Види економічного аналізу

Рис. 1.5. Типологія видів економічного аналізу

Таблиця 1.1.

Назва виду	Характеристика
Емпіричний економічний аналіз	Суть у формальному опрацюванні певного масиву емпіричної економічної інформації, яка може бути одержана безпосередньо із реальної практики господарювання. Є обов’язковою передумовою теоретичного економічного аналізу.
Теоретичний економічний аналіз	Полягає у встановленні характеристики законів і закономірностей розвитку об’єкта аналізу при наявності логічної залежності одних підсистем елементів від інших. Базується на використанні основних законів діалектики. Йому передують класифікація, типологія явищ і процесів та опрацювання результатів емпіричного економічного аналізу.
Макроекономічний аналіз	В якості об’єктів такого аналізу виступають економіка окремої держави, (економічної формації чи устрою), міждержавні та глобальні економічні явища і процеси.
Мезоекономічний аналіз	Об’єктами цього аналізу є економічні явища і процеси на рівні галузі, регіону, а також міжгалузевих, (міжрегіональних) програм економічного і соціального розвитку.
Мікроекономічний аналіз	Застосовується для відносно відособленого дослідження економіки суб’єктів господарювання, що розглядається як єдине ціле, обмежене рамками юридичної або комерційної самостійності.
Аналіз операційної діяльності	Використовується для дослідження стану та ефективності здійснення операційної діяльності (основної діяльності підприємства, а також інших видів діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю).
Аналіз інвестиційної діяльності	Займається дослідженням питань стану та ефективності здійснення інвестиційної діяльності (операцій щодо придбання та реалізації тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Може передбачати проведення проектного аналізу (окремого інвестиційного чи кількох альтернативних проектів), портфельного аналізу (з метою управління його ефективною чи безризиковою структурою), а також аналізу ринку цінних паперів (фундаментального, технічного).
Аналіз фінансової діяльності	Вивчає стан та ефективність діяльності, яка призводить до зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства.
Внутрішній аналіз	Здійснюється внутрішніми аналітиками (власниками, апаратом управління, іншим персоналом суб’єкта господарювання). Характерною особливістю є спрямованість на підвищення ефективності діяльності та широта інформаційної бази (можливість залучення для аналізу будь-якої доречної інформації про об’єкт, в тому числі конфіденційної.)
Зовнішній аналіз	Виконують зовнішні стосовно суб’єкта господарювання аналітики (інвестори, кредитори та кредитні установи, фіскальні органи, органи державного і наддержавного управління, аудиторські та консалтингові фірми, контрагенти (партнери), громадськість) з метою здійснення ними своїх функцій. В якості інформаційної бази переважно використовується обмежене коло джерел інформації про діяльність об’єкта, як правило, - фінансову звітність, що підлягає публічному оприлюдненню, статистичну або відомчу інформацію. Розширення доступу до інших джерел інформації можливе лише у випадках, передбачених законодавством.
Періодичний аналіз	Здійснюється з повторюваною через певні проміжки часу регулярністю за традиційною програмою (регламентом) або методикою.
Епізодичний аналіз	Проводиться одноразово для вирішення нетривіального завдання за спеціальною програмою або методикою.
Оперативний аналіз	Максимально наближений в часі до моменту господарської операції аналіз, який здійснюється з метою оперативного управління. Частота проведення оперативного аналізу зумовлена доцільними потребами оперативного управління (щоденно (щозміни), щотижня, щодекадно).
Ретроспективний аналіз	Аналіз, який спрямований на дослідження минулих подій, з метою оцінки стану і динаміки розвитку об’єкта, прогнозування перспективи та регулюючого впливу на його подальшу діяльність. Як правило, аналізуються події, наслідки і результати яких відображені в обліку і звітності за період, що охоплює досить значні відтинки часу (квартал, рік і більше).
Техніко-економічний аналіз	Дозволяє виявляти вплив техніки, технології, організації та управління діяльністю на економічні показники суб’єкта господарювання. У переважній більшості випадків є внутрішнім, передбачає залучення широкого кола джерел інформації, в тому числі техніко-технологічної, даних оперативного та управлінського обліку.
Фінансовий аналіз	Досліджує фінансові аспекти діяльності (фінансові результати, фінансову ефективність, фінансовий стан, фінансові інвестиції.)
Соціально-економічний аналіз	Займається дослідженням взаємозв’язку соціально-економічного рівня розвитку та ефективності господарювання об’єкта аналізу.
Інституційний аналіз	Зосереджується на вивченні правових аспектів діяльності у їх взаємозв’язку з економічними параметрами суб’єкта господарювання.
Еколого-економічний аналіз	Спрямований на дослідження наслідків та економічних аспектів впливу діяльності суб’єкта господарювання на стан довкілля.
Маркетинговий аналіз	Передбачає дослідження ринкового середовища та виробничо-збутової діяльності суб’єкта господарювання з метою оцінки їх стану, діагностики проблем і перспектив, пошуку невикористаних і виникаючих можливостей з метою вдосконалення маркетингової діяльності.
Коефіцієнтний аналіз	Полягає у розрахунку спеціальних коефіцієнтів (співвідношень економічних показників) для оцінки певного явища в статиці (на певну дату) та в динаміці (за певний період). Застосування відносних показників дозволяє здійснювати міжгосподарські порівняння і пом’якшує спотворюючий абсолютні показники вплив інфляційних процесів.
Кластерний аналіз	Займається побудовою класифікації об’єктів аналізу шляхом об’єднання їх в групи, або кластери, на основі критерію мінімуму відстані у просторі за обмеженою кількістю показників, які описують ці об’єкти. Вивчає особливості та закономірності розподілу показників згрупованих у кластери за певними ознаками об’єктів аналізу.
Дисперсійний аналіз	Здійснюють для оцінки однорідності статистичних сукупностей та надійності гіпотез. Суть у тому, що для оцінки репрезентативності розраховують показники дисперсії (розсіювання) і коли ці показники перевищують прийнятні критерії, вважаються , що дана сукупність є неоднорідною, ненадійною.
Кореляційно-регресійний аналіз	Застосовується для встановлення факту наявності зв’язку між показниками, визначення щільності (тісноти) цього зв’язку, вияву найсуттєвіших факторів, що визначають поведінку результативного показника, з’ясування форми та побудови моделі залежності. Використовується при дослідженні стохастичних (імовірнісних) зв’язків. Обов’язковою умовою цього аналізу є забезпечення репрезентативності вихідних даних.
Порівняльний аналіз	Полягає у виявленні подібності та відмінності певних об’єктів між собою, або стану одного й того ж об’єкта в динаміці з метою виявлення певних особливостей та закономірностей. Правомірний для застосування лише при умові співставності об’єктів аналізу.
Структурний (вертикальний) аналіз	Спрямований на дослідження внутрішньої будови об’єкта аналізу. Передбачає з’ясування питомої ваги (частки) елементів цілого та співвідношення цих елементів між собою. Розрахунок відносних показників дозволяє здійснювати міжгосподарські порівняння і пом’якшує спотворюючий абсолютні показники вплив інфляційних процесів. Доповнюється динамічним аналізом.
Динамічний (горизонтальний) аналіз	Застосовується для дослідження явищ і процесів у часі. Абсолютні значення показників на певні дати доповнюються абсолютними та відносними показниками динаміки (ланцюговими та базисними). Дозволяє виявити певні тенденції розвитку і на їх основі спрогнозувати ймовірні значення показників.
Факторний аналіз	Зводиться до дослідження факторних систем, які є сукупністю факторних (незалежних, екзогенних) та результативних (залежних, ендогенних) ознак (показників), що пов’язані причинно-наслідковим зв’язком. Буває прямим і зворотнім. Прямий факторний аналіз спрямовується на пошук часткових значень зміни результативної ознаки під впливом зміни факторних ознак (дедуктивним способом - від загального до конкретного). Зворотній факторний аналіз полягає у розрахунку зміни результативної ознаки при зміні факторних ознак (способом логічної індукції – від часткових значень факторів до значення результативного показника).
Функціонально-вартісний аналіз	Застосовують для дослідження співвідношень між корисністю функцій об’єкта та витратами на їх реалізацію. Полягає у пошуку оптимального поєднання споживчих властивостей та вартісних показників об’єкта аналізу.
Стратегічний аналіз	Здійснюється для обґрунтування стратегічних (на віддалену перспективу) управлінських рішень. Полягає у прогнозуванні стану об’єкта та його середовища, забезпечує оптимальний режим функціонування, адаптацію до ймовірних змін середовища, уникнення невиправданих ризиків. Переважно спирається на результати ретроспективного аналізу та експертні оцінки.
Тактичний аналіз	Застосовується для обґрунтування управлінських рішень тактичного (ситуаційного) характеру. Передбачає оцінку стану об’єкта та його середовища, а також пошук можливостей для забезпечення його адаптації до змін, які відбуваються. Спирається на результати як ретроспективного, так і оперативного аналізу.
Всеохоплюючий аналіз	Поширюється на всі структурні підрозділи суб’єкта господарювання.
Локальний аналіз	Застосовується для дослідження економіки одного або кількох окремих підрозділів суб’єкта господарювання.
Комплексний аналіз	Передбачає дослідження всіх сторін, напрямків й аспектів діяльності об’єкта аналізу, що вивчаються у взамозв’язку та взаємозалежності.
Тематичний аналіз	Полягає у дослідженні одної окремо взятої сторони, напрямку, аспекту (проблеми) діяльності об’єкта аналізу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мета економічного аналізу – оцінка стану, забезпечення життєздатності та підвищення ефективності функціонування суб’єкта господарювання.	\|	Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.