• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мета економічного аналізу – оцінка стану, забезпечення життєздатності та підвищення ефективності функціонування суб’єкта господарювання.

Рис 1.3. Роль економічного аналізу в підвищенні ефективності управління

Мета, зміст і завдання економічного аналізу

Сутність економічного аналізу полягає в тому, що він є особливим видом діяльності, пов’язаним з:

Ø дослідженням економічних процесів, які складаються під впливом об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного порядку, їх взаємозв’язку;

Ø виявом характеру дії економічних законів в конкретних умовах господарювання;

Ø розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку;

Ø науковим обґрунтуванням програм і прогнозуванням діяльності;

Ø контролем за виконанням планів та управлінських рішень, раціональним використанням ресурсів;

Ø виявленням позитивних і негативних факторів та кількісним виміром їх впливу;

Ø пошуком господарських резервів та розробкою заходів по їх залученню;

Ø виробленням і обґрунтуванням оптимальних управлінських рішень;

Ø узагальненням передового досвіду.

Зміст економічного аналізу, як систематизований перелік складових частин (елементів), випливає з його мети та тих функцій, які він виконує в системі управління.

При висвітленні питання про завдання аналізу слід мати на увазі те, що вони зумовлюються метою, видом та об’єктом аналізу. У найбільш загальному плані завдання, які стоять перед економічним аналізом діяльності суб’єкта господарювання, можна сформулювати таким чином:

1. Об’єктивна оцінка :

§ досягнутих масштабів діяльності об’єкта аналізу, пропорційності та динамічності його розвитку;

§ економічної ефективності використання ресурсів;

§ стану зовнішнього стосовно об’єкта аналізу середовища;

§ позицій об’єкта аналізу у зовнішньому середовищі;

2. Діагностика стану об’єкта аналізу:

§ фіксація і встановлення суттєвості відхилень від базового рівня, програми розвитку, договірних зобов’язань, дотримання норм, нормативів і квот;

§ визначення стадії життєвого циклу і проблемних зон діяльності об’єкта;

§ встановлення причинно-наслідкових зв’язків функціонування об’єкта і побудова його факторної моделі;

§ розрахунок впливу факторів на зміну результативних показників;

§ дослідження причин, що породжують і спияють дії певних факторів.

3. Діагностика перспективи функціонування об’єкта аналізу:

§ життєздатності, прогнозування розвитку об’єкта та зовнішнього середовища;

§ надійності прогнозу розвитку об’єкта аналізу та зовнішнього середовища;

§ співставності потенціалу об’єкта і ємності зовнішнього середовища;

§ обґрунтованості економічними розрахунками запланованих показників щодо масштабів, пропорційності та динамічності діяльності;

§ напруженості програми функціонування та договірних зобов’язань об’єкта.

4. Пошук і мобілізація резервів підвищення ефективності діяльності:

§ вивчення передового вітчизняного та світового досвіду;

§ вироблення рішень, спрямованих на усунення негативних і створення умов для підсилення дії позитивних факторів;

§ обґрунтування вибору найоптимальнішого з варіантів управлінських рішень.

Предмет економічного аналізу та його об’єкти

Вивчення будь – якої дисципліни, як правило, розпочинають з окреслення її предмета. Адже саме у ньому коротко і влучно відображається те головне, що відрізняє цю науку від інших, суміжних до неї. Тобто, кожна наука має свій предмет дослідження, який не співпадає в галузях науки.

Як галузь економічної науки, економічний аналіз є системою знань, пов’язаних з дослідженням економічних явищ і процесів. Господарська (економічна) діяльність є сферою дослідження багатьох економічних наук і дисциплін: економічної теорії; макро-, мікроекономіки; менеджменту; фінансів; статистики; бухгалтерського обліку та інших. Проте, кожна з цих наук знаходить своє специфічне поле діяльності, найсуттєвіші з точки зору даної науки ознаки і властивості об’єкта, які становлять її предмет.

Характерною рисою економічного аналізу, яка відрізняє його з поміж інших економічних дисциплін, є дослідження причинно-наслідкових зв’язків явищ і процесів економічного життя, переважна більшість з яких певним чином впливає або залежить одне від другого. Розкрити і зрозуміти їх - це означає розібратися в суті економічного явища, відтворити закономірності та особливості його функціонування.

Володіння внутрішнім механізмом еволюції дозволяє:

- дати правильну оцінку стану і динаміки розвитку об’єкта,

- виявити напрям і силу дії факторів, що їх зумовили,

- спрогнозувати розвиток подій;

- внести корективи в діяльність об’єкта, спрямовані на його ефективніше функціонування.

Отже: предметом економічного аналізу є вивчення внутрішньої будови та причинно-наслідкових зв’язків явищ і процесів економічного життя, які складаються під дією об’єктивних законів та факторів суб’єктивного порядку, з метою підвищення ефективності функціонування об’єкта дослідження.

На відміну від предмета, який для кожної науки є єдиним, об’єктів дослідження може бути багато, при чому вони можуть співпадати в різних галузях науки.

Багатогранність сфер і проявів економічного життя зумовлює широке коло об’єктів дослідження економічного аналізу. Залежно від завдань аналізу та рівня, на якому вони вирішуються, об’єктами економічного аналізу можуть бути взяті в цілому :

· економіка держави;

· економіка галузі;

· економіка реґіону;

· економічні аспекти реалізації цільової програми;

· фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання ;

· а також фінансово-економічні аспекти їх окремих структур, сторін, напрямків чи проявів.

У тісному діалектичному зв’язку з категорією об’єкта аналізу (того, на що спрямоване дослідження) є поняття його суб’єктів (тих, що його проводять). До їх числа належать:

§ зовнішні аналітики (інвестори, кредитори та кредитні установи, фіскальні органи, органи державного і наддержавного управління, аудиторські й консалтингові фірми, контрагенти (партнери), громадськість);

§ внутрішні аналітики (власники, апарат управління, інший персонал суб’єкта господарювання).

Рис. 1.4. Місце економічного аналізу в системі наук

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II.1 Програмне забезпечення
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
5. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
6. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
7. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
8. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
9. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
10. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
11. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
12. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання

Переглядів: 1195