Аналіз бюджету на предмет сумісності з нормами щодо забезпечення прав людини

Часто одним з найпотужніших повноважень парламенту є контроль державного бюджету та нагляд за його формуванням. Як зазначалося у частині ІІ, реалізація багатьох фундаментальних прав вимагає позитивних дій з боку держави, включаючи ефективне інвестування у програми та практику забезпечення конкретних прав, таких як право на охорону здоров’я та на житло.

Для врівноваженого забезпечення прав у межах національних ресурсів можуть знадобитися різноманітні політичні рішення, і, мабуть, саме парламентарі мають найкращі можливості для оцінки того, чи вдається досягати на практиці належного балансу між лімітами національних ресурсів та потребами у забезпеченні конкретних прав, часто в умовах практичної конкуренції таких потреб. Саме парламентарі мають ідеальні умови для оцінки адекватності національної програми освіти вимогам реалізації права на освіту на практиці; можливостей виконання такої програми у межах національних ресурсів; а також достатності тих коштів, які виділяються та витрачаються на практиці. Парламентарі мають ідеальні умови для того, щоб просити уряд обґрунтовувати ефективність будь-якої поточної програми, а також оцінювати ступінь ефективності використання ресурсів саме з метою поступового запровадження відповідних стандартів у межах наявного бюджету. Така роль може передбачати і вилучення коштів з неефективних програм, і звернення за роз’ясненням причин, через які неможливо виділити кошти під ті механізми, які діють успішно і на практиці сприяють практичній реалізації прав.

Міжнародні організації та громадянське суспільство дедалі більше спонукає парламенти до застосування до бюджетного контролю концепцій, що базуються на правах людини, і на підтримку ефективності таких підходів з’являються зразки відповідної міжнародної практики, особливо з точки зору активізації участі парламентарів у захисті прав та забезпеченні більшої поваги до прав на практиці[86].

Чи справа тільки у грошах?

У 2007 році СКПЛ провів широке дослідження, у центрі уваги якого знаходилися права дорослих, які не піддаються навчанню, у СК. У ході цього дослідження з’ясувалося, що у забезпеченні можливостей гідного життя та виконання певної ролі у діяльності громади для багатьох з тих, хто не піддається навчанню, ключовим моментом є їхня підтримка через реабілітаційні механізми місцевої громади. Наприклад, може існувати потреба в оплачуваній роботі фахівців з реабілітації для того, щоб такі особи могли самостійно вести життя у власних домівках, а не у середовищі спеціалізованих закладів або лікарень. Одночасно, багато опитуваних казали Комітету, що фінансування реабілітаційних механізмів громади є дуже незначним, а відтак досягнення адекватного рівня підтримки було неможливим практично для всіх, за винятком осіб, які мають найскладніші форми захворювання. Міністр визнав, що фінансування соціальних послуг перебуває у кризовому стані через зростання попиту на державні кошти та збільшення кількості осіб з інвалідністю та похилого віку, які потребують підтримки.

Комітет закликав уряд не забувати про правозахисні аспекти фінансування механізмів реабілітації у громадах, а також про наслідки, які можуть настати для осіб з інвалідністю через скасування їхньої підтримки[87]. Наразі у СК відбувається перегляд фінансування соціального забезпечення, при цьому уряд досліджує механізми можливості поліпшення цього фінансування у майбутньому.

На початку 2011 року СКПЛ започаткував нове дослідження щодо права людей з інвалідністю на самостійне проживання (стаття 19 UNCRPD). Зокрема, Комітет зосереджував увагу на тому, які практичні наслідки для цього права мають скорочення державного фінансування, що відбуваються у цілях зменшення дефіциту[88].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Надзвичайний бюджет Великобританії (СК) 2010 року

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.