Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



І громадянина в Україні

Такі поширені поняття, як «основні», «фундаментальні», «конституційні» права, — це терміни-синоніми.

Під основними правамислід розуміти права, які містяться в конституції держави і міжнародно-правових актах з прав люди­ни. Виокремлення категорії основних прав не означає, що всі інші права є другорядними і такими, що вимагають менш знач­них зусиль з боку держави для їх реалізації. Йдеться про те, що основні права і свободи є стрижнем правового статусу індивіда, в них укорінюються можливості виникнення інших багаточисель-них прав і свобод, необхідних для нормальної життєдіяльності людини1.

Основні права є суб'єктивними, тобто вони належать особі як учаснику суспільного життя і залежать від неї, принаймні в частині їх використання2.

Характеризуючи історичний розвитокправ та свободи лю­дини і громадянина, дослідники виділяють три його хвилі (по­коління).

Перша хвиля виходить від витоків конституціоналізму. У пер­ших конституційних актах фіксувалися, як правило, дві групи прав і свобод, обумовлені дуалізмом громадянського і иолітич-

1 Лукашева Е. А. Структура прав человека и гражданина // Права челове­ ка: Учебник/ Отв. ред. Е. А. Лукашева. - М.: НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М), 2001. - С. 134-136.

2 Рабинович II. М. Суб'єктивне право // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко та in. - К.: Укр. енцикл., 2003. — т. 5. — С. 681.

Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина 137

ного суспільства: громадянські (особисті) права і свободи (недо­торканність особи з її процесуальними гарантіями) та політичні (виборче право, свобода слова, друку тощо). Ці права виража­ли так звану «негативну свободу»: вони зобов'язували державу утриматися від втручання у сферу особистої свободи і створю­вали умови для участі громадян у політичному житті.

Друга хвиля проявилася на початку та у середині XX ст.; во­на характеризується включенням у конституції соціально-еко-номічних прав (право на працю та пов'язані з ним гарантії), а також прав соціально-культурного характеру (право на освіту, на доступ до досягнень науки і культури). Це так звані «пози­тивні права», для реалізації яких вимагається відповідна діяль­ність держави з їх забезпечення.

Третя хвиля обумовлена загостренням у другій половині XX ст. глобальних проблем, насамперед екологічних, та всту­пом найбільш розвинутих країн в епоху інформатизації. Звідси виникли такі права, як: право на здорове навколишнє середови­ще, на інформацію, на мир тощо.

Юридичне розмежування між правом (суб'єктивним) і сво­бодоюпровести складно. Суб'єктивним правом є міра можли­вої поведінки суб'єкта. Це ж визначення можна застосувати і до поняття «свобода».

У більшості випадків, коли йдеться про суб'єктивне право, передбачається наявність більш або менш визначеного суб'єкта, на якому лежить обов'язок, що відповідає даному праву (напри­клад, право на охорону здоров'я повинно забезпечуватися мере­жею відповідних медичних установ). Коли ж йдеться про сво­боду, мається на увазі заборона відкидати або обмежувати цю свободу. Така заборона звернена до невизначеного кола суб'єк­тів, зобов'язаних поважати дану свободу (наприклад, свобода слова передбачає право людини вимагати від держави захисту від будь-якого суб'єкта, що цю свободу порушує). Але наведене розмежування між правом та свободою досить умовне, оскільки є такі свободи, дотримання яких покладається на визначене ко­ло осіб, наприклад, це академічна свобода, тобто свобода викла­дацької діяльності.

Говорячи про співвідношення прав і свобод, слід додати і те, що вживання терміна «свобода» найбільш характерне для країн :і англосаксонською системою права.

 

 


Читайте також:

  1. IV. Правова держава, як засіб реалізації і забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
  2. А) Грошова оцінка земель по Україні
  3. Авангард в Україні
  4. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  5. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
  6. Аграрна реформа в Україні
  7. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
  8. Аграрні правовідносини в Україні
  9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  11. Адвокатура в Україні
  12. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції




Переглядів: 296

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Людини і громадянина та їх

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.