• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Контроль за додержанням дисципліни цін. Відповідальність у сфері ціноутворення

Державний нагляд (контроль) — діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їхніх територі­альних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів у межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господа­рювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний контроль за цінами є особливим видом державного контролю і має свої притаманні лише йому аспекти правового регу­лювання. здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому, як встановле­но в статті 13 Закону «Про ціни та ціноутворення», контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюєть­ся органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Основним центральним органом державної влади в сфері здій­снення контролю за додержанням дисципліни цін є Державна інспекція з контролю за цінами (далі — Держцінінспекція), що є урядовим органом, який діє у системі Міністерства економіки України.

Держцінінспекція має територіальні органи — державні інспек­ції з контролю за цінами в АРК, областях, містах Києві та Севасто- полі. Держцінінспекцію очолює начальник, який призначається та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра економіки.

Деякі повноваження вказаного органу контролю співвіднесені з повноваженнями державної податкової служби відповідно до норм Закону України * Про державну податкову службу в Україні »(крім повноважень, передбачених пунктами 6—9 статті 11 вказаного За­кону), про що міститься бланкетне посилання в частині третій статті 13 Закону «Про ціни та ціноутворення».

Основними завданнями Держцінінспекції є: 1) організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів); 2) проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.

Державна інспекція з контролю за цінами у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про ціни і ціноутворення», Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами», та іншими численними нормативно-правовими актами державних органів.

Держцінінспекція уповноважена на застосування заходів від­повідальності за порушення дисципліни цін, що випливає з наве­дених у попередньому абзаці правових актів. У свою чергу порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами закріплений у спільному наказі Мінекономіки та Мінфін України від 03.12.2001 р. №298/519 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економіч­них та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контр­олю за цінами», зареєстрованого Міністерством юстиції України від 18.12.2001 р. за № 1047/6238.

Зокрема, вся необгрунтовано одержана підприємством сума ви­ручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залу­ченням коштів бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій у банківських установах за рішенням суду.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, зо­крема є:

— нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

— застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відпо­відно до законодавства граничний;

— застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни;

—завищення або заниження розміру передбачених законодав­ством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;

—включення в структуру регульованих цін (тарифів) не перед­бачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;

—включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);

—застосування торговельних і постачальницько-збутових над­бавок (націнок) понад установлений граничний розмір тощо.

Необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислю­ється:

а) при порушенні порядку встановлення і застосування цін (та­рифів), що регулюються уповноваженими органами, — як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

б) при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксова­них або регульованих (декларованих) — як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосо­вуватись згідно з вимогами законодавства;

в) при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визна­ченими нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, — уся сума незаконно стягну­тих коштів;

г) при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які ре­гулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі — як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

Прийняті рішення стосовно накладення санкцій та застосування заходів відповідальності за порушення дисципліни цін стосовно суб'єктів господарювання можуть бути оскаржені останніми у відповідності до порядку, встановленого чинним законодавством України.

Контрольні запитання:

1. Що таке ціна як економічна категорія?

2. Яке значення має ціна як правова категорія?

3. Назвіть існуючі види цін?

4. В чому відмінність державних регульованих цін та державних фіксованих цін?

5. Як розмежовуються повноваження органів управління в сфері ціноутворення ?

6. Які санкції передбачені законодавством за порушення порядку ціноутворення?

Читайте також:

1. I. Аналіз контрольної роботи.
2. I. Контроль исходного уровня знаний, используя тестовые задания исходного уровня знаний.
3. I. Контроль исходного уровня знаний, используя тестовые задания.
4. I. Контроль і закріплення знань учнів
5. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
6. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
7. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
8. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
9. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
10. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
11. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
12. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Переглядів: 1437