Українська Конституція передбачає, що парламент (Верховна Рада) і прокуратури відіграють важливу роль у виконанні державою зобов'язання щодо забезпечення поваги до прав людини відповідно до вимог статті 1 ЄКПЛ. Парламент має право призначати і звільняти Уповноваженого з прав людини Верховної Ради, і заслуховувати його щорічні звіти щодо дотримання і захисту прав і свобод людини в Україні (стаття 85 (17)). Обов'язки прокуратури включають нагляд за дотриманням законів органами, що здійснюють розшукову діяльність, дізнання та досудове розслідування; нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших примусових заходів, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (Стаття 121). Відповідно до рекомендацій Ради Європи та ОЕСР, уряд України також розробив поняття публічного службовця чи особи, уповноваженої на виконання функцій держави, яке включає всіх осіб, що надають державні послуги та задіяні у процес використанням державних коштів, тобто коштів державного та місцевих бюджетів. Це визначення було включено до антикорупційного законодавства, яке вступило в силу з 1 липня 2011 року.
У деяких державах ключові послуги можуть надаватися в державно-приватному партнерстві приватними провайдерами. У цих випадках питання можуть бути підняті навколо того, як держава буде гарантувати, що ці послуги надаються з дотриманням стандартів у сфері захисту прав людини на практиці. Наприклад, у Великобританії, Закон про права людини 1998 року передбачає вимогу про те, що будь-яка особа, установа або організація - державна чи приватна, яка здійснює «суспільні функції» має обов’язок діяти відповідно до Конвенції.