МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||
Вплив фармакологічних засобів на функції автономної нервової системиФункціональне значення автономної нервової системи Французький фізіолог М. Біш (1801 р.) запропонував усі функції організму умовно поділити на соматичні (анімальні, або тваринні) і вегетативні (вісцеральні, рослинні). До соматичних функцій віднесені ті, що забезпечують взаємодію організму із навколишнім середовищем: сприйняття зовнішніх подразників і рухові реакції, то здійснюються скелетними м'язами. Автономними називають ті, від яких залежить здійснення обміну речовин у цілісному організмі, травлення, кровообіг, дихання, виділення, ріст і розмноження тощо. Відповідно до такого поділу функцій розрізняються і системи їх регулювання. Соматична нервова система забезпечує екстероцептивні сенсорні і моторні функції організму, автономна – регулює діяльність не тільки внутрішніх органів, але й автономні функції скелетних м'язів та власне нервової системи. Згідно із сучасною міжнародною анатомічною номенклатурою, терміном "автономна" замінено усі раніше існуючі: рослинна, вісцеральна, вегетативна. Поняття "автономна нервова система" включає комплекс центральних і периферійних нервових клітинних структур, що регулюють, забезпечують і контролюють функціональний рівень внутрішнього середовища організму для реалізації адекватних реакцій усіх систем на зміни чинників зовнішнього і внутрішнього середовища. Автономні компоненти реакцій організму довільно не контролюються. Саме тому автономну нервову систему і називають автономною, або мимовільною. Проте це поняття є дуже умовним, оскільки існують можливості умовнорефлекторного регулювання функцій внутрішніх органів, що вказує на участь кори великого мозку в регулюванні автономних функцій Залежно від умов функціонування автономна нервова система може здійснювати на органи коригувальний і пусковий вплив. Коригувальний вплив полягає у тому, що коли орган, володіючи автоматією, функціонує, то імпульси, які надходять автономними нервами, тільки посилюють чи послаблюють його діяльність. Якщо ж робота органа не є постійною, а збуджується імпульсами, що надходять симпатичними чи парасимпатичними нервами, має місце пусковий вплив. Найчастіше пускові впливи доповнюють коригувальні Синаптичні контакти рухових шляхів периферійного відділу автономної нервової системи є місцем дії фармакологічних препаратів на вісцеральні функції, оскільки збудження у цих контактах передається за допомогою хімічних нейротрансмітерів. Нейротрансмітери синтезуються, накопичуються у нервових закінченнях і вивільняються, діючи на нейрони, м'язові клітини або клітини залоз. Вплив на рецептори цих клітин ініціює їхні специфічні функції. Хімічні трансмітери усуваються шляхом поглинання або метаболізуються. Кожен з цих етапів може бути стимульованим або інгібованим із передбачуваним наслідком. У норадренергічних нервових закінченнях певні фармакологічні засоби зумовлюють утворення сполук, які заміщують норадреналін, і ці "несправжні нейротрансмітери" починають вивільнятися під впливом потенціалу дії, що надходить до нервового закінчення. Окремі фармакологічні засоби і токсини, які впливають на синаптичні контакти автономної нервової системи, можуть підсилювати або пригнічувати іі функцію (табл. 1). Сполуки, що діють мускариноподібно, – це речовини, споріднені з ацетилхоліном, а також ті (засоби), що інгібують ацетилхолінестеразу. До таких засобів належать компоненти нервово-паралітичних газів (діізопропілфлюорофосфат – ДФФ) та інсектицид паратіон, які зумовлюють загибель організму шляхом масивного інгібування ацетил-холінестерази. Таблиця 1 Окремі фармакологічні засоби і токсини, що впливають на автономну нервову систему
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||
|