• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вивчення семантичних написань

Вивчення морфологічних написань

Суть морфологічних написань по­лягає в однаковому графічному по­значенні однотипних морфем не­залежно від звукових варіантів лінгвістичної природи морфологіч­них написань у методичній літературі рекомендується ви­користовувати під час їх опрацювання морфологічний ана­ліз і синтез, проводити роботу над морфологічною будовою слова, словозміною і словотворенням.

Одним із ефективних засобів навчання, що сприяє за­своєнню морфологічних написань, є формування розумових дій за правилом. У зв'язку з цим ставиться вимога не лише пояснювати суть орфографічного правила, а й те, як корис­туватися ним практично. Для цього рекомендується давати учням схеми дій за правилом, або алгоритми. Наводимо приклад такого алгоритму під час вивчення ненаголошених [е], [и].

1. Визнач наголос у слові. 2, Визнач корінь.

3. Чи є в корені ненаголошений еабо и? Якщо є, то:

Зміни слово так, щоб Або Добери споріднене, в яко-
ненаголошений став му б ненаголошений в коре -

під наголос: весна — ні був під наголосом: весна —

весни веснонька

Однак цього буде недостатньо, якщо не забезпечити наявність тих знань і умінь, які лежать в основі правила. Так, щоб учні навчилися діяти за правилом під час вивчен­ня написання ненаголошених [е], [и]в корені, необхідно забезпечити такі уміння:

1) визначати наголос у словах, розрізняти наголошені і ненаголошені склади;

2) змінювати слова так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним;

3)уміти швидко орієнтуватися в морфемній будові слова і визначати корінь;

4)вміти добирати споріднені слова;

5)серед споріднених слів уміти вибрати перевірне.

Якщо хоч одне з цих умінь виявиться недостатньо сфор­мованим, учень затруднятиметься при позначенні ненаголошених е, и,допускатиме помилки.

Часто спостерігається таке явище, коли правило дитина знає, але пише з помилками. Однією з причин цього є те, що учні не вміють розпізнавати орфограму у слові, сприй­нятому на слух, а отже, і не застосовують потрібні правила правопису під час письма. У зв'язку з цим С. Ф. Жуйков ре­комендує перед написанням давати дітям завдання визна­чити, чи є в слові орфографічна трудність, якщо є, то яка. Для цього учні повинні знати розпізнавальні ознаки ор­фограм. Вони можуть бути фонетичними або морфологічни­ми. Наприклад, наявність ненаголошених голосних в корені належить до фонетичних ознак, наявність приймен­ників і слів з префіксами — до морфологічних. Лише піс­ля виявлення орфограми в слові учень може діяти за від­повідним їй правилом.

Засвоєння семантичних написань базується в основному на розумінні значення окремих слів (наприклад, Орел і орел). Однак, щоб вирішити питання, як саме писати, часто буває недостатньо одного ли­ше розуміння лексичного значення слова. У таких випадках необхідні ще й граматичні знання. Саме тому в методиці рекомендується при вивченні семантичних написань орієн­тувати учнів на «осмислене сприйняття написань, пов'я­зуючи їх, де можна, з явищами граматики, з законами жи­вого мовлення». Розглядаючи такі написання, як префікси і прийменники, М. С. Рождественський зазначає, що оскіль­ки в основі правила їх правопису лежить граматичний під­хід до слова, то при їх вивченні слід спиратися головним чином на граматичний аналіз. При цьому має значення ос­мислення префікса як частини даного слова і однозвучного прийменника як окремого слова (між ними і наступним сло­вом можна встановити ще одне чи декілька: за деревом, за високим струнким деревом ...). Так само на основі граматичного аналізу слів рекомендується вивчати правило про правопис нез дієсловами. Однак ця робота зовсім не виклю­чає осмислення значення частки не як повного заперечен­ня дії.

Д. М. Богоявленський, аналізуючи структуру орфогра­фічної навички під час вивчення семантичних написань, зазначає, що в її основі лежить найбільш складна система асоціацій; слухо-артикуляційне сприйняття — смислове або граматичне значення — зорове уявлення — буквене по­значення.

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. II. Мета вивчення курсу.
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
7. V. Вивчення нового матеріалу.
8. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
9. Аналіз лінгвістичної природи написань
10. Вивчення
11. Вивчення антонімів
12. Вивчення взаємозв’язків правопорушень з іншими соціальними явищами

Переглядів: 1000