Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Рабовласницька, феодальна, буржуазна (капіталістична), соціалістична держава

Розмаїття держав, що мали місце в історії розвитку людства та існують нині, потребує їх певної упорядкова­ності, класифікації за загальними та особливими ознаками. Основною класифікацією держав є їх поділ і об'єднання за типами, тобто сукупністю найбільш суттєвих ознак. За критерій історичної типізації держав найчастіше береться поняття суспільно-економічної формації, яке включає су­купність усіх суспільних відносин у їх взаємозв'язку з домінуючим способом суспільного виробництва. Наукова класифікація історичних типів держав виходить з тих по­ложень, що:

по-перше, певним історичним етапам розвит­ку людства відповідають притаманні тільки їм спосіб ви­робництва та характер виробничих відносин;

по-друге, еко­номічний лад обумовлює всі інші суспільні відносини і разом з ними утворює історичний тип суспільства;

по-третє, кожному історичному типу суспільства властивий тільки свій тип державної організації.

Історичний тип держави — це сукупність найбільш суттєвих ознак, вла­стивих державам, що існували на певних етапах історії людства.

Згідно з класифікацією суспільно-економічних формацій все розмаїття держав в історичному контексті поділяється на держави рабовласницького, феодального, буржуазного та сучасних типів.

Рабовласницький тип держави — це перший в історії людства тип держави, який не мав загального поширення і був перехідним типом.

Це обумовлює наявність у рабо­власницькому суспільстві залишків устрою влади первісно­общинного ладу, але домінуючої сили в ньому набирає тенденція державної організації суспільства. Рабовласниць­кий тип держави характеризується тим, що його еконо­мічну основу становила приватна власність і на такий засіб виробництва, як раб. Членами держави визнавалася мен­шість населення — передусім рабовласники та деякі пред­ставники інших прошарків (селяни-общинники, ремісники, торгові люди).

У деяких суспільствах організація державності почина­лася з феодального типу держави. Для такої держави, незважаючи на те, що вона також базувалася в основному на сільськогосподарському виробництві, характерним є те, що селянин визнається членом держави, але не маючи права власності на землю, володіє деякими засобами ви робництва (хатою, будівлями, інвентарем). Феодальна дер­жава об'єднує всіх членів суспільства, але вони не рівні за своїм соціальним статусом, поділяються на різні стани; існує у цьому суспільстві і кріпацтво. Феодальна держава є за своєю сутністю інституалізацією суспільства, його ста­новлення як цілісності, що існує на певній території та спроможна виступати зовні у вигляді єдиних органів. Тому головною закономірністю становлення феодального суспіль­ства с централізація управління, а провідною формою дер­жавної організації є монархія. Для феодального періоду розвитку суспільства характерним є збільшення території держави, концентрація влади, становлення її ієрархічної будови, стабілізація державних рішень у часі у вигляді «писаних» законів. Феодальне суспільство доводить значен­ня своєї форми до абсолюту, коли держава стає гальмом подальшого розвитку суспільних відносин.

На зміну синкретичності суспільства і держави за часів феодалізму, в якому вони існували як єдність форми і змісту за домінуючої ролі держави і положення членів суспільства тільки як підданих, приходить дискретність буржуазного суспільства.

Для нього характерним є поділ на державу як інституціолізовану форму організації загаль­ного інтересу і громадянське суспільство, в якому загаль­ний інтерес забезпечувався іншими механізмами, безпосе­редньо товарним способом виробництва. Товар поєднував на певній території виробників як його власників, а у вигляді капіталу створив інші недержавні форми цент­ралізації і концентрації суспільної влади.

Сучасний тип держави характеризується соціальною спрямованістю, демократичним режимом утворення дер­жавних органів і здійснення державної влади, правовою, формою державної діяльності. Сучасні держави в найбільш розвинутих суспільствах забезпечують задоволення загаль­нолюдських потреб, реальне здійснення і захист основних прав людини. їх економічною основою є наявність серед населення значної кількості саме власників засобів вироб­ництва та результатів їх виробничої діяльності, рівноправ­ність різних форм власності — приватної, муніципальної та державної. Важливою ознакою сучасної держави є від­сутність протилежності між державною формою організації суспільства і її соціальним змістом. На відміну від держави буржуазного типу, сучасна «пост буржуазна» є всеохоплюючою організацією суспільства, в якому держава виступає як форма виявлення і забезпечення інтересу більшості його членів і протистоїть особливим інтересам монополістичного капіталу.


Читайте також:

  1. I. Соціалістична течія в українському визвольному русі
  2. IV. Правова держава, як засіб реалізації і забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
  3. Автономні утворення у зарубіжних державах
  4. Берестейський мирний договір УНР з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
  5. В «Листах про віротерпимість» він твердить, що держава не повинна втручатися в релігійні переконання своїх громадян, вимагаючи від них лише виконання громадянських обов'язків.
  6. Велике переселення народів. Формування слов’янської культури. Держава антів
  7. Виберіть серед держав ту, що утворилася у 1449р. і зазначте, яку політику щодо укр. земель проводили її правителі у ХУ ст., коли ця держава припинила своє існування.
  8. Виникнення грошей у державах Стародавнього світу
  9. Виховання й шкільна освіта в державах Стародавньої Греції. Освіта епохи еллінізму
  10. Від інших форм об'єднань людей держава відрізняється тим, що
  11. Відмінності в розвитку культури у демократичних і тоталітарних державах.
  12. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах




Переглядів: 4271

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Формаційний і цивілізований підходи до типології держав. Відмінність цих підходів | Сучасна соціально-орієнтована, демократична, правова держава

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.119 сек.