• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЛЕКЦІЯ № 2

Х15

Х40

Х55

Заповнюємо отримані ячійки лівої частини рамки креслярським шрифтом номер 3.5: Зм. Літ. №докум Підпис ДатаРозроб Перевір Н.контр.Затвер.

Заповнюємо написами праву частину штампу. Три верхні ячійки: Літ Маса Масшт.

В ячейках під цими написами заповнюємо:
1. Літера, призначена документу. В нашому випадку - У- учбова.
2. Маса накресленої деталі чи виробу.
3. Масштаб, у якому зроблено креслення.
В двох ячійках нижче пишемо Аркуш Аркушівта поряд з цими написами пишемо номер аркушу та скільки акрушів всього має цей документ.

Цей штамп використовують для першого чи заглавного аркуша текстового документу та для специфікацій.

Цей штамп використовують для наступних аркушів текстового документу.

4 ЛІНІІЇ КРЕСЛЕННЯ

Всі креслення виконуються певними типами ліній. Їх назві , креслення та товщина нижче

Суцільна товста основна Сплошная толстая основная		S	Лінія видимого контуру. Лінія переходу видимі. Лінія контуру перетину (винесеного чи включеного до креслення)
Суцільна тонка Сплошная тонкая		От S/3 до S/2	Лінія контуру накладеного перетину. Лінії розмірні і виносні. Лінії штрихування. Лінії – винесення. Полиці і підкреслення написів. Сліди площини.
Суцільна хвиляста Сплошная волнистая		От S/3 до S/2	Лінії обриву. Лінії розмежування вигляду і розрізу
Штрихова Штриховая		От S/3 до S/2	Лінії невидимого контуру. Лінії переходу невидимі
Штрих-пунктирна тонка Штрих - пунктирная тонкая		От S/3 до S/2	Лінії осьові і центрові. Лінії перетинів, симетрії, що є осями, для накладених або винесених перетинів
Штрих - пунктирна потовщена Штрих - пунктирная утолщенная		От S/2 до 2S/3	Лінії, що позначають поверхні, що підлягають термообробці або покриттю. Лінії для зображення елементів, розташованих перед січною плоскістю ("накладена проекція")
Розімкнена Разомкнутая		От S до 1,5 S	Лінії перетину
Суцільна тонка зі зламами Сплошная тонкая с изломами		От S/3 до S/2	Довгі лінії обриву
Штрих - пунктирна з двома точками Штрих - пунктирная с двумя точками тонкая		От S/3 до S/2	Лінії згину на розгортках Лінії для зображення частин виробу в крайніх або проміжних положеннях. Лінії для зображення розгортки поєднаною з виглядом

Товщина суцільної лінії S має бути в межах від 0,5 до 1,4 мм залежно від величини і складності зображення, а також від формату креслення. Товщина ліній одного і того ж типа має бути однакова для всіх зображень на даному кресленні, що викреслюються в однаковому масштабі. Довжину штрихів в штрихових і штрих пунктирних лініях слід вибирати залежно від величини зображення. Штрихи в лінії мають бути приблизно однакової довжини.

Проміжки між штрихами в лінії мають бути приблизно однакової довжини. Штрихпунктирні лінії повинні перетинатися і закінчуватися штрихами. Штрихпунктирні лінії, вживані як центрові, слід замінювати суцільними тонкими лініями, якщо діаметри кола або розміри інших геометричних фігур в зображенні менше 12 мм. Спеціальні призначення ліній (зображення різьблення, шліців, кордони зон з різною шорсткістю і тому подібне) визначені у відповідних стандартах.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.Скільки форматів А4 у форматі А2?

2.Де робиться основний напис на кресленні?

3.Що позначають штриховою лінією на кресленні?

4.Якою лінією позначають лінії симетрії?

5.Як позначаються м’які олівці?

6.З двох форматів А1 складається якій формат?

7.Призначення циркуля вимірювача?

8.Скільки мм відступають від лівого краю при креслені рамки? А від інших країв?

9.Якими типами ліній позначають обриви на кресленні?

10.Чи можуть бути лінії товщі за суцільну основну товсту лінію?

11.Що позначають потовщеною штрих пунктирною лінією?

12.Розмірні лінії виконують яким типом ліній?

ЛІТЕРАТУРА

1 Б.Г. Міронов, Р.С. Міронова Креслення К.: Машинобудування. 1991 (3-18)

Тема: Сушіння лікарської рослинної сировини. Стандартизація висушеної лікарської рослинної сировини згідно з вимогами АНД.Пакування лiкарської рослинної сировини. Зберiгання лiкарської рослинної сировини згiдно з вимогами ДФ ХI.

Мета: - мати поняття про процес сушіння ЛРС, методи сушіння, стандартизацію ЛРС згідно з АНД, фактори, що впливають на процес сушіння тару, маркування, транспортування ЛРС, особливостi зберiгання ЛРС в аптеках та на складах, вплив фiзичних i хiмiчних чинникiв на старiння та зберiгання ЛРС;

- знати особливості сушіння різних видів ЛРС, типи сушарень, температурний режим сушіння сировини рослин з різним вмістом БАР, правила техніки безпеки при роботі сушарень порiвняльну характеристику способiв пакування, види тари, термiн зберiгання ЛРС, шляхи та причини забруднення ЛРС шкiдниками, засоби застереження i засоби боротьби з рiзними видами шкiдникiв;

- вміти застосовувати на практиці загальні правила сушіння кожного виду ЛРС, дотримуватись правил техніки безпеки в процесі сушіння, охарактеризувати вимоги ДФ ХI до тари, маркування i транспортуванняЛРС, пояснити суть методики визначення ступеня ураження ЛРС комiрними шкiдниками згiдно з ДФ ХI.

План:

1. Загальне поняття про сушіння:

2. Вплив температурного фактору на збереженість біологічно активних речовин в лікарській рослинній сировині:

3. Способи сушіння лікарської рослинної сировини:

4. Типи сушарень:

5. Техніка безпеки при роботі сушарень.

6. Правила сушіння різних видів лікарської рослинної сировини.

7. Приведення сировини до стандартного вигляду.

8.Загальне поняття про пакування лiкарської рослинної сиро-вини, маркiрування та транспортування.

9.Пакування лiкарської рослинної сировини згiдно ДФ ХI:

10.Маркiрування:

11.Зберiгання лiкарської рослинної сировини:

13.Шкiдники лiкарської рослинної сировини.

14.Визначення ступеня ураженостi лiкарської рослинної сировини комiрними шкiдниками згiдно ДФ ХI.

15.Мiри боротьби з шкiдниками лiкарської рослинної сировини.

16.Термiн зберiгання рiзних видiв лiкарської рослинної сировини.

Сировина, яка пройшла первинну обробку, підлягає сушінню. Збирачі роблять це своїми засобами або відразу здають сировину в приймальний пункт заготівельної організації для сушіння в централізованому порядку.

Сушіння рослин – специфічний метод їх консервування шляхом оптимального зневоднення – складний біологічний процес. Частини ЛР після збору останніх протягом певного часу залишають ще живими. В перший період в зібраних органах рослин фізіологічні відправлення протікають досить нормально і біосинтез речовин ще явно переважає над їх розпадом. Але після деякого часу припинення притоку поживних речовин змінює напрямок біологічних реакцій таким чином, що розпад починає перевищувати синтез речовин, причому з наростаючою швидкістю. Починається процес „голодного обміну”, коли мобілізуються резервні матеріали рослини у вигляді крохмалю, геміцелюлоз і запасних форм білків. Якщо до цього процесу буде доданий тепловий вплив на клітину, то життєві умови ще погіршуються. Настає посилена віддача клітинної вологи повітрю, який оточує сировину, яка висихає, і одночасно з цим проходить відмирання клітини.

В тісному зв’язку з динамікою водного дефіциту знаходиться діяльність ферментів. Чим нижче t⁰ сушіння і чим повільніше віддається клітинна волога, тим активніше протікають ферментативні процеси відмирання клітин. При повільному відмиранні клітин з біологічно активними речовинами може виникати подвійне явище. В одних випадках збільшується їх накопичення (наприклад, у деяких ефірноолійних рослин і рослин, схильних до утворення біогенних стимуляторів і т. п.), в інших, навпаки, - руйнування раніше створених речовин. В цьому відношенні нестійкими є глікозиди (особливо серцевої групи), алкалоїди (особливо якщо вони є складними ефірами) і деякі інші природні речовини.

Для збереження мобільних речовин потрібне швидке сушіння, яке зменшує руйнівну дію ферментів. К.Т.Сухороков (1928) показав, що при швидкому сушінні (5 – 6 годин при 60⁰С) листки дурмана містили 0, 543% алкалоїдів,а після довгої (7 діб в тіні) – тільки 0,345%. Аналогічні явища інші автори спостерігали при сушінні листків беладонни і блекоти, кореневищ скополії і інші. Зменшення алкалоїдів при повільному сушінні не є загальним правилом. Так, наприклад, з іноземних джерел відомо, що вміст хініну в корі, яка висушена на повітрі, причому на сонці, і при t⁰ 100⁰С виявилось однаковим. Не тільки тривалість впливу t⁰ – фактора, але сильно також впливає його величина на збереженість біологічно активних речовин в ЛРС.

Загальні правила сушіння такі:

сировину, яка містить ефірні олії, сушать при температурі 30 - 45 °С, розкладаючи шаром 10—15 см, щоб запобігти їхньому звітренню;

сировину, яка містить глікозиди, сушать при температурі 50-60 °С — це дозволяє швидко інактивувати ферменти, які руйнують глікозиди;

для сировини, яка містить алкалоїди, найкраща температура - до 50 °С;

сировину, яка містить аскорбінову кислоту, сушать швидко при температурі 80—90 °С.

Виявлено, що в коренях барбарису, женьшеню, траві мачка жовтого, собачої кропиви, конвалії звичайної, плодах глоду вміст діючих речовин вищий, якщо їх сушать при температурі в межах 80 - 90 °С. Для кореневищ і коренів оману, які містять ефірну олію та сесквітерпенові лактони, оптимальна температура — 50 °С.

Під час експериментальних досліджень підраховано, скільки сировина втрачає у масі після висушування: бруньки — 65—70 %, квітки і пуп'янки — 70-80, листки — 55—90, трава — 65—90, корені і кореневища — б0—80, кора — 50—70, бульби—50—70, плоди — 30-60, насіння — 20-40 %.

Способи сушіння лікарської рослинної сировини поділяють на дві групи:

сушіння природним теплом, без штучного підігрівання (по-вітряно-тіньове, сонячне);

сушіння зі штучним підігріванням (теплове); сушіння під ва-куумом; сушіння у середовищі рідкого азоту.

Метод і умови сушіння вибирають, виходячи з морфолого-анатомічної будови сировини, її хімічного складу, ступеня ста-більності діючих речовин, можливостей підприємства.

Повітряно-тіньове сушіння ведеться під наметами, на при-стосованих горищах, краще під залізним дахом, у специально обладнаних приміщеннях. Головні вимоги - максимальне при-тягування теплоти сонячних променів і добра вентиляція. Місця для сушіння звичайно обладнують стелажами з полотном або металевою сіткою. Сировину розкладають на рамках тонким шаром, на верхніх полицях ту, яку треба швидко висушити (квітки конвалії, трава горицвіту тощо), а також ту, яка містить глікозиди. Ефіроолійну та іншу сировину, яка для сушіння потребує низької температури, розміщують на нижніх полицях, але з таким розрахунком, щоб її запах не поширювався на інші види.

Сонячне сушіння, тобто те, яке ведеться з використанням теп-лоти сонячних променів, є найпростішим, економічним і доступним методом.

При цьому руйнується хлорофіл, і листки набувають бурого забарвлення, змінюється забарвлення багатьох квіток. Хоч ці зміни не завжди супроводжуються розкладом діючих речовин, зовнішній вигляд сировини погіршується, тому листя, трави і квітки слід сушити тільки повітряно-тіньовим способом.

Сонячне сушіння використовують без шкоди для коріння, кореневищ і кори, однак треба пам'ятати, що для глікозидоносних і деяких алкалоїдоносних видів сировини воно не придатне (у кореневищах скополії, жовтозілля, зменшується кількість алкалоїдів). Цей метод використовують для досушування «зернових» видів сировини (її залишають на 1-2 доби у полі у вигляді снопиків), а також для підв'ялювання ягід та інших соковитих плодів, попередньо розклавши їх на брезенті.

Теплове штучне - сушіння використовують для висушування різних морфологічних груп сировини. Воно забезпечує швидке зневоднення і може бути використане при будь-яких кліматичних умовах. Розрізняють конвективне і теплорадіаційне сушіння.

Конвективне сушіння здійснюється в сушарках періодичної або безперервної дії. Численні конструкції сушарок можуть бути поділені на сушарки стаціонарні й переносні.

Стаціонарні сушарки, якими часто оснащені спеціалізовані господарства і великі заготівельно-приймальні пункти, мають два відділи — сушильну камеру й ізольоване опалювальне приміщення. Сушильна камера обладнана стелажами і сушильними рамами, системою повітряних трубок та припливно-витяжною вентиляцією. В трубах циркулює гаряча вода, пара або паливні гази.

Переносні сушарки бувають різної конструкції. Для сушіння соковитих ягід (малини, чорниці) найбільш придатні плодо- і овочесушарки.

Для теплового сушіння лікарської рослинної сировини в сільських умовах індивідуальні збирачі успішно використовують печі.

За характером завантажування і вивантажування матеріалу та умовою проведення самого процесу сушіння сушарки поділяють на два типи: періодичної та безперервної дії. До сушарок періодичної дії відносяться в основному камерні, парові, вогневі, сонячні та електросушарки. До сушарок безперервної дії — стрічкові.

При сушінні необхідно дотримуватись техніки безпеки при роботі котлів. Необхідно правильно регулювати тиск, слідкувати за його правильним режимом роботи.

У випадку недотримання техніки безпеки можуть виникати опіки обслуговуючого персонажу, може також виникнути пожежна небезпека. Тому слід знати правила надання першої медичної допомоги та заходи щодо усунення пожежі (має бути аптечка, інвентар протипожежної безпеки).

Кожний вид лікарської сировини потребує певних умов сушіння, які науково обгрунтовані й описані у відповідних інструкціях, але існують загальні правила сушіння,

Бруньки рослин, які звичайно містять у своїх зовнішніх листочках смолисті речовини і ефірну олію, висушують швидко й при помірній температурі, розсипавши тонким шаром і часто помішуючи, щоб не запліснявіли. При повільному сушінні внутрішні листочки бруньок темніють, на місці зламу з'являється пліснява у вигляді білого нальоту, вони набувають неприродного запаху і стають непридатними для застосування.

Кора в порівнянні з іншими частинами рослин містить значно менше вологи. Її звичайно висушують на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. При висушуванні на повітрі, шоб зберегти від роси і дощу, а також на ніч її слід заносити до приміщення. Внаслідок окислення дубильних речовин кора майже завжди темнішає, набуває буро-брунатного кольору. Правильно висушена кора ламається з тріском, а не гнеться.

Листки сушать, розкладаючи у 2-3 шари. Великі листки, на-приклад підбілу (мати-й-мачухи), слід розкладати поодинці. Якщо потрібно, від них відламують або відрізають черешок.

Квітки розкладають таким тонким шаром, щоб їх не доводилося перемішувати. При перемішуванні квітки згортають пелюстки, деякі з них темнішають, набувають поганого вигляду і неприродного кольору.

Трави при обмежених обсягах заготівлі частіш за все зв'язують пухко в маленькі пучечки і розвішують на мотузках у добре про-вітрюваних приміщеннях або на горищах під залізним дахом. Хоча такий спосіб зручний, та при найсприятливіших умовах листки всередині пучка часто темнішають. Трави краще сушити, розкла-даючи тонким шаром на стелажах. Правильно висушені листки і трави легко перетираються на долоні, а головне - жилки листків і стебла трав ламаються.

Сухі плоди і насіння, наприклад аніс, кріп, льон, гірчиця, містять невелику кількість вологи і значною мірою втрачають її ще до обмолочування, тому таку сировину слід тільки добре досушити в сушарках, провітрюваному приміщенні або на вільному повітрі, щоб під час зберігання в масі вони не запліснявіли.

Соковиті плоди, наприклад малину, суницю, чорницю, ви-сушують у печах або сушарках настільки, щоб під час зберігання вони не злипались у грудки.

Корені, кореневища, бульби, цибулини спочатку очищають від землі, мертвих і таких, що не мають застосування, частин. Товсті корені і кореневища, якщо їх не прийнято розрізати на частини, висушують при невисокій температурі, щоб дати можливість ви-сохнути внутрішнім частинам по можливості без змінення їх кольору і розкладання діючих речовин.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 3668