Структура міжнародного валютного ринку

Сучасний міжнародний валютний ринок являє собою складне формування і включає безліч елементів. Тому структуру міжнародного валютного ринку доцільно впорядкувати за наступними ознаками.

За місцем проведення валютних операцій розрізняють біржовий та біржовий сегменти міжнародного валютного ринку. Міжнародний біржовий валютний ринок являє собою торгівлю валютою на спеціально організованих біржових майданчиках. Сьогодні на міжнародному валютному ринку домінують такі великі валютні біржі, які мають міжнародний статус: Нью-Йоркська, Токійська, Лондонська, Гонконгська, Франкфуртська, Паризька, Люксембурзька, Сінгапурська. Валютні біржі з міжнародним статусом – це формальні організації, які створені та регулюються спеціальними актами та біржовими комітетами. Торгівля валютами на біржах називається лістингом. На міжнародних валютних біржах в якості Дилерів і брокерів діють найбільші транснаціональні комерційні банки та спеціалізовані валютно-кредитні інститути. Можлива персональна участь фізичних осіб: брокерів і дилерів. На міжнародних валютних ринках діють також і найбільші транснаціональні компанії (ТНК).

Найбільш численною категорією учасників міжнародних валютних бірж в даний час є брокери, що отримують за свої послуги з купівлі-продажу валют комісію. Вони, як правило, являють собою найманих працівників, спеціалізованих на біржових валютних операціях фірм або комерційних банків, які часто мають брокерські відділи. Тому спеціалізовані організації через своїх брокерів, акредитованих на біржі, можуть діяти як за рахунок і за дорученням клієнтів, так і для себе (біржової організації). На міжнародній валютній біржі діють два типи брокерів: 1) незалежні брокери, які обов'язково повинні мати свою частину (частку) в доході тієї біржовій структури, де вони працюють; 2) зареєстровані трейдери – індивідуальні учасники міжнародної валютної біржі, які купують і продають валюти за свій власний рахунок.

На відміну від біржового на міжнародному позабіржовому ринку торгівля валютою ведеться тільки транснаціональними кредитно-фінансовими установами і перш за все банками (ТНБ). Цей ринок представляє собою трейдерів і посередників (дилерів і брокерів), розташованих в географічно різних точках світу, які пов'язані засобами телекомунікацій і не потребують спеціального майданчика для торгів (біржі). З цих позицій позабіржову структуру міжнародного валютного ринку часто називають системою безлічі ринкових учасників. Весь позабіржовий сектор міжнародного валютного ринку можна умовно розділити на два ринки. На першому операції купівлі-продажу здійснюють організаційні структури (наприклад, комерційні банки), діяльність яких можна регулювати і контролювати. На другому ринку операції з купівлі-продажу валют ведуть інституційні структури (компанії) і фізичні особи. Вони безпосередньо зв'язуються один з одним через інтернет та електронні телекомунікаційні мережі, використовуючи для цього посередництво дилерів/брокерів.

Залежно від форми розрахунків слід виділити готівковий і безготівковий сегменти міжнародного валютного ринку. Готівковий ринок – це ринок купівлі-продажу іноземної валюти, як правило, для розрахунків за експортно-імпортними операціями, регулювання відкритої валютної позиції комерційних банків і дилерів, а також для інших цілей, пов'язаних з необхідністю негайного придбання або продажу іноземної валюти на міжнародному валютному ринку. Безготівковий сегмент міжнародного валютного ринку здійснює розрахунки за зовнішньоторговими операціями, банківськими переказами, іншим формам переміщення капіталів на глобальному фінансовому ринку: міжнародне інвестування, придбання іноземних цінних паперів на міжнародному фондовому ринку, обслуговування міжнародних страхових операцій і всіх операцій на міжнародному кредитному ринку.

Залежно від терміну виконання валютних вимог і зобов’язань весь міжнародний валютний ринок можна розділити на два сектори - поточний та строковий. Поточний валютний ринок (спот) – це сегмент міжнародного валютного ринку, де операції з іноземною валютою здійснюються у період не більше двох банківських робочих днів. Часто поточний валютний ринок майже повністю збігається з готівковим.

Строковий сегмент міжнародного валютного ринку об'єднує угоди, виконання яких здійснюється протягом більш тривалого часу – два тижні, 1, 3, 6, 9 та 12 місяців. Використання угод на строковому сегменті міжнародного валютного ринку при його зародженні та організаційному становленні (початок 1970-х рр..) відбувалося в терміни рег medio (у середині міcця) або рег ultimo (наприкінці місяця). У міру розширення операцій строкового міжнародного валютного ринку в умовах вільно плаваючих валютних курсів (з кінця 1970-х рр..) це суворе правило було ліквідовано, оскільки всезростаючий обсяг операцій на міжнародному строковому валютному ринку потребував більшої гнучкості в датах виконання строкових операцій. Всі операції міжнародного строкового валютного ринку спрямовані в майбутнє. Структурно строковий міжнародний валютний ринок складається з двох основних секторів: форвардного і ф’ючерсного. За економічним і правовим змістом технології функціонування ф'ючерсного та форвардного міжнародних валютних ринків істотно відрізняється. Основні відмінності цих ринків наведено в табл. 1.

Таблиця 1.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Учасники міжнародного валютного ринку	\|	Валютний курс

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.