• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Приведення сировини до стандартного стану

Робиться це для видалення сміття, усунення дефектів, викликаних неправильним збиранням і сушінням, тобто для приведення сировини до ліквідного стану, в якому вона за чистотою цілком відповідає вимогам стандартів. Головні сортувальні операції:

очищення сировини від непотрібних, помилково зібраних частин продуктивної рослини;

видалення дефектних (гнилих, пліснявілих) та таких, що втратили природне забарвлення, частин рослин;

просіювання для видалення надмірно подрібнених частин;

очищення сировини від органічних та мінеральних домішок. Часто всі ці операції виконують одночасно за допомогою ме-ханізованих грохотів з набором сит. Через сито, що похило рухається назад і вперед, відсіюються земля і подрібнені частини, працівники відбирають великі домішки і дефектні частини. На грохотах очищають листя, корені та іншу сировину.

До числа загальних сортувальних машин відносяться різні конструкції віялок-сортувалок. Вони придатні для очищення насіння і ягід. Використовують також сортувальні машини спеціального типу, так звані «гірки». Це відбирач, в якому стрічки можуть рухатися під різним кутом, завдяки чому домішки розділяються як за масою, так і за розміром. У такий спосіб плоди анісу очищають від домішок коріандру.

Упакування (тара) повинно забезпечувати захист ЛРС вiд пошкоджень i втрат, збереженiсть i незмiннiсть властивостей протягом встановлених термiнiв зберiгання, захист оточуючого середовища i полегшувати процес транспортування.

Тара повинна бути чистою, сухою, без запахiв i однорiдною для кожної партiї сировини.

Види упакування i маса сировини, яка упакована в тару, встановлюється аналiтичною нормативною документацiєю на конкретнi види сировини.

По маркiруванню визначають, яка ЛРС мiститься в данiй упаковцi, про її кiлькiсть (брутто i нетто), вiдповiднiсть технiчнiй документацiї, торгову марку i деякi iншi встановленi позначення. Маркiрування наносять на тару фарбою, яка не змивається, по трафарету чiткими i крупним шрифтом. На пакети i жестянки, якi є в ящиках, наклеюють етикетки з тими ж позначеннями.

Транспортування – ЛРС повинна транспортуватися в сухих, чистих, якi не мають залишкового запаху, критих транспортних засобах. Транспортування отруйної, сильнодiючої i ефiрноолiйної сировини повинно проводитись окремо вiд iнших видiв сировини.

Для висушеної ЛРС використовують наступнi види упакування:

- мiшки тканиннi по ГОСТ 19317 – 73 i льоно-джутокенафнi по ГОСТ 18225 – 72. При упакуваннi сировини в подвiйнi мiшки попередньо один мiшок вкладають в другий.

Мiшки, заповненi сировиною, повиннi бути зашитi вручну шпагатом з луб’яних волокон по ГОСТ 17308 – 85 або нитками льняними технiчними по ГОСТ 14961 – 85 стiжками не рiдше 2 см або машинним способом цепним подвiйним швом.

При зашиваннi мiшкiв машинним способом вище шва повинен залишатись гребiнь шириною не менше 5 см.

При зашиваннi мiшкiв руками в верхнiй частинi мiшкiв повиннi бути зробленi два вушка довжиною не менше 10 см. При упакуваннi сировини в подвiйнi мiшки однончасно прошивають обидва мiшки. Мiшки повиннi бути зашитi перехресним швом: спочатку горловину прошивають в одну сторону, потiм в зворотню стiжками на вiддалi не бiльше 4 см.

При упакуваннi в подвiйнi мiшки дрiбної сипкої сировини горловину внутрiшнього мiшка складають конвертом i зашивають, пiсля чого зовнiшнiй мiшок зашивають руками звичайним швом стiжками не рiдше 2 см або машинним способом. Маса сировини, яка упакована в мiшок, повинна бути не бiльше 40 кг;

- мiшки паперовi багатошаровi по ГОСТ 2226 – 75, пакети паперовi подвiйнi або одинарнi по ГОСТ 24370 – 80.

Заповненi сировиною паперовi мiшки повиннi бути зашитi шпагатом по ГОСТ 17308 – 85 або нитками льняними по ГОСТ 14961 – 85 машинним способом ланцюговим подвiйним швом.

Пакети паперовi одинарнi повиннi бути виготовленi з паперу мiшкового по ГОСТ 2228 – 81 Е. В подвiйних пакетах зовнiшнiй пакет повинен бути виготовлений з паперу мiшкового по ГОСТ 2228 – 81 Е, внутрiшнiй – з пiдпергаменту по ГОСТ 1760 – 81.

Паперовi пакети пiсля заповнення повиннi мати вiльний кiнець горловини достатнього розмiру для її трижової закрутки, пiсля чого паперовi пакети повиннi бути перев’язанi шпагатом по ГОСТ 16266 – 70 i укладенi в ящики з листових деревинних матерiалiв по ГОСТ 5959 – 80. Маса ЛРС, яка упакована в паперовий багатошаровий мiшок, повинна бути не бiльше 15 кг, в одинарний або подвiйний пакет – не бiльше 5 кг;

- тюки довгастої форми, виготовленi з тканин по ГОСТ 19298 – 73, повиннi бути розмiром не бiльше 110 х 165 см. Заповненi сировиною тюки повиннi бути зашитi руками шпагатом по ГОСТ 17308 – 85 або нитками льняними по ГОСТ 14961 – 85 стiжками не рiдше 2 см або машинним способом ланцюговим подвiйним швом. При зашиваннi тюкiв машинним способом вище шва повинен залишатися гребiнь шириною не менше 5 см. При зашиваннi руками у верхнiй частинi тюка повиннi бути зробленi 2 вушка довжиною не менше 10 см;

- тюки, якi мають форму ящика, - це тюки спецiального пошиву, якi мають форму шестигранника, зшитi з трьох вiдрiзкiв упакувальної тканини по ГОСТ 19298 – 73 рiзних розмiрiв (один великий, два малих). Розмiри тюкiв вказанi в таблицi.

По швам тюка ширина загину тканини повинна бути не менше 2 см. Заповнений тюк зашивають шпагатом по ГОСТ 17308 – 85 або нитками льняними по ГОСТ 14961 – 85 стiжками не рiдше 2 см. При зашиваннi в верхнiй i нижнiй частинах тюка повиннi бути зробленi двi пари вушкiв довжиною не менше 10 см.

Маса ЛРС, упакованої в тюки, повинна бути не бiльше 50 кг;

- Кипи, обшитi тканиною отримують пресуванням ЛРС i обтягуванням кипи тканиною ГОСТ 19298 – 73.

Кипу зашивають шпагатом по ГОСТ 17308 – 85 або нитками льняними по ГОСТ 14961 – 85 стiжками не рiдше 2 см;

- Кипи, не обшитi тканиною, отримують пресуванням ЛРС i обтягуванням кипи впоперек в 4-х мiсцях стальною упакувальною лєнтою шириною 20 мм i товщиною 0,7 мм по ГОСТ 3560 – 73. Кiнцi лєнт з’єднують спецiальними залiзними пряжками.

Маса ЛРС, упакованої в кипи, повинна бути не бiльше 200 кг.

- Ящики з листових деревинних матерiалiв по ГОСТ 5959 – 80. Перед упакуванням сировини ящик повинен бути вистелений всерединi папером обгорточної марки Б по ГОСТ 8273 – 75, густиною 40 – 50 г/см³ або папером мiшковим по ГОСТ 2228 – 81 або пiдпергаментом по ГОСТ 1760 – 81. Краї листкiв паперу пiсля наповнення ящика сировиною повиннi повнiстю покривати сировину i запобiгати його вiд дотику з кришкою ящика. Ящики, заповненi сировиною, повиннi бути закритi кришкою i забитi цвяхами. При перевезеннях водним транспортом ящики окантовують стальною упакувальною лєнтою товщиною 0,7 мм i шириною 20 мм по ГОСТ 3560 – 73.

Маса ЛРС, упакованої в ящики з листових деревинних матерiалiв, повинна бути не бiльше 30 кг;

- Ящики з гофрованого картону по ГОСТ 15629 – 83. Перед упакуванням ящик повинен бути вистелений всерединi папером мiшковим по ГОСТ 2228 – 81 Е або пiдпергаментом по ГОСТ 1760 – 81. Краї листкiв паперу пiсля наповнення ящика сировиною повиннi повнiстю покривати сировину. Ящики, заповненi сировиною, повиннi бути оклеянi лєнтою з паперу марки М-70 по ГОСТ 2228 – 81 Е або лєнтою клейовою на паперовiй основi по ГОСТ 18251 – 72 або окантованi поперек в 2-х мiсцях дротом стальним дiаметром 2 мм по ГОСТ 3282 – 74.

Маса ЛРС, упакованої в ящики з гофрованого картона, повинна бути не бiльше 25 кг.

Упакування ЛРС при фасуваннi:

маса ЛРС в споживчiй упаковцi вказана в ФС на конкретнi види сировини.

Для упакування використовують наступнi види споживчої тари:

- пачки картоннi по ОСТ 64 – 026 – 87, виготовленi з картону коробочкого типу хром – ерзау або марки А по ГОСТ 7933 – 75 або паперу для упакування продкуцiї на автоматах по ГОСТ 7247 – 73;

- пакети паперовi по ОСТ 64 – 026 – 87, виготовленi з паперу для упакування чая по ГОСТ 1161 – 75, паперу афiшного i квиткового по ГОСТ 11836 – 76 або паперу етикеткового по ГОСТ 7625 – 55;

- пакети полiетиленовi по ОСТ 64 – 026 – 87, виготовленi з плiвки полiетилонової натурального кольору по ГОСТ 10354 – 82;

- обгортки паперовi з квиткового або афiшного паперу по ГОСТ 11836 – 76 або паперу для упакування чаю по ГОСТ 1161 – 75 для загортання брикетiв з наступним обгортанням їх барвистими бандеролями затвердженого взiрця з паперу для письма по ГОСТ 18510 – 73 Е;

- контурне сотове упакування по ОСТ 64 – 7 – 446 – 81 з плiвки полiвiнiлхлоридної по ГОСТ 25250 – 82 i фольги алюмiнiєвої друкованої лакованої по ГОСТ – 745 – 79.

Тип пакету, номер i тип пачки для кожного виду ЛРС наведенi у вiповiднiй ФС.

Для склеювання пакетiв i пачок повиннi застосовуватися полiвiнiлацетатна дисперсiя по ГОСТ 18992 – 80, виготовлена з кислотних декстринiв по ГОСТ 6034 – 74, крохмаль картопляний по ГОСТ 7699 – 78 або клей карбоксиметилцелюлозний (КМЦ) по ОСТ 6 – 05 – 386 – 80. Пакети полiетиленовi повиннi бути виготовленi мето-дом термозварювання.

Маркiрування споживчої тари проводять по ГОСТ 17768 – 80 з наступним доповненням: на пачцi, етикетцi, полiетиленовому пакетi повиннi бути вказанi мiнiстерство, пiдприємство-виробник i його товарний знак, назва продукцiї на латинськiй та українськiй мовах, маса ЛРС при максимально допустимiй вологостi, спосiб вживання, умови зберiгання, реєстрацiйний номер, номер серiї, термiн придатностi, цiна.

Маркiрування транспортної тари проводять по ГОСТ 14192 – 77 з вказанням наступних додаткових даних: назва мiнiстерства (вiдомства), назва пiдприємства – вiдправника, назва ЛРС, нетто при максимально допустимiй вологостi, брутто, рiк i мiсяць заготiвлi, номер партiї, категорiя i номер АНД на конкретний вид сировини.

Для фасованої сировини замiсть року, мiсяця заготiвлi i номеру партiї вказують номер серiї.

В кожне транспортне упакування повинен бути вкладений упакуванний листок з вказанням:

- для сировини ангро: назва пiдприємства – вiдправника, назва сировини, номер партiї, прiзвище або номер пакувальщика, дата упакування;

- для фасованої продукцiї: назва пiдприємства – виробника, назва продукцiї, номер серiї, кiлькiсть одиниць упакувань в ящику, прiзвище i номер пакувальщика, дата упакування.

ЗБЕРIГАННЯ ЛРС.

ЛРС належить до продуктiв, якi потребують особливої уваги при зберiганнi. Бiльшiсть її видiв гiгроскопiчна. Вiдповiдно, при пiдвищеннi товарної вологостi можливi як внутрiшнi (руйнування фармакологiчно активних речовин), так i зовнiшнi (змiна кольору, втрата запаху i т. iн) перетворення. Багато видiв сировини мiстять велику кiлькiсть цукристих i iнших речовин i самi по собi є добрими субстратами для розвитку на них плiснявих грибiв i рiзних мiкроорганiзмiв. По цiй же причинi ЛРС заволiкає до себе i рiзних комiрних шкiдникiв. Про шкiдливий вплив сонячних променiв вже говорилось (лекцiя №9 – “Сушiння ЛРС” ).

ЛРС i лiкарськi рослиннi засоби необхiдно зберiгати в упакованому вiдповiдно до вимог АНД виглядi. Примiщення для зберiгання повинно бути сухим, чистим, добре вентилюватися, не ушкодженим (зараженим) комiрними шкiдниками, без прямого попадання сонячних променiв.

Роздiльно по групам в iзольованих примiщеннях зберiгають:

- отруйну i сильнодiючу сировину;

- ефiрноолiйну сировину;

- плоди i насiння.

Сировину зберiгають в штабелях на стелажах. Вiдстань мiж стелажом i пiдлогою повинна бути не менше 25 см, висота штабеля для плодiв, насiння i бруньок – не бiльше 2,5 м, для листкiв, квiтiв, трав – не бiльше 4 м, для решти видiв – 4 м i бiльше. Штабель повинен бути розмiщений на вiдстанi вiд стiни не менше 60 см, промiжки мiж штабелями не менше 80 см. На кожний штабель прикрiпляється етикетка розмiром 20 х 10 см з вказанням:

- назви сировини;

- назви пiдприємтсва – вiдправника;

- року i мiсяця збору або заготiвiлi;

- номера партiї (серiї);

- дата поступлення.

Сировину при зберiганнi необхiдно щорiчно перекладати, звертаючи увагу на наявнiсть комiрних шкiдникiв i на вiдповiднiсть тривалостi зберiгання (термiну придатностi), вказаному в АНД. Примiщення i стелажi щорiчно повиннi пiдлягати дезiнфекцiї.

Складськi примiщення для ЛРС повиннi бути сухими, добре провiтрюватися, мати справну пiдлогу, стiни, дверi i вiкна, якi допускають при необхiдностi проведення газової дезiнсекцiї. Квiти, трави, листки для своєї збереженостi потребують затiнених примiщень. З iншої сторони, коренi i кореневища, кори, насiнневi i багато ягiдних видiв сировини не тiльки не бояться свiтла, але й потребують свiтлих сховищ. Чим свiтлiше i сухiше складське примiщення, тим менше воно уражається комiрними шкiдниками.

Всi партiї ЛРС, якi поступають на складування, повиннi бути складенi в штабелi на пiдтоварники (дерев’янi бруски з сухого дерева, якi пiдкладаються пiд товари). При розподiлi товарiв по складським примiщенням до тримуються наступних правил:

- всi види сировини, якi мiстять отруйнi дiючi речовини (бульби аконiту, коренi скополiї, насiння блювотного горiха i iн. ), зберiгають в особливiй кладовiй, яка знаходиться постiйно пiд замком вiдповiдального кладовщика (опломбована) (по типу речовин списку “А” );

- види сировини, якi мiстять сильнодiючi речовини (листки пасльонових, наперстянка, трава горицвiту, квiти i листки конвалiї i iн.), також зберiгають в окремих вiд iнших видiв сировини примiщеннях, пiд замком (по типу речовин списку “Б” ).

Вся основна маса ЛРС, за винятком ароматичних i харчових товарiв, зберiгається в загальних кладових. Зберiгати ароматичнi види сировини (анiс) потрiбно так, щоб вони не передавали своїх запахiв iншим об’єктам зберiгання. Ягоди, якi мають одночасно харчове значення (малина, смородина, чорниця), також рекомендується зберiгати в окремих примiщеннях.

Пiд час зберiгання особливо уважно потрiбно слiдкувати за тим, щоб сировина не пiдлягала псуванню комiрними шкiдниками.

Клiщi – дуже дрiбнi, павукоподiбнi комахи, бiлувато-сiрого кольору, довжиною 0,4 – 0,8 мм, з 4-ма парами ножок. Вони дуже швидко розмножуються i дуже плодовитi. Самки в день вiдкладають 3 – 4 яйця, на весь цикл – вiд яйця через личинку i лялечку до нового клiща – потрiбно не бiльше 20 днiв. Клiщi переносять морози до 15 - 20˚С i вiдсутнiсть їжi, переходячи в стан лялечки. Вони дуже ненаситнi i деякi улюбленi види сировини (матковi рiжки) можуть знищити зовсiм.

З довгоносикiв (корiандр, фенхель i т. п, зерновi товари) частiше всього ушкоджує так званий комiрний довгносик. Це дрiбний темно-коричневий жучок розмiром 3 – 4 мм. Жучок не любить свiтла i любить знаходитися в глибинi мiшка з зерном, при шумi i дотику прикидається мертвим. Комiрний довгоносик дуже плодовитий, на цикл – яйце – личинка – лялечка йому достатньо 40 днiв. Самка вiдкладає до 150 яєць. У зонтичних уражає насiнневе ядро, не пошкоджуючи оболонки плода. Приблизно таку ж шкоду приносить i хлiбний точильщик, який, окрiм зернових продуктiв, точить коренi кульбаби, аїру i iншi види сировини. Це дрiбний, коричневий жук розмiром бiля 3 мм, також дуже плодовитий. Якщо його потурбувати, вiн, подiбно довгоносику, прикидається мертвим.

Занадто докучливими шкiдниками є види комiрної молi (хлiбна, ягiдна i iн.). Це метелик, який має розмiр крил бiля 12 мм. Шкоду роблять її гусеницi, якi роз’їдають харчовi ягоди, матковi рiжки i iншi товари, обплiтаючи їх шовковистими нитками, утворюючи груди. При цьому уражається i тканина тари, на якiй гусеницi переходять в лялечки.

Дуже шкiдливi щурi i мишi. Вони нищать тару, заражують i забруднюють багато видiв ЛРС, особливо ягоди ялiвцю та плоди зонтичних.

Читайте також:

1. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
2. Аналіз і оцінка стану охорони праці
3. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
4. Аналіз ризикованості підприємства на основі показників фінансового стану.
5. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
6. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
7. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці
8. Аналіз стану основних засобів
9. Аналіз стану та проблем реалізації Болонського процесу в Україні за ключовими напрямками.
10. Аналіз фінансового стану
11. Аналіз фінансового стану торгових підприємств
12. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Переглядів: 2322