• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 5. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих зловживань на промислових підприємствах та сільському господарстві

Економічний аналіз господарської діяльності підприємств має ве­лике значення для встановлення диспропорцій господарської діяльно­сті підприємства, встановлення порушень та зловживань у процесі ви­робництва і відображення даних процесів у бухгалтерському обліку, бухгалтерській звітності, статистичній звітності.

Дані економічного аналізу можуть дати інформацію працівникам правоохоронних органів для дослідження господарської діяльності підприємств, організацій, тобто проведення криміналістичного аналізу показників, характеризуючих господарську діяльність підприємств, організацій, установ, фірм.

Економічний аналізяк сфера практичної діяльності представляє собою дослідження економічних показників, характеризуючих роботу підприємства, до прийняття управлінських рішень.

Економічний аналіз виконується економічними службами самих підприємств, а також економічними службами зовнішніх користувачів інформації (банки, інвестиційні компанії тощо).

Економічний аналіз — це дослідження системи якісних та кількіс­них показників, які характеризують господарську діяльність під­приємств та організацій для розкриття причинних зв'язків, що зу­мовлюють фінансові результати їх роботи. Проведення еконо­мічного аналізу є важливою передумовою прийняття раціональ­них управлінських рішень.

Використання прийомів економічного аналізу у контрольно-реві­зійній практиці є ефективним засобом виявлення окремих не відповідностей у ході протікання господарських процесів, що знайшли своє ві­дображення у обліковій і статистичній інформації.

Як відомо, виробнича діяльність будь-якого підприємства може бути детально описана цілою низкою економічних показників, які тіс­но пов'язані між собою. Цей взаємозв'язок має чітку причинно-наслідкову основу, яка як правило добре вивчена та реально зумовлена впливом окремих виробничих та економічних процесів, що залежать один від одного. При скоєнні економічних правопорушень цей взаємо­зв'язок порушується, що впливає на пов'язані показники господарсь­кої діяльності.

Інформацію, що використовується для аналізу господарської дія­льності, поділяють на три групи:

• дані контролюючих, статистичних і фінансово-кредитних орга­нів; висновки міністерств та відомств про роботу підлеглих підпри­ємств; повідомлення у засобах масової інформації;

• дані самого підприємства: планові документи, нормативи, проек­тно-кошторисна, технологічна та фінансова документація, дані бухга­лтерського, оперативного і статистичного обліку, звітність;

• додаткова інформація: протоколи зборів акціонерів та засновни­ків, відомості, що їх було одержано у ході оперативно-розшукової дія­льності правоохоронних органів тощо.

У ході аналізу економічних показників може бути виявлено ознаки порушень планової, фінансової, кошторисної та бюджетної дисциплі­ни, встановлено факти нераціонального і нецільового використання коштів та інші відхилення. Все це знаходить своє відбиття у так званих економічних невідповідностях. Наприклад, працівники державного під­приємства відпускають сировину кооперативу (що знаходиться на йо­го території) з корисною метою: без належного документального офо­рмлення, списуючи такі матеріали за завищеними нормами на вироб­ництво основної продукції. Це призводить до значного збільшення коефіцієнту матеріаломісткості готових виробів підприємства.

Особлива наочність аналізу досягається за використання прийо­мів економічної статистики: розрахунків різних коефіцієнтів, індексів та інших відносних показників, яких немає безпосередньо в інформації підконтрольного підприємства. За допомогою статистичних розраху­нків у процесі економічного аналізу аналізують ритмічність роботи підприємства, динаміку виконання плану виробництва, рентабельність окремих видів продукції тощо.

Метою економічного аналізу, який виконується на самому підпри­ємстві, є:

• оцінка результатів діяльності та його підрозділів;

• виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності госпо­
дарської діяльності підприємства. _v

Метою економічного аналізу роботи підприємства, який викону­ється зовнішніми користувачами, є:

• виявлення ефективності користування кредитами (банки, інвес­тори тощо);

• виявлення ознак приховання прибутку від оподаткування (орга­ни Державної податкової інспекції);

• вивчення інвестиційної привабливості підприємства (інвестицій­ні компанії) тощо.

Криміналістичний аналіз господарської діяльності також предста­вляє собою дослідження економічних показників підприємств та їх підрозділів, але за іншою метою.

Мета криміналістичного аналізу — встановити невідповідність показників як можливих ознак та слідів злочинів.

Головна ідея криміналістичного аналізу в тому, що в економічних невідповідностях можна встановити криміналістичні зв'язки, тобто зв'язки зі вчиненими злочинами.

Економічна інформація — це сукупність даних про економіку до­сліджуваного підприємства, про процеси та явища.

її сутність відображається в системі показників, які носять управлін­ський характер. Економічний аналіз діяльності підприємств засновується на комплексному використанні більшості джерел інформації, які можна розділити на дві великі групи: облікові та необлікові джерела.

До облікових джерел інформації відносяться:

• дані бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності;

• дані статистичного обліку та статистичної звітності;

• дані оперативного обліку та оперативної звітності;

• вибіркові звітні дані.

Якщо розглядати вказані джерела по рівнях наданої інформації, то їх можна розділити на три рівня:

• перший — вищий рівень інформації — це звітність підприємства, що характеризує роботу підприємства в цілому (статистична, бухгал­терська);

• другий — середній рівень інформації — це звітність окремих підрозділів даного підприємства (внутрішньовиробнича звітність);

• третій — нижчий рівень інформації — це дані бухгалтерського (аналітичного) обліку, де результати діяльності диференційовані щодо конкретних виконавців (бригада, ланка, окремі матеріально відповіда­льні особи). При розкритті та розслідуванні злочинів здебільшого не­обхідна інформація нижчого рівня.

Кожний із економічних показників, який характеризує ту чи іншу сторону роботи підприємства, має свій економічний зміст, своє кількі­сне вираження і може бути розглянутий в різних аспектах по змісту, по відображенню у звітності. По своєму змісту економічні показники діляться на кількісні та якісні

Кількісні показникихарактеризують розміри об'єктів, що аналі­зуються, та як вони змінюються. Ці показники, зокрема, відображають об'єми виробництва і реалізації продукції, кількість працівників, кіль­кість і вартість обладнання, вартість основних виробничих фондів, кі­лькість і вартість витраченої сировини, матеріалів тощо.

Якісні показникихарактеризують суттєві особливості окремих сторін та всієї господарської діяльності, її економічну ефективність та включають дані про використання ресурсів (фондовіддача, матеріало­ємність), собівартість продукції, прибуток, рентабельність. По відо­браженню у звітності всі показники, які використовуються при аналізі діляться на ті, що є у бухгалтерській та статистичній звітності, і на ті, що розраховуються самостійно і спеціально.

Статистична і бухгалтерська звітність, як правило, містить показ­ники, які характеризують роботу підприємства в цілому за будь-який період. В процесі аналізу нерідко необхідно визначити показники, які відображають роботу окремих підрозділів підприємства (цехів, відді­лів тощо), або розрахувати такі, що взагалі не знайшли відображення у звітності. Наприклад, енергоємність, матеріалоємність, коефіцієнт ви­буття основних фондів тощо.

Будь-які порушення, як і дії щодо їх приховання, неминуче відби­ваються в економічних показниках: наприклад, у вигляді динаміки по­казників або невідповідностей в економічних показниках, що може трактуватися як ознака злочину. Розкрадання матеріалів, скажімо, ви­являється у вигляді збільшення матеріаломісткості виробів. Проте економічна невідповідність може бути зумовлена й багатьма іншими причинами, не пов'язаними із злочинами або умисними діями. Необ­хідно відповідально підходити до використання матеріалів відомчого аналізу в практиці попередження і виявлення злочинів. У разі недоста­тності первинної інформації в ході розслідування можуть братися до уваги лише чітко виражені й досить стійкі, характерні для найтипові-ших способів злочинів, тенденції невідповідностей між економічними показниками.

Розгляньмо деякі з таких тенденцій:

• перша — наростання суми витрат порівняно з попередніми пері­одами за одночасного зниження розміру збитку, що відшкодовується посадовими особами. Під виглядом втрат (списання на псування, усушку тощо за завищеними нормами або в значних розмірах внаслідок неналежних умов зберігання тощо) часом приховують розкрадання;

• друга — систематичне погіршення рентабельності підприємства порівняно з попередніми періодами показників (зростання собівартості продукції під виглядом виробничих витрат тощо) або показників до­тримання фінансової дисципліни (збільшення наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, незатребуваної дебіторської заборго­ваності тощо);

• третя — помітні диспропорції між взаємозалежними об'ємними показниками. Наприклад, занадто великий обсяг будівельних робіт за порівняно малих витрат матеріалів, значний пробіг автомашин за не­великої витрати пального тощо;

• четверта — невідповідності між звітними показниками кількох тотожних за видом діяльності підприємств. Наприклад, великі витрати сировини на одиницю продукції на одному із підприємств галузі, за­ниження технологічних норм тощо.

8.2. ПРИЙОМИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Прийоми аналізу економічних показників умовно можуть бути розділені на дві частини: технічні та спеціальні.

Технічні прийомизв'язані з підготовкою економічної інформації для аналізу. До них відносяться:

• перевірка доброякісності вихідної інформації;

• спрощення цифрових даних;

• приведення даних до виду співставлення;

• обробка планових і звітних даних;

• визначення середніх і відносних величин;

• складання аналітичних таблиць та графіків. До спеціальних прийоміввідноситься:

• порівняння (основний прийом аналізу);

• групування показників;

• деталізація зведених показників;

• факторний аналіз, який включає ряд прийомів (індексний, при­йом ланцюгових підстановок, прийом різниць);

• балансовий метод.

Групування показників відноситься до числа найбільш розповсю­джених прийомів аналізу. Групування використовується для одержан­ня науково обґрунтованих середніх величин, які правильно характери­зують сукупності що вивчаються, тобто використовується для узагальнення явищ, для розкриття змісту середніх величин, а також для вста­новлення зв'язку між явищами і процесами, що аналізуються. Для правильного групування важливо визначити ознаки, згідно яких дані діляться на групи. Ці ознаки можуть бути кількісними, тобто які ма­ють числове вираження, і атрибутивними, які виражені словами.

Роглянемо приклад привласнення виручки від продажу білетів в театрі. Під час вивчення справи про привласнення виручки від продажу білетів касирами кінотеатру було виконане групування виручки за різними ознаками: по фільму; по білетних касирах; по сеансах. В процесі вивчення документів був виділений касир, віро­гідно привласнюючий частину виручки — на сеансах самих кра­щих фільмів.

Деталізація зведених показниківнеобхідна тому, що зведені по­казники, які відображені в статистичній та бухгалтерській звітності, як правило, нівелюють позитивні та негативні роботи на окремих ділян­ках та в окремі періоди часу. Тому деталізація проводиться по місцю, по часу, за складовими частинами і за узагальнюючими показниками.

Деталізація по часу— це ділення даних по кварталам, місяцям, декадам.

Деталізація по місцю— це ділення даних по окремих структурах (цехах, відділах). В цьому випадку можна встановити роль кожного підрозділу в одержанні кінцевих результатів роботи підприємства, встановити структурний підрозділ, що вимагає більш глибокий аналіз.

Деталізація показників по окремих складових частинах— це дозволяє встановити вплив, що дозволяє визначити зміну структури випускаємо! продукції на результативні показники. Наприклад, аналі­зуючи виконання плану по реалізації продукції, можна деталізувати об'єм реалізації по окремих позиціях номенклатури, а всередині її — по асортименту, вартості використаних матеріалів — по їх видах, встановивши при цьому, по яких є перевитрата, а по яких — економія.

Під час криміналістичного аналізупоряд з діленням показників по «загальних» ознаках часу (кварталам, місяцям, декадам) дані нерідко де­талізуються в часі роботи окремих матеріально відповідальних осіб.

Факторний аналіз— це встановлення окремих факторів, які пози­тивно або негативно впливають на зміни загальних економічних пока­зників.

Аналіз за балансом — досить трудомістка і найчастіше малоефек­тивна процедура, оскільки занадто велика кількість розрахункових по­казників не дозволяє виділити головних тенденцій у зміні фінансового стану підприємства.

У більшості випадків дослідження структури і динаміки фінансо­вого стану підприємства здійснюється за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Такий баланс можна одержати з вихідного ба­лансу шляхом ущільнення окремих статей і доповнення його показни­ками структури.

Подальший аналіз балансу здійснюється такими способами (вони використовуються також і при інтерпретації інших форм звітності):

• горизонтальний аналіз;

• вертикальний аналіз;

• аналіз з використанням коефіцієнтів.

Горизонтальний аналіз.Це найпростіший з прийомів аналізу, але, незважаючи на це, за його допомогою можна одержати досить цінну інформацію про фінансовий стан підприємства. Він припускає порів­няння показників одного року з показниками іншого. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей чи їх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності.

Вертикальний аналізбалансу показує структуру засобів підпри­ємства та їх джерел, коли суми за окремими статтями або розділами беруться у відсотках до валюти балансу.

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного, а деякі показники можна віднести як до інструментів горизон­тального, так і до інструментів вертикального аналізу.

Аналіз з використанням коефіцієнтів.Коефіцієнт — це математич­не вираження зв'язку одного показника з іншим. Коефіцієнти є основни­ми інструментами фінансового аналізу, що допомагають установити зв'язок між різними цифрами у фінансових звітах. При використанні кое­фіцієнтів суб'єкт фінансового аналізу може не тільки оцінити поточний фінансовий стан організації, але й передбачати реакції кредиторів та ін­ших осіб, які зазвичай використовують їх для оцінки діяльності компанії.

Найпоширенішими у звичайній практиці є:

• порівняння звітних показників із плановими, із звітами за попе­редні періоди, з аналогічними показниками інших підприємств галузі;

• обчислення середніх і відносних величин для наступних порів­нянь (виробіток продукції, заробітна плата і кількість відпрацьованих одним робітником днів за один місяць, квартал, витрата сировини, ма­теріалів, електроенергії в середньому на одиницю виготовленої проду­кції тощо);

• попереднє групування підприємств або їхніх підрозділів за якіс­но однорідними ознаками із метою порівняння аналогічних показників для оцінки результатів, досягнутих у процесі господарської діяльності кожним окремим підприємством, та інші [13, с.107].

Порівняння— один із найпоширеніших прийомів економічного аналізу. У процесі розслідування розкрадань, наприклад, застосовують порівняння первинних документів окремих підрозділів і структур. Для цього організовується зустрічна перевірка рахунків-фактур, накладних та інших документів, вилучених у підприємств, які мають господарсь­кі зв'язки. Використовується також порівняння документальних даних із фактичними залишками товарно-матеріальних цінностей; фактичних витрат сировини на одиницю продукції з нормами витрат відповідно до сертифіката якості тощо.

Основним прийомом економічного (криміналістичного та операти­вно-економічного) аналізу є порівняння.

Порівняння— це прийом, який дозволяє охарактеризуватиод­не явищечерез друге. При порівнянні будь-яких даних про роботу підприємства дуже важливо правильно зробити оцінку його економіч­ного стану, зрозуміти, в якому ступені та які сторони діяльності вони відображають.

При проведенні економічного аналізу можуть бути використані рі­зні види порівнянь:

• порівняння звітних показників з показниками бізнес-плану;

• порівняння звітних показників аналізуємого періоду з показни­ками звіту попереднього періоду;

• порівняння показників за ряд звітних періодів у динаміці;

• порівняння звітних даних аналізуємого підприємства з показни­ками аналогічних по роду діяльності підприємств.

До моменту порівняння показники повинні бути приведені до по­рівняльного виду, тобто в ряді випадків для цього проводять спеціаль­ні розрахунки. Наприклад, фактичний випуск продукції перерахову­ється в цінах, які прийняті в бізнес-плані.

На діяльність підприємства можуть впливати фактори, які не зале­жать від керівництва підприємством, його діяльності. Звичайно, вони впливають на показники роботи підприємства. Тому у процесі аналізу необхідно виокремити вплив цих факторів.

В економічному аналізі порівняння використовуються для загаль­ної оцінки роботи підприємства одночасно по кількох показниках та для встановлення відхилень, які недостатньо мотивовані в пояснюва­льній записці, яка надається разом зі звітом, тобто встановлення таких тенденцій, які вказують на негативні явища в роботі підприємства, а також на можливі злочини.

В цьому розумінні аналіз економічних показників часто розгляда­ються в якості однієї з форм наступного фінансового контролю. Якщо в результаті аналізу виникли сумніви в достовірності звітів, то по результатам звітів аналізу можуть бути проведені позапланові ревізії та перевірки.

Порівняння звітних даних з плановими дає можливість одержати первісне орієнтування у підсумках виконання плану та виділити част­ки, які вимагають особливої уваги по вивченню їх у подальшому.

Таке порівняння в якійсь мірі визначає напрямок аналізу, воно дає попередню оцінку роботи підприємства (позитивну чи негативну), до­зволяє встановити недоліки та успіхи в роботі.

Порівняння звітних даних з показниками попередніх періодів до­зволяє визначити тенденції і темпи розвитку явищ, що вивчаються, а по відношенню показників, які не плануються (наприклад, збитки від браку, збитки від позареалізаційної діяльності), можна зробити оцінку успіхів або недоліків.

Порівняння звітних даних з показниками інших підприємств прийнято називати порівняльним аналізом.В процесі такого аналі­зу встановлюються різниці у використанні на досліджуваних об'єктах (на підприємствах, в організаціях, структурних підрозділах) виробни­чих ресурсів, у порівнянні дається оцінка результатів їх діяльності то­що. Необхідно перед початком порівняльного аналізу визначити порі­внянність показників, оскільки навіть однорідні по профілю готової продукції одиниці не завжди однакові по рівню техніки.

Криміналістична оцінка результатів порівняння показників веде до двох основних позицій:

1)при вивченні результатів порівняння встановлюють, чи немає непояснених з економічної точки зору відхилень:

• в сторону погіршення фінансової діяльності;

• в сторону покращення господарської діяльності, в тому числі і по порівнянню з аналогічними підприємствами.

Що може впливати на економічні показники:

♦ придумана господарська діяльність;

♦ приховання результатів діяльності (завідоме прикрашення ре­зультатів роботи);

2)-визначається, наскільки реальними були встановлені невідповідно­сті та як реагували на них керівники підприємств, вищестоячих організа­цій та контролюючих органів. Недоліки в організації економіко-аналітич-ної роботи можуть бути умовою, яка спонукає виникнення злочинів, до яких можуть бути залучені робітники економічних служб підприємства.

Наприклад:

На завод по виробництву будівельних матеріалів прийшов новий головний бухгалтер П. Через 2-3 місяці після його приходу звітні показники підприємства різко змінилися. Із числа плановозбиткових завод буе переведений до категорії рентабельних. Ке­рівництво заводу (включаючи головного бухгалтера) вперше одержало премії за досягнення понадпланової економії по вироб­ничих витратах. Із звіту та пояснювальної записки до нього було очевидно, що економія досягнута за рахунок зменшення витрат сировини на виготовлення основної продукції — шлакоблоків для будівництва. Ситуація було парадоксальною, тому що техноло­гія виготовлення продукції не дозволяла недовкладення щебеню у розмірі 50%.

Однак аналіз звітності у вищестоячій організації проведений не то­чно, звітність затверджувалася, премії видавалися, позапланові ревізії не проводилися. Фактичною причиною економії було розкра­дання сировини у постачальника згідно підроблених документів з використанням недоліків в обліку реалізації щебеню на даному під­приємстві. Злочин було викрито після встановлення фактів одер­жання «безоплатної» необлікованої сировини по документах, вилу­чених у рудоуправлінні.

8.3. МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИЕКОНОМІЧНОГО

АНАЛІЗУ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ

З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ ЗЛОЧИНІВ

Метод економічного аналізу дає змогу виявляти деструктивні відхилення в господарській діяльності підприємства, зумовлені правопорушеннями й економічними злочинами, з допомогою спе­ціальних засобів і прийомів.Це, зокрема, метод сполучених зістав­лень,в основу якого покладено гіпотезу про неминучість порушення збалансованості між сполученими (взаємозалежними) показниками в разі взаємозв'язку дії злочину з матеріальними процесами підприємст­ва. На роль сполучених обираються пари показників, динаміка змін яких за нормальної роботи підприємства повинна бути взаємозалеж­ною: наприклад, споживання електроенергії на технологічні потреби й випуск готової продукції; обсяг випущеної продукції та величина отриманого прибутку; споживання сировини і випуск готової продук­ції тощо. У разі збільшення випуску продукції повинен також зростати фонд заробітної плати. Суть методу полягає в тому, що спочатку оби­раються певні показники й конструюються блоки зі сполучених пар, потім роблять розрахунок динамічних рядів приросту або зменшення показників за періодами й виділяють суперечності, що вказують на ознаки злочинів [13, с 109].

Іншим способом, що застосовується тільки з метою боротьби зі злочинністю, є метод спеціальних розрахункових показників.Суть його така: на основі нормативів та інших матеріалів обліку і звітності розраховується аналітичний показник, що й називається розрахунко­вим. Далі він порівнюється з відповідним звітним показником. У разі наявності різниці між ними робиться припущення про зміни, спричи­нені дією злочину. Інша передумова полягає в об'єктивній можливості розрахувати значення цього показника для умов нормального режиму роботи підприємства. Проведене зіставлення спеціально знайденого показника зі звітними показниками підприємства розглядається як ха­рактеристика змін економічного показника, нерівнозмінених із резуль­татами звичайної господарської діяльності і тому пов'язується з мож­ливою наявністю злочину [13, с.109-110].

Наприклад, для виявлення приписок на автопідприємстві з допо­могою спеціальних розрахункових показників, знайдених на основі річного звіту даних (час перебування автотранспорту на лінії, середньотехнічна швидкість, середня відстань перевезення ва­нтажів тощо), було встановлено різницю між звітними і розраху­нковими даними про вантажоперевезення і вантажообіг. План ви­явився невиконаним, хоча у звіті було зазначено про його перевиконання [13, с 110].

Виявлення порушених економічних зв'язків, що дістали своє відо­браження в економічних показниках, покликаний здійснити метод стереотипів, в основу якого покладено «взаємодію» деструктивного чинника, який нас цікавить, не тільки з господарською діяльність під­приємства, а й іншими зовнішніми явищами і процесами. Стереотипа­ми називають непояснювальні для звичайної господарської діяльності закономірності зміни значень економічних показників, зумовлених конкретним способом вчинення злочину. Метод відстежує закономір­ності виявлення криміналістичних зв'язків, відображених у системі економічних показників. Всі зміни значень економічних показників зумовлені тільки певним способом вчинення злочинів. Для виявлення таких змін потрібна розробка конкретного стереотипу [13, с 110].

Наприклад, стереотип розкрадань у торгівлі шляхом оформлен­ня безтоварних видаткових документів. Матеріально відповіда­льна особа чинить розкрадання цінностей, у зв'язку з чим перехі­дні залишки, що показуються у товарних звітах, не відповідають дійсності. У період проведення інвентаризації злочинець, не маю­чи можливості ввести в оману інвентаризаційну комісію, прихо­вує нестачу оформленням безтоварних накладних на відпускання (зберігання, оренду тощо) в інші організації. Після закінчення інвентаризацїі складаються відповідні безтоварні накладні на по­вернення цінностей. Тим самим виявляється типовий зв'язок змін показника товарних запасів із періодичністю проведення інвен­таризацій. Зв'язок наявності злочину із зовнішнім середовищем в економічних показниках, що відображає до певної міри особливос­ті певного способу злочину, називають «стереотипом» [13, с 110].

Встановлення способу злочину шляхом зіставлення економічних по­казників, зафіксованих у звітності, або спеціальних даних, із чинниками зовнішнього середовища, у якому функціонує певне підприємство, ле­жить в основі методу коригувальних показників.Розрізняють відповід­ні коригувальні показники збитку і коригувальні показники вигаданої го­сподарської діяльності. Коригувальні показники збитку призначені пере­дусім для пошуку нових зв'язків досліджуваного об'єкта з зовнішнім се­редовищем, ознак матеріальної «взаємодії» злочинів з виробничо-госпо­дарською діяльністю підприємства. Моделювання конкретного показника збитку грунтується на явищах, які пов'язані з фактом злочину, однак у зви­чайних умовах не впливають на результат господарської діяльності підпри­ємства; для прикладу візьмемо залежність між відхиленнями від норм ви­трати тканин і ступенем сучасності їхнього малюнку. Коригувальні показники вигаданої господарської діяльності характеризують видимі втра­ти зазвичай наявних зв'язків підприємства, що функціонує нормально, з на­вколишнім середовищем. Для пошуку ознак конкретного способу злочину звертаються до одного з цих зв'язків, що може бути порушений внаслідок дії злочину. Вигадана господарська діяльність, подана в економічних пока­зниках, в одному разі породжується відображенням в урахуванні фіктивних (фактично не виконаних), в іншому — неповним відображенням обсягів фактично виконаних господарських операцій [13, с 111].

Наприклад, існує визначений зв'язок між обсягом заготівель сіль­ськогосподарської продукції в індивідуальному секторі та реаль­ною в цьому секторі відповідних ресурсів, обсягом реалізації бен­зину визначених марок на заправних станціях кількістю авто­машин, що споживають такий бензин, на певній території насе­леного пункту. Показники, що характеризують взаємодію госпо­дарського об'єкта з зовнішнім середовищем, беруться безпосе­редньо зі звітності певного об'єкта. Середовище або умови функціонування приймаються як стала, незмінна величина. Роз­біжності (різкі відхилення) показників підприємств дають підста­ви «Эля /х наступної'детальної" перевірки [13, с.111].

Об'єктивність існування економічних невідповідностей визначає можливість їхнього використання не тільки під час виявлення, а й доведення злочинів. Цей процес особливий тим, що спершу висувається припущення про механізм впливу злочинних дій на зміни значень еко­номічних показників, а потім визначається методика встановлення цих змін під дією злочину. При цьому аналізуються не тільки «звичайні» показники господарської діяльності, а й «нетрадиційні» [13, с 112].

Наприклад, при розслідуванні розкрадань в одному дитячому будинку було встановлено, що протягом кожного місяця цукор, що надходив з магазину, списувався на харчування дітей за нормами, всупереч йо­го фактичній економії. А наприкінці місяця зекономлена кількість цук­ру реалізувалася через магазин із привласненням виторгу працівни­ками дитбудинку і магазину. Ніяких суперечностей між показниками окремих документів тут не виникало. На наявність злочину «відреа-гував» показник середньоденного споживання цукру однією дитиною при диференціації цього показника усередині місяця за декадами або іншими періодами. Показник середньоденного споживання цукру в пе­ршій половині місяця був набагато нижчий за аналогічний наприкінці місяця. Такий показник не фігурує у звітності дитячих установ, але виявлену закономірність було використано як один із доказів у кримі­нальній справі [13, с 112].

Специфіка методик полягає в тому, що їх розробляють щодо окре­мих способів учинення злочинів і передбачають послідовне застосу­вання прийомів дослідження економічних показників і даних бухгал­терського обліку.

Структура зазначеної методики визначається зв'язками в системі: подія злочину — економічні — облікові — документальні невідповід­ності. Виділення типових зв'язків між наявністю злочину і зміною си­стеми економічних показників ґрунтується на виявленні економічних невідповідностей, що надалі відображаються в облікових і документа­льних невідповідностях [13, сі 12].

Факторний метод аналізу використовується під час виявлення і до­сліджування причин відхилень тих чи інших економічних показників, які характеризують господарську діяльність, від базових. При цьому за осно­ву можуть бути прийняті планові показники, дані попередніх періодів, се­редні показники по галузі. Одним із прийомів факторного аналізу є при­йом ланцюгових підстановок та його модифікація — прийом різниць.

При використанні як прийому ланцюгових підстановок, так і при­йому різниць дуже важлива послідовність, в якій розглядаються фак­тори, тобто послідовність підстановок. Прийнято, що спочатку розгля­дається вплив кількісних факторів, а потім якісних. Якщо показник, що аналізується, залежить від кількох кількісних факторів, то в цьому випадку встановлюють, який показник є основним, не залежним від інших (первинним), а який — похідним (вторинним).

Найбільше поширення і практичне значення в аналізі має групу­вання факторів за фактами, пов'язаними:

1) з живою працею;

2) із засобами праці;

3) з предметами праці.

Застосовуються групування факторів і за іншою ознакою, напри­клад, поділяються на зовнішні і внутрішньогосподарські, соціальні й індивідуальні, залежні і незалежні від аналізованого об'єкта, котрі враховують і другорядні фактори.

Виділення «вузьких місць» і провідних ланок застосовується для з'ясування того, які ділянки або які види ресурсів стримують підви­щення ефективності господарювання, від яких сторін діяльності вирі­шальною мірою залежить істотне вдосконалення роботи. Зосереджен­ня уваги на цих «вузьких місцях» і провідних ланках — характерний прийом, який широко застосовується на практиці, особливо для раціо­нальної організації пошуку резервів та розкриття корисливих злочинів.

Розробка і застосування системи показників ддя оцінки стану і динаміки досліджуваного об'єкта є характерною рисою методу аналі­зу. Це дає можливість охарактеризувати вплив окремих факторів на виконання плану і визначити резерви.

У системі аналітичних показників розрізняються узагальнюючі показни­ки оцінки стану об'єкта і часткові (факторні), які використовуються для виявлення впливу окремих чинників на узагальнюючий показник.

Деталізація даних за місцем і часом здійснення господарської операції проводиться шляхом розкладання узагальнюючих показників на часткові. Узагальнюючі показники звітності підприємства не характеризують якості роботи окремих його підрозділів і виконавців. У них взаємно погашаються позитивні і негативні результати, отримані на окремих ділянках роботи й у різні періоди часу. Розчленовуючи показники і деталізуючи їх за підрозді­лами підприємства, можна встановити вплив кожного з них на використан­ня ресурсів і виконання плану, виявити передові і такі, що відстають.

Заміна базисної величини часткового показника фактичною назива­ється підстановкою. Кількість підстановок дорівнює кількості часткових показників, які входять до розрахункової формули, а кількість послідов­них розрахунків більша на одиницю, оскільки для визначення загальної величини зміни узагальнюючого показника приводиться базисний розра­хунок, в якому всі показники відбиваються в базисних величинах.

Метод споріднених співставлень як спосіб встановлення ознак злочинів був запропонований групою російських вчених (В.Г. Шрага, Л.В. Орлов, В.Г. Ганасевич) у 1973 році. Фактично цей метод представляє собою моди­фікований варіант факторного аналізу об'єму продукції і послуг.

Цей метод визначає відбір показників, які характеризують викори­стання засобів виробництва за визначений період часу, конструювання блоків споріднених пар показників, розрахунок динамічних рядів при­росту показників за декілька звітних періодів, складання графіків ди­намічних рядів, під час яких і проявляються протиріччя, які можуть вказувати на ознаки злочинів.

Передумовою до винаходу методу споріднених порівнянь була гі­потеза про виникнення порушень взаємозв'язків між спорідненими (взаємозалежними) показниками при взаємодії дії злочину із здійсню­ваними у складній економічній системі господарюючого суб'єкта ма­теріальними процесами.

Головна ідея цього методу складалася із вивчення динаміки розба-лансованості споріднених економічних показників. В даному випадку в якості споріднених вибирають пари економічних показників, дина­міка змін яких при нормальній роботі підприємства повинна бути вза­ємозалежною. Шкода, спричинена латентними розкраданнями матері­альних цінностей, може визвати відхилення в динаміці цих показників. Такого роду порушення взаємозв'язків можуть буги встановлені при зміні наступних пар споріднених показників:

• споживання електроенергії на технічні нужди та на випуск продукції;

• споживання сировини і комплектуючих деталей на випуск оди­ниці продукції і на фактичний випуск продукції;

• розмір прибутку та об'єм реалізації тощо.

Недолік такого методу визначено в тому, що він не враховував спосіб скоєння злочину.

Таким чином, застосування вище вказаних методів, прийомів, спо­собів дозволить працівникам правоохоронних органів провести глибо­кий аналіз діяльності підприємств та використання його результатів у своїй діяльності по збиранню доказів під час розслідування злочинів у сфері економіки.

Читайте також:

1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
2. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
3. Аналіз використання капіталу.
4. Аналіз використання матеріальних ресурсів
5. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
6. Аналіз використання обладнання.
7. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
8. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
9. Аналіз використання фонду робочого часу.
10. Аналіз документів
11. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
12. Аналіз ефективності використання каналів розподілу

Переглядів: 1963