«Права людини мають наскрізь пронизувати всю парламентську діяльність. Кожному парламентському комітету в межах його компетенції належить послідовно звертати увагу на пов’язані з правами людини питання та оцінювати наслідки прийняття законопроектів та інших юридичних норм, що пропонуються для можливостей реалізації населенням своїх прав. Для того, щоб забезпечити належне місце прав людини у парламентській роботі, все більша кількість парламентів створює спеціалізовані органи з прав людини або покладає завдання розгляду пов’язаних з правами людини проблем на існуючі парламентські комітети. Крім того, у багатьох парламентах створюються комітети, що опікуються конкретними аспектами прав людини, як-то, гендерна рівність або права меншин. Більше того: активну роботу у царині прав людини ведуть неформальні угрупування членів парламенту».
Робота з питаннями прав людини з боку окремих парламентарів
Існує багато практичних випадків та прикладів, коли парламентарі використовують свої повноваження та посади для просування прав людини. На додаток до участі у дебатах, запитів до уряду та доручення і листування від імені окремих осіб та у конкретних справах, існує цілий ряд прийомів, якими парламентарі можуть скористатися для підвищення обізнаності з питаннями дотримання прав людини у своїй країні. Сюди належать:
Парламентські запити та інші процедури
У всіх парламентах парламентарі мають право ставити запитання до міністрів уряду, як у формі письмового запиту, так і усно у ході днів уряду. Ці механізми можуть стати цінним інструментом одержання інформації щодо дотримання прав людини, уточнення політичних намірів уряду, а також привертання уваги до тих питань, які в іншому випадку могли б залишитися непомітними для інших парламентарів, преси та загалу.
Парламентські запити: СК та неповнолітні віком менше 18 років у збройних силах
У жовтні 2010 року член парламенту СК і член СКПЛ подали до Палати Громад «Запит щодо юнацтва (ЗЩЮ)», який містив заклик до уряду підвищити вік осіб, які можуть призиватися до збройних сил СК, до 18 років на виконання зобов’язань СК за Конвенцією ООН про права дитини. Цей запит був підписаний ще 35 членами парламенту. І хоча за цим ЗЩЮ навряд чи будуть скликатися повноцінні дебати, СКПЛ поставив це питання перед урядом у контексті своїх контрольних повноважень відповідно до Закону про державні збройні сили, результатом чого може стати обговорення питання на пленарному засіданні[98].