• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Приготування фарбованих препаратів

1. Підготовка предметних скелець.Препарати готують на предметних скельцях, які повинні мати товщину не більше 1,2-1,4 мм. Застосування товстіших скелець не дозволяє одержати різке зображення країв діафрагми освітлювача в площині препарату, так як воно попадає в товщу скла, що порушує фокусування конденсора і різко знижує чіткість зображення.

Для бактеріологічних досліджень необхідно використовувати чисті, добре знежирені скельця. Нові скельця промивають водою, витирають насухо і зберігають у склянках із спиртом або спирто-ефіром (порівну). Скельця, що використовувалися, витримують 1-2 години в концентрованій сірчаній кислоті або хромовій суміші а потім промивають водою, кип’ятять в мильній воді, промивають водою, ополіскують дистильованою водою, висушують в сушильній шафі. Скельця із рідин достають пінцетом. Перед використанням їх проводять через полум’я вогню. При роботі скельця беруть тільки з боків.

2. Приготування мазків. Мазок готують на предметному склі із допомогою бактеріологічної петлі або пастерівської піпетки.

Бактеріологічну петлю виготовляють із платинового дроту завдовжки 50-90 мм, вставляють у спеціальний тримач з рукояткою.

Вищезгадані інструменти в роботі тримають трьома пальцями – як олівець. Робочі частини – петлю або голку – перед взяттям матеріалу обпалюють у полум’ї вогню у вертикальному положенні. Мазки виготовляють із культур мікробів, тканин, крові, і т.д.

При виготовленні мазків із мікробних культур беруть у ліву руку пробірку з культурами так, щоб дно її було назовні, а корок, що її закриває, був усередині. Пробірку фіксують у долоні під кутом 45°, притискуючи її великим пальцем. В праву руку беруть петлю так, як тримають олівець, і фламбірують її в полум’ї спиртівки. Потім, не випускаючи петлі, мізинцем і безіменним пальцем правої руки притискують ватний корок до долоні, виймають його з пробірки і тримають так під час послідуючих маніпуляцій. Відкритий край пробірки обпалюють над полум’ям вогню і після цього вводять в пробірку стерильну петлю, охолоджують і набирають невелику кількість мікробної маси з поверхні субстрату. Горличко пробірки після взяття матеріалу знову обпалюють в полум’ї спиртівки, потім обпалюють ватний корок и закривають ним пробірку. Взятий таким чином матеріал наносять на предметне скельце і рівномірно розподіляють по поверхні тонким шаром у вигляді мазка, а петлю знову розжарюють. Щоб отримати мазок менш густий, спочатку готують суспензію культури на запасному склі, а з неї готують мазок.

Якщо мазок готується із культур, що виросли на щільних живих середовищах, то попередньо на центр предметного скельця наносять краплю води або фізрозчину, петлею вносять дослідний матеріал і розподіляють його на предметному склі так, щоб отримати рівномірний мазок площею 1-1,5 см². Якщо дослідний матеріал рідина, то попередньо краплю води або фізрозчину не наносять. Мазок висушують на повітрі або ж в струмені теплого повітря над полум’ям спиртівки і фіксують. Мазки повинні бути тонкими, висушеними на повітрі і зафіксованими.

При приготуванні мазків із дуже дрібних колоній, їх беруть нікельованою голкою злегка зігнутою на кінці. Кінчиком голки обережно забирають з центра колонії бактерійну масу і суспендують у фізрозчині, а потім з неї петлею роблять мазок.

Для фіксації бактерійних клітин на поверхні предметного скла останнє протягом 3-5 сек. декілька разів проводять крізь полум’я спиртівки. Мікроорганізми при фіксації гинуть, щільно прикріпляються до скла і не змиваються при промиванні мазка водою. Тривале нагрівання скла недопустимо, так як при цьому наступає деформація бактерій.

Читайте також:

1. Агрегати для приготування, навантаження та внесення добрив.
2. Агрегати для приготування, навантаження та внесення добрив.
3. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
4. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.
5. Асортимент та діагностика приготування солянок
6. Барвники і барвні розчини. Приготування
7. Бітехнологічне виробництво ферментних препаратів
8. Взаємодія протиалергічних препаратів із лікарськими середниками інших груп
9. Вибір препаратів при гострому лейкозі.
10. Властивості і приготування бетонної суміші.
11. Вплив лікарських препаратів та шкідливих хімічних речовин
12. Гіпервітаміноз D — це стан, що виникає в разі передозу­вання холекальциферолу або за умови підвищеної чутливості організму до його препаратів.

Переглядів: 616