Функції правосвідомості (когнітивна, правоутворююча, регулююча)
Функції правосвідомості — це основні напрямки її впливу на правові явища, правову систему в цілому.
Основні функції правосвідомості:
1) когнітивна (пізнавальна, інформаційна) — припускає знання права, поінформованість про нормативні акти, зміст юридичних норм;
без інформації про закон не може бути і ставлення до нього.
2) правостворююча (ціннісна, емоційна) — припускає ціннісне ставлення до законодавства, співвіднесення правових норм зі своїми поглядами на правове, обов'язкове, необхідне.
3) регулююча (настановна) — припускає співвідношення поведінки людей з чинною в суспільстві системою правових розпоряджень; мотиви і настанови стосовно поведінки, врегульованої правом — відповідно до правових дозволень і заборон.
Джерела формування правосвідомості
Джерелами формування правосвідомості є: соціальні норми (мораль, релігія…), ЗМІ (засоби массової інформації), рівень освідченості, рівень поінформованості, політичні процеси та суспільно-економічний устрій.
Правосвідомість, як одна з форм суспільної свідомості тісно пов'язана з її іншими формами, що є об'єктивним і закономірним процесом. Політична свідомість як сукупність поглядів на взаємовідносини між різними суб'єктами політичних відносин на зміст, методи і форми діяльності органів державної влади та посадових осіб, слугує одним із джерел формування правосвідомості. Зв'язок останньої з моральною свідомістю можна прослідкувати на прикладі формування змісту таких понять як правомірність, протиправність, законність, правопорядок тощо, які базуються на загальновідомих і прийнятих категоріях «добра» і «зла», їх співвідношенні.