• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО МЕТОДУ У БЮДЖЕТНОМУ ПРОЦЕСІ

§ 1. Суть програмно-цільового методу та його мета. § 2. Особливі складові програмно-цільового методу у бюджетному процесі. § 3. Складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетних періоди. § 4. Зарубіжний досвід застосування програмно-цільового методу.

§ 1. Суть програмно-цільового методу та його мета

В умовах обмеженості бюджетних ресурсів першочерговим завданням стає визна­чення пріоритетів при розподілі бюджетних ресурсів, виявлення джерел фінансування витрат та контроль за цільовим й ефективним використанням коштів. Досягнення цих завдань можливо при застосуванні програмно-цільового методу формування бюджету.

Сама ідея програмно-цільового методу полягає у тому, щоб зосереджувати увагу не тільки на можливостях бюджету (існуючих ресурсах), а й на тому як найефектив­ніше їх використати з метою отримання конкретних результатів.

Особливістю програмно-цільового методу формування бюджетів є запроваджен­ня нового механізму управління видатками бюджету, хоча для успішного запровад­ження цього методу необхідно, щоб програми були забезпечені реальними джерела­ми фінансування.

Основною ідеологією такого методу є те, що вкладені фінансові ресурси мають працювати на результат.

Особливістю програмно-цільового методу є формування бюджету за програмами, зосередження на результатах, стратегічний підхід у плануванні, посиленні відпові­дальності при виконанні програм, обґрунтованість та аналіз прийнятих бюджетних рішень, прозорість у витрачанні бюджетних коштів.

Метою запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі є вста­новлення безпосереднього зв'язку між виділенням бюджетних коштів та результата­ми їх використання.

Запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі спрямоване на:

- забезпечення прозорості бюджетного процесу, що чітко визначає цілі і завдан­ня, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм;

- забезпечення за результатами виконання бюджету здійснення оцінки діяльнос­ті учасників бюджетного процесу щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також проведення аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм;

- упорядкування організації діяльності головного розпорядника бюджетних кош­тів щодо формування і виконання бюджетних програм шляхом чіткого розмежуван­ня відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними го­ловним розпорядником бюджетних коштів відповідальними виконавцями бюджет­них програм;

- посилення відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів за до­тримання відповідності бюджетних програм законодавчо визначеній меті його діяль­ності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх вико­нання;

- підвищення якості розроблення бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів.

Програмно-цільовий метод є інструментом, що забезпечує планування бюджету на середньострокову перспективу та перехід від контролю за цільовим використан­ням бюджетних коштів до контролю за фактичними результатами реалізації бюджет­ної програми.

Застосування програмно-цільового методу при складанні бюджету не тільки кар­динально змінило ідеологію бюджетного процесу, а й дозволило підвищити його ефективність, тому що:

- процес формування бюджету починається з зосередження уваги на результатах, які необхідно досягти державному секторі;

- а потім — на ресурсах, необхідних для досягнення цих результатів.

Програмно-цільовий метод бюджетування є важливим інструментом управління

бюджетними коштами у середньостроковій перспективі для покращення якості на­дання державних послуг, особливо в умовах обмеженості бюджетних ресурсів та не­обхідності ефективного та результативного використання коштів державного бюд­жету.

Управління бюджетними коштами значною мірою визначається порядком скла­дання, затвердження, виконання бюджету, а також контролем за його виконанням. Застосування найкращих практик бюджетування з метою удосконалення бюджетно­го процесу призведе до підвищення ефективності управління державним та місцеви­ми бюджетами. Саме такою практикою є впровадження програмно-цільового мето­ду бюджетування, яка покращує бюджетний процес загалом та докорінно змінює концепцію управління державним та місцевими бюджетами.

При застосуванні програмно-цільового методу бюджетування, який за своєю сут­ністю є системою планування та управління бюджетними коштами в середньостро­ковій перспективі, спрямованою на розробку та реалізацію бюджетних програм, орі­єнтованих на кінцевий результат, увага зосереджується не стільки на розвитку мере­жі та утриманні штатів установ, а перш за все на результатах виконання програм. Для визначення результативності програм розробляється низка показників, за допомогою яких можна оцінити результати використання бюджетних коштів.

Такий підхід забезпечує більш високий рівень прозорості бюджету та допомагає платникам податків отримати інформацію про фактичні результати надання соці­альних послуг за рахунок бюджетних коштів, а за умов належного застосування програмно-цільового методу дає можливість досягти основної мети, що полягає в ефек­тивному розподілі бюджетних ресурсів.

Програмно-цільовий метод бюджетування характеризується такими положення­ми: розподіл бюджетних ресурсів залежить від обґрунтованості показників соціаль­но-економічної ефективності; бюджетні програми формуються на основі довгостро­кових пріоритетів державної політики; розпорядники бюджетних коштів мають мож­ливість вибору способів досягнення поставлених перед ними цілей і завдань та пе­рерозподіляти відповідні кошти програми; посилюється відповідальність розпоряд­ників бюджетних коштів за кінцевий результат. Основними умовами для запровад­ження програмно-цільового методу є стратегічне планування бюджету; моніторинг та оцінка виконання бюджетних програм; прозорість бюджетного процесу.

Отже, програмно-цільовий метод бюджетування передбачає, що будь-які бюджет­ні видатки мають бути спрямовані на цілі, що відповідають середньо-або довгостро­ковій стратегії розвитку територіальної громади, та є інструментом, що забезпечує контроль не тільки за цільовим використанням бюджетних коштів, а й за фактични­ми результатами від наданих бюджетних послуг.

Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі — метод управління бюджетни­ми коштами для досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із за­стосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу.

За допомогою програмно-цільовий методу можна провести зіставлення обсягу фінансування бюджетної програми (витрат) з кінцевими результатами, що очікують­ся від її виконання.

Відповідно до даного визначення, можна окреслитиосновні ознаки бюджетного процесу, що здійснюється з використанням положень програмно-цільового методу:

1. Середньострокове планування. Для забезпечення сталого соціально-економіч­ного розвитку процес бюджетного планування не обмежується однорічною перспек­тивою — бюджетні показники розраховуються на декілька наступних за плановим прогнозні роки;

2. Увага на результатах. Перенесення акценту з утримання наявної мережі бюд­жетних установ на результати їх діяльності. Забезпечення оптимального співвідно­шення бюджетних видатків з досягнутими результатами;

3. Відповідальність. За кожним учасником бюджетного процесу закріплено пов­новаження щодо ефективного витрачання бюджетних коштів. Кожен учасник несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу;

4. Прозорість бюджетного процесу. Залучення громадськості до участі в бюджет­ному процесі шляхом підготовки та проведення громадських слухань з питань діяль­ності місцевого самоврядування та бюджету.

Читайте також:

1. CMM. Групи ключових процесів
2. CMM: зрілість організацій і процесів
3. D) методу мозкового штурму.
4. Effects/Accessories - Ефекти/Аксесуари - Тут ви можете вибрати плагін для застосування його до ландшафту.
5. I. Застосування похідної та інтеграла до роз’язування задач елементарної математики.
6. IV етап. Практичне застосування одержаних даних.
7. IV. ДІЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ
8. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
9. V. Рекомендації щодо безпечного застосування сільськогосподарської техніки при виконанні основних агротехнологічних операцій у рослинництві
10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
11. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
12. Автоматизація виробничих процесів

Переглядів: 1013