРЕСЛЕННЯ В СУЧАСНОМУ ЖИТТІ

Для сучасної людини мовне та письмове спілкування є звичною і постійною життєвою потребою. Проте ще набагато раніше, ніж з'явилася писемність, люди навчилися виконувати графічні зображення.. Поблизу іспанського селища Альтаміра збереглася печера — житло первісної людини, на стінах якої зображено сцени полювання на бізонів. У Сибіру в передгір'ях Алатау знайдено графічні зображення людей і звірів на скелях, виконані людиною понад 30 тисяч років тому. Ці та інші приклади свідчать про те, що спочатку люди намагалися графічно відображати свої враження і бачення навколишнього світу. Поступово виконувані людиною графічні зображення удосконалювались, ставали більш свідомими і виразними — з'явилися зображення знарядь праці, плани поселень, храмів тощо. Першим з таких зображень вважається зображення будівлі у розрізі на глиняній табличці (Новий Вавилон, 2400 р. до н. є.). Складність архітектури палаців, храмів, укріплень та інших споруд у країнах стародавньої культури (Стародавній Єгипет, Вавилон, Греція) дають підстави вважати, що вони будувались на основі креслень.

Вся історія розвитку людського суспільства була тісно пов'язана з удосконаленням мистецтва виконання зображень. Але завжди слід пам'ятати, що поява креслень обумовлена потребами практичної діяльності людини.

Наскельні зображення людина виконувала шматочком вугілля, взятим із залишків вогнища. Прообраз сучасного олівця з'явився пізніше, за доби старогрецької культури: це були графітові палички. Ще пізніше почали застосовувати палички чи загострені кружечки із свинцю або срібла, які також залишали добре помітні сліди на поверхнях твердих предметів. Відомо, що такими «олівцями» користувався Леонардо да Вінчі.

Перший «справжній» олівець було виготовлено в Англії у 1565 р., коли у графстві Камберленд знайшли поклади графіту. Місцеві майстри здогадалися розпилювати кристали графіту на тоненькі стержні і вставляти їх у дерев'яні палички з отворами. На жаль, поклади графіту швидко скінчилися.

Утретє олівець «народився» наприкінці XVIII ст., коли француз Ніколя Жак Конте запропонував спосіб «одягати» графітовий стержень у дерев'яний одяг, а чех Йозеф Хардтмут винайшов новий спосіб виробництва графітових стержнів із суміші графітового порошку з глиною.

Американський винахідник з міста Конкорд сконструював верстат для виготовлення дерев'яного «одягу» на олівці. До удосконалення «графічних знарядь» причетні багато відомих людей. Досить згадати, що у XVIII ст. організацією виготовлення олівців у своїй лабораторії займався М.В.Ломоносов.

Нині у світі виробляється приблизно 400 різноманітних типів і видів олівців. Крім олівців та іншого традиційного обладнання в наш час широко використовуються інформаційні технології. Використання комп'ютера автоматизує деякі рутинні операції та елементи виконання креслень. В той же час, необхідно знати всі теоретичні відомості про виконання креслень, а також уміти користуватися відповідним програмним забезпеченням. Для навчальних цілей найбільше підходить програма російського виробництва Kompas-3D_LT_V8. Вона має російськомовний інтерфейс, зручна у користуванні. Безкоштовну програму для навчальних цілей а також навчальні матеріали можна знайти на сайті www.ascon.ru.

Життя сучасної людини насичене найрізноманітнішими графічними зображеннями: рисунками, кресленнями, схемами, планами, картами, графіками, діаграмами тощо. В цих умовах словесна форма передачі і збереження інформації втратила свою універсальність.

Мова графічних зображень не знає кордонів, адже вона однаково зрозуміла всім людям, незалежно від того, якою мовою вони розмовляють. Графічну мову набагато легше призвичаїти для її розуміння електронно-обчислювальною машиною. Будь-яка графічна інформація відрізняється від словесної більшою конкретністю, виразністю і лаконічністю.

Серед інших графічних зображень креслення посідають особливе місце. За кресленнями на виробництві виготовляють різні предмети. За кресленням можна з'ясувати будову виробу і взаємодію його частин. Значить, креслення потрібні для складання і ремонту виробів, для вивчення їх будови. Важко уявити ті галузі практичної діяльності людей, де б не знаходили застосування креслення. За кресленнями зводять житлові будинки, будують греблі, шахти, електростанції, прокладають залізниці й шосейні дороги. За кресленнями виготовляють одяг і меблі, шиють взуття.

2 ХАРАКТЕРИСТИКА ОЛІВЦІВ

Креслярські олівці відрізняються твердістю графіту та поділяються на три групи — тверді, м'які і середньої твердості.

Тверді олівці: Т, 2Т, ЗТ, ..., 7Т.(Н)
М'які олівці: в М, 2М, ЗМ, ..., 7М.(В)
Олівці середньої твердості позначають: ТМ(НВ).

Найкраще користуватись двома олівцями: одним — твердішим (2Т або ЗТ), яким проводять лінії побудови і взагалі всі тонкі лінії, і другим—м'якшим (Т, ТМ), яким обводять лінії креслення.

Циркуль креслярськийзастосовують для креслення кіл або дуг.

Циркуль для розмітокзастосовують для перенесення розмірів з мірної лінійки на креслення

3 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КРЕСЛЕНЬ: ФОРМАТИ, РАМКА ТА ОСНОВНИЙ НАПИС

Щоб креслення були зручними в зберіганні та користуванні, їх виготовляють певного розміру. Розмір аркуша називають форматом.

Креслення мають відповідне оформлення у вигляді рамки та основного напису. В основний напис записують відомості про виріб та виконавця роботи.

Рисунок 1 – Загальний вигляд форматів

Таблиця 1 – Формати креслень

На всіх форматах (А0, А1, А2, А3, А4) рамку виконують основною суцільною товстою лінією, відступаючи від краю по 5 мм зверху, знизу та с правої сторони. Зліва відступають 20 мм. Також одразу креслять рамку штампа, якій після виконання креслення розчерчують та заповнюють. Вільне місце, що залишаеться на форматі, зветьсяполем креслення. Саме в полі креслення компонують потрібні побудови.

Рисунок1

Рисунок 2 – Зразки нанесення рамки на формати

Рисунок 1. 3– Зразок оформлення формату А3

Ми будем використовувати штампи декількох варіантів:

Читайте також:

1. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
2. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
3. Аналіз лінгвістичної природи написань
4. Анкета — основний інструмент дослідження
5. Буфери, облицювання радіатора і декоративні написи
6. Бюджет як основний фінансовий план держави
7. Вантажна митна декларація як основний документ при здійсненні митного оформлення вантажів
8. Вивчення семантичних написань
9. Вивчення фонетичних написань
10. Вимоги до написання
11. Витрати підприємства як основний об'єкт управління в системі контролінгу
12. Всесвітня митна організація— основний суб'єкт регулювання митно-тарифних відносин на мегарівні

Переглядів: 3287