Учасники міжнародного валютного ринку

Рис. 5. Кризова складова розвитку міжнародного валютного ринку

Розвиток міжнародного валютного ринку проходить послідовно наступні етапи: створення → криза → реформа → функціонування → криза → реформа... Закономірність такої ритмічності функціонування міжнародного валютного ринку пояснюється тим, що він тісно пов'язаний зі всією світовою господарською системою. Циклічність розвитку світової економіки (пожвавлення → підйом → криза → спад), накладаючись на міжнародний валютний ринок, дає ту циклічність криз, яка представлена на рис. 2.5. Створення Генуезької системи золозлиткового і золотомонетного стандарту для міжнародного валютного ринку пов'язане з післявоєнним пожвавленням і підйомом всієї світової економіки (1920-і рр.), а її криза - з Великою депресією 1929-1933 рр. і Другою світовою війною. Створення Бреттон-Вудської системи організації міжнародного валютного ринку співпало з закінченням війни, післявоєнною відбудовою європейської економіки і подальшим (1950-1960-і рр.) і підйомом світової економіки. Криза Бреттон-Вудської системи організації міжнародного валютного ринку (золотодевізний стандарт, ключова валюта – долар, фіксовані валютні курси) відбулася в 1970-х рр. Він збігся у часі з світовою економічною кризою, яка була особливо загострена світовою енергетичною кризою. Створення нової організаційної системи міжнародного валютного ринку відбувалася на тлі пожвавлення і наступного підйому світової економіки в кінці 1970-х рр. Ямайська система девізного стандарту для операцій на міжнародному валютному ринку (мультивалютні міжнародні розрахунки, плаваючі валютні курси) повністю відповідала новому стану світових господарських зв'язків і початку переходу до глобальної економіки. Подальше функціонування міжнародного валютного ринку (з кінця 1970-х рр. по теперішній час) не раз порушувалося регіональними та локальними валютними кризами. Вони періодично спалахують в світовій валютно-економічній системі і йдуть за економічними потрясіннями та кризами в окремих сегментах світової економіки. Мова йде про кризу зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються в 1982 р., мексиканську валютному кризу (1994 р.), валютну кризу в Південно-Східній Азії (1997 р.), валютну кризу в Росії в 1998 р. За цими кризами слідували часткові реформи: після кризи 1982 р. повністю змінилася роль МВФ та групи МБРР на міжнародному валютному ринку. Кризи 1990-х рр.. призвели до значних реформ на міжнародному валютному ринку, аж до зміни основоположної економічної концепції його функціонування: від монетаристської теорії саморегульованого ринку і вільно плаваючих валютних курсів до концепції Дж. Стігліца про розумне поєднання ринкового саморегулювання та надриночного регулювання (2002 р.) з одночасним значним скороченням функцій Міжнародного валютного фонду в системі міжнародного валютного ринку.

Учасниками міжнародного валютного ринку є фізичні та юридичні особи, що здійснюють операції на цьому ринку. Для аналізу структури учасників міжнародного валютного ринку використовується основна класифікаційна ознака: за цілями здійснення операцій з валютами. Відповідно до цієї ознаки класифікації всіх учасників міжнародного валютного ринку можна поділити на підприємців, хеджерів, спекулянтів, посередників і органи валютного контролю. Терміном підприємець позначають тих учасників валютного ринку, для яких основною метою є забезпечення валютних операцій (придбання валюти для здійснення імпорту, продажу експортної виручки та ін.). На сучасному міжнародному валютному ринку підприємці, як правило, користуються послугами обслуговуючих їх комерційних банків, що мають ліцензії на ведення валютних операцій. Крім власне кредитних банків від імені підприємців на міжнародному валютному ринку можуть здійснювати операції з валютами (купівля-продаж) ощадні банки, кредитні спілки та ощадно-кредитні асоціаціїі. Усі кредитно-фінансові інститути, що діють на міжнародному валютному ринку, надають приблизно однаковий набір послуг:

- купівля іноземної валюти для клієнтів;

- продаж іноземної валюти;

- здійснення операцій з купівлі-продажу валют для формування валютного портфеля;

- створення валютних запасів для клієнтів-підприємців і керування ними;

- консультування підприємців щодо ведення операцій на міжнародному валютному ринку.

Хеджери – це учасники міжнародного валютного ринку, які страхують валютний ризик при проведенні валютних операцій. Функції хеджерів можуть виконувати комерційні банки, страхові компанії і фонди, інвестиційні компанії та банки, кредитні спілки, ощадні банки і кредитно-ощадні асоціації, хедж-фонди

Найбільш численна група учасників міжнародного валютного ринку – це валютні спекулянти. Валюта – один з найбільш привабливих для спекуляції активів з таких причин:

- висока ліквідність валюти;

- низькі операційні витрати на міжнародному валютному ринку;

- відсутність витрат із зберігання;

- постійні коливання валютного курсу.

Діяльність спекулянтів часто розглядається в якості фактора, що дестабілізує міжнародний валютний ринок. Але такий підхід занадто категоричний. З одного боку, саме діяльність валютних спекулянтів «обвалила» в 1997 р. найбільший сегмент міжнародного валютного ринку – регіональний валютний ринок Південно-Східної Азії. Це негативно вплинуло на міжнародний валютний ринок в цілому. Але, з іншої сторони, саме операції спекулянтів на міжнародному валютному ринку стали основною передумовою появи операцій з хеджування – страхування ризику валютних втрат за зовнішньоекономічними операціями. Це сприяло розвитку та глобалізації світової економіки. Окрім того, спекулянти, будучи необхідним елементом міжнародного валютного ринку та проводячи основну масу валютних операцій, забезпечують ліквідність міжнародного валютного ринку.

Посередники на міжнародному валютному ринку спеціалізуються на наданні послуг з купівлі-продажу валют. До них відносяться брокери і дилери.

Брокери – біржові посередники, що здійснюють операції з валютами на міжнародному валютному ринку за рахунок і за дорученням клієнта, але від себе. Брокери купують, продають, переводять, інвестують валюти на міжнародному валютному ринку. За свої послуги брокери беруть комісію, яка розраховується в проміле (тисячних долях) від суми угоди, але по міжнародній практиці не повинна перевищувати 20 ‰. Роль брокерів часто беруть на себе комерційні банки, страхові компанії та фонди, фінансові компанії, ощадні банки та інвестиційні компанії. Існування інституту брокерів на міжнародному валютному ринку виправдано тим, що інші його учасники (хеджери, спекулянти, дилери) не завжди готові самостійно здійснювати операції на ньому і не володіють всім обсягом інформації про рух валютних курсів. Тим більше вони не можуть аналізувати цю інформацію і грамотно здійснювати спекулятивні угоди або угоди з хеджування. Очевидно, що брокерські послуги необхідні за складними типами угод. Простіші валютні операції (наприклад, купівля-продаж валюти для/зі свого портфеля) підприємець може здійснювати сам.

Дилери діють на міжнародному валютному ринку від свого імені та за свій рахунок, несучи весь ризик здійснення валютних угод. Необхідність інституту дилерів на міжнародному валютному ринку об'єктивна. Об'єктивність ця заснована на наступному. Реальний міжнародний валютний ринок відрізняється від ідеального, оскільки досить часто виникає ситуація його незбалансованості, коли, наприклад, покупців валют більше, ніж продавців. Можливий дисбаланс міжнародного валютного ринку пояснює необхідність існування на ньому дилерів, які завжди готові купувати валюти за свій рахунок або продавати валютні активи з власних ресурсів. Діяльність дилерів балансує міжнародний валютний ринок: вони готові продавати валюту навіть за заниженими курсами і купувати за завищеними (прибуток дилера складається з комісійних по угоді), щоб міжнародний валютний ринок завжди був насичений достатньою кількістю валютних активів. Крім цієї основної ролі, валютні дилери виконують на міжнародному валютному ринку ще дві функції. По-перше, вони надають найбільш повну інформацію про валютні курси іншим учасникам ринку. По-друге, в деяких регіональних секторах міжнародного валютного ринку вони надають послуги брокерів, тобто валютних посередників, що діють за рахунок і за дорученням клієнтів.

Функція стабілізації міжнародного валютного ринку і власне валютних курсів ставить дилерів у привілейоване становище на цьому ринку. Адже роблячи опозиційні операції (наприклад, купуючи, коли треба продавати), дилери страхують міжнародний валютний ринок від «обвалу», тобто перекосів у той чи інший бік (купівлі чи продажу).

Дохід (комісія) дилерів, що оперують на міжнародному валютному ринку, складається з різниці між курсом продажу і курсом купівлі валюти. Відмінність дилерів від спекулянтів полягає в тому, що дилери мають своє коло клієнтів (контрагентів), з якими вони працюють щодо купівлі-продажу валют.

На позабіржовому секторі міжнародного валютного ринку функції посередників (брокерів і дилерів) виконують банки та інші кредитно-фінансові інститути. Специфіка цього сектору ринку полягає в тому, що на відміну від більшості посередників комерційні банки, як правило, працюють з клієнтами, яким вони надають весь комплекс посередницьких послуг.

І нарешті, п'ята група учасників міжнародного валютного ринку - органи валютного регулювання та контролю. Це міжурядові та регіональні банки, фонди, спеціальні комітети з регулювання окремих секторів міжнародного валютного ринку, міжнародні фінансові інститути. До останніх відносяться Міжнародний валютний фонд, група Світового банку, до якої окрім власне Банку входять Міжнародна фінансова корпорація (МФК) і Міжнародна асоціація розвитку (МАР). До їхніх обов'язків входить регулювання порядку проведення операцій з валютами, регулювання вільно плаваючих курсів валют провідних розвинених країн, контроль за дотриманням міжнародного валютного законодавства, а також норм і звичаїв міжнародного права. Всі органи регулювання та контролю міжнародного валютного ринку стали активними учасниками цього ринку з кінця 1970-х рр.., коли була введена система плаваючих валютних курсів, яку французький економіст Жак Рюкфор влучно охарактеризував так: «Валюти або дружно плавають, або дружно тонуть». Така ситуація і створила об'єктивні передумови для регулювання міжнародного валютного ринку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Місце міжнародного валютного ринку в системі міжнародного фінансового ринку та світової економіки	\|	Структура міжнародного валютного ринку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.