• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Технологія і стратегія виробництва

Ідея вибору оптимальної технології полягає в мінімізації витрат виробництва на виконання річного замовлення. Математично:

(6.1)

де – постійні витрати виробництва на виконання річного замовлення і-ою технологією;

– змінні витрати в розрахунку на 1 продукцію за і-тою технологією;

N – річне замовлення.

Цією залежністю стверджується, що не існує найкращих (абсолютно) з точки зору витрат технологій, а існують найкращі технології для певного обсягу виробництва. Так, з погляду логістики доцільно розглядати види технологій виробництва у залежності від використання ручної праці, тобто: ручна (1), механізована (2), автоматизована (3), автоматична (4). Така послідовність технологій, з однієї сторони упорядкована зростанням капіталомісткості, тобто: , а з іншої, спаданням питомих змінних витрат, тобто: .

Графічна інтерпретація вибору технології виглядає так:

Рис. 6.4. Графічна інтерпретація вибору технології

Стратегічний аспект вибору технології ілюструє альтернатива базової оцінки попиту (на рис. 6.5 N_П1 – перший прогноз (песимістичний) і N_П2 – другий прогноз (оптимістичний). У випадку прийняття за основу песимістичної оцінки прогнозу до реалізації має прийматися третя технологія як така, що забезпечує мінімум витрат виробництва. Однак, у випадку правдоподібності оптимістичної оцінки прогнозу прийнятою до реалізації мала би бути четверта технологія, в іншому разі підприємство нестиме щорічні надмірні змінні витрати виробництва при економії постійних витрат, які можна розрахувати за формулою:

(6.2)

Якщо ж до реалізації приймається оптимістична оцінка прогнозу, а наступить песимістичний попит на продукцію, то будуть надмірні річні постійні витрати виробництва та економія на змінних витратах, які складуть:

(6.3)

Логістичний підхід до проектування власного виробництва вузлів і частин з одного боку ґрунтується на тривалості робочих операцій, складових часу проходження виробу, з іншого - на вартісних оцінках обумовлених при цьому витрат на виробництво. Ці обставини і характеризують можливість застосування тієї чи іншої взаємозамінної технології виготовлення. Вибір технологій є актуальним як в довгостроковому, так і в середньостроковому плануванні і базується на економічному порівнянні. Цим даються відповіді на такі запитання:

· який вплив мають постійні і змінні витрати на виконання замовлення;

· за якої величини замовлення яка технологія має менші витрати тощо.

З логістичного погляду доцільно розглядати більш прогресивні технології, які вимагають значних капітальних витрат, але забезпечують низькі питомі зміні витрати, та прості (примітивні) технології, які не вимагають істотних капіталовкладень, однак характеризуються високими питомими змінними витратами. Класичним підходом спадаючого ранжування можна вважати метод побудови ряду за ознакою трудомісткості (місткості ручної праці): автоматична, автоматизована, повністю механізована, частково механізована, ручна технології. Іншою ознакою може бути продуктивність технології, а відтак тривалість окремих операцій.

Методику порівняння варіантів технологій розглянемо на такому прикладі: для виготовлення 25 000 шт. окремих частин до вибору є три технології обробки (наприклад, за допомогою кування, литва, преса), вихідні параметри яких наведені в таблиці (табл. 6.1).

Розглянемо два варіанти виконання замовлення:

а) однією партією 25 000 шт.;

б) п’ятьма партіями по 5 000 шт. у кожній.

Таблиця 6.1

Вихідні відомості варіантів технологій

Розрахунок 1: одна партія N = 25000 шт. Загальні витрати для виготовлення партії складаються з двох частин:

· постійної складової на всю партію, яка включає постійні витрати та оплату підготовчо-заключного часу;

· змінної складової з розрахунку на 1 шт., яка включає оплату часу обробки та вартість витрат матеріалу.

Математично загальні витрати на виготовлення партії N можна розрахувати за формулою:

(6.4)

Для 1-го варіанта технології:

грн.

Для 2-го варіанта технології:

грн.

Для 3-го варіанта технології:

грн.

Розрахунок 2: п'ять партій по N = 5 000. Математично загальні витрати можна записати:

(6.5)

Для 1-го варіанта технології:

грн.

Для 2-го варіанта технології:

грн.

Для 3-го варіанта технології:

грн.

Отже, обидва розрахунки показують, що найбільш економічною для N = 25000 шт. є технологія 3, оскільки вона вимагає найменше витрат. Зважаючи на математичний вираз загальних витрат як рівняння типу = + B ´ X, доцільно здійснити порівняльний аналіз за допомогою графічної інтерпретації (рис. 7.5).

На графіку точки перетину кривих загальних витрат відповідають критичним значенням величини замовлення, яке доцільно виконати за допомогою тієї чи іншої технології, а саме:

· інтервал величини замовлення (шт.) є оптимальним для технології 1;

· інтервал величини замовлення (шт.) є оптимальним для технології 2;

· інтервал величини замовлення (шт.) є оптимальним для технології 3.

Рис. 6.5. Залежність загальних витрат від величини партії (замовлення)

Зауважимо, що отримані результати оптимізації вибору технології доцільно перевірити за критеріями, що враховують тривалості технологічного процесу, використовуючи один із відомих інструментів фінансового аналізу.

Отже, можна констатувати, що немає абсолютно найкращих технологій (у виробництві, в логістичних процесах при транспортуванні, складуванні тощо), а є найкращі технології стосовно певної величини річного замовлення. Водночас це також означає, що у прийнятті логістичного рішення щодо вибору оптимальної технології основним регулюючим фактором виступає розмір річного замовлення. Це твердження актуалізує значення маркетингу в прогнозних оцінках річного замовлення, щодо їх правдоподібності. З іншої сторони поділ річного замовлення істотно не впливає на зміну загальних витрат, хоч при врахуванні чинників закупівлі, транспортування тощо вплив поділу річного замовлення може бути істотнішим.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
3. Автоматизація виробництва
4. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
5. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
6. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
7. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
8. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.
9. Аналіз результатів національного виробництва.
10. Аналіз технічного рівня виробництва
11. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва суспільного продукту.
12. Арт-терапiя як технологія збереження психічного здоров'я. Види арт-терапії.

Переглядів: 653