Вивчення прикладу СК: моніторинг дотримання положень КПК ООН з боку СК

У 2005 році СКПЛ провів масштабне дослідження стосовно дотримання СК положень КПК ООН з урахуванням останніх висновків Комітету ООН проти катувань та інших дотичних інструментів, включаючи поводження з полоненими в Іраку та видачу осіб державам, у яких такі особи могли піддаватися катуванням[94]. Після оприлюднення свого першого звіту з питань дотримання КПК ООН, СКПЛ опублікував ще три звіти на основі рекомендацій, що містилися у першому звіті:

Після того, як військові трибунали зробили висновок про ймовірну участь солдатів у побитті та вбивстві іракських військовополонених, СКПЛ повторно розглянув свідчення, надані Міністерством оборони (МО) у ході розслідування у рамках КПК ООН. МО повідомило Комітет про те, що після відповідного рішення Парламенту від 1972 року п’ять прийомів ведення допиту, висвітлені у ході справи Ірландія проти СК (1971р.) були заборонені (включаючи придушення за допомогою протигазу, примушення до тривалого перебування у незручних позах та позбавлення сну). СКПЛ одержав завірення у тому, що підготовка військ націлена на абсолютне недопущення застосування цих прийомів. Проте подані до військових трибуналів докази вказували на те, що вони і досі використовуються. СКПЛ закликав Генерального Аторнею надати свідчення щодо суті юридичних порад, які надавалися МО, а також запропонував Державному секретареві з оборони надати додаткові свідчення. Комітет повідомив, що інформація, яка надавалася урядом СКПЛ, у світлі доказів, наданих військовому трибуналу, видавалася непослідовною і неточною[95]. Зараз поведінка військ СК у рамках цієї справи піддається подальшому дослідженню (Дізнання Ґейдж).

У 2009 році НУО Aegis Trust привернула увагу до прогалин у законодавстві СК стосовно геноциду та інших міжнародних злочинів, включаючи неспроможність СК притягувати до відповідальності осіб, що проживають у СК, за діяння, скоєні до 1992 року. Крім того, було вказано на труднощі, що виникають із забезпеченням компенсацій жертвам катувань. СКПЛ провів коротке розслідування цих питань і повідомив про те, що закон містить низку прогалин, для заповнення яких уряд мав би запропонувати певні законодавчі норми[96]. У липні 2009 року уряд взяв на себе зобов’язання розширити дію законів таким чином, щоб створити умови для притягнення до відповідальності за діяння, скоєні до 1992 року згаданими правопорушниками, що проживали у СК. СКПЛ піддав жорсткому контролю поправки, запропоновані з цією метою.

СКПЛ провів розслідування за закидами щодо співучасті СК у катуваннях, що включало у себе участь у видачі осіб, а також прийняття доказів, здобутих шляхом катувань, на порушення статті 4 КПК ООН. Після цього розгорнулася ціла хвиля обвинувачень у співучасті СК з боку преси, а також з боку осіб, які вимагали відповідних компенсацій через суди. СКПЛ дійшов висновку про те, що СК однозначно має надати відповіді на ряд запитань, і закликав уряд ініціювати незалежне публічне розслідування зазначених проблем[97]. Початкова реакція уряду мала форму заборони проведення такого розслідування. Новий уряд СК проголосив, що буде проведене публічне розслідування питань поводження з полоненими, а також щодо закидів про співучасть у катуваннях (розслідування Гібсона). Проте обсяг та завдання такого розслідування поки що не визначені.

Існує висока ймовірність того, що зазначені питання зацікавлять Комітет ООН проти катувань у ході його наступної перевірки СК.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Моніторинг дотримання регіональних угод та угод під егідою ООН	\|	Парламентські інструменти захисту прав людини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.