• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Психологічна практика студентів.

10.1 Основні категорії навчальної діяльності.Існує декілька понять, які стосуються набуття життєвого досвіду у вигляді знань, умінь, навичок.

Навчальна діяльність – це процес набуття нових знань, удосконалення власних здібностей. Така діяльність дозволяє пристосуватися до навколишнього світу, орієнтуватися в ньому. Вона забезпечує інтелектуальне зростання та особистісний розвиток.

Навчальну діяльність розглядають як цілісну діяльність, в яку входять знання, уміння, навички.

Навчання - це взаємодія викладача зі студентом, у процесі якої педагог здійснює керування навчально-пізнавальною діяльністю студента. В результаті навчання здійснюється розвиток особистості студента, інтелекту, засвоєння знань, формування вмінь і навичок. Навчання є процесом цілеспрямованим та планомірним.

Навчальна діяльність складається з таких структурних компонентів:

- мотиваційний (те, заради чого людина вчиться);

- операційний (сукупність навчальних операцій дня виконання відповідного завдання);

- контрольно-оцінювальний (коректування та оцінка засвоєних знань, умінь та навичок).

На думку Д. Б. Ельконіна, одиницею навчальної діяльності є навчальна задача. У процесі розв'язування навчальних задач студенти виконують певні операції та дії. Навчальну задачу можна вважати розв'язаною тільки тоді, коли відбулися зміни в суб'єкті (студенті).

В. В. Давидов відзначив, що навчальна діяльність — це засвоєння власне теоретичних знань, а формування навчальної діяльності є формування уміння самостійно і творчо учитися.

Ефект навчальної діяльності — це безпосередній результат діяльності учнів, що пов'язує їх з довкіллям. Навчальна діяльність має таку загальну структуру: потреби, задачі, мотиви, дії, операції.

Учіння включає ті дії, які застосовують учні або студенти в процесі навчання. Ці дії спрямовані на розвиток знань, умінь і навичок.

Научіння характеризує факт набуття людиною нових психологічних властивостей і якостей у навчальні діяльності, може відбутися стихійно.

Існує кілька видів научіння:

Научіння за механізмом імпринтингу - швидкий, автоматичний процес пристосування організму до умов життя з використанням безумовних рефлексів.

Умовно-рефлекторне научіння - передбачає виникнення нових форм поведінки як умовний рефлекс на стимул, який раніше не викликав специфічної реакції.

Оперантне научіння - знання, уміння і навички набуваються за методом спроб і помилок. Забезпечує оптимальне пристосування організму до ситуації, яка виникла, виокремлюється серед інших і закріплюється досвідом.

Вищезазначені види научіння притаманні як людині, так і тваринам, проте існують вищі способи научіння, які притаманні лише людині. Розглянемо їх:

Вікарне научіння - через безпосереднє спостереження за поведінкою людей, внаслідок чого людина переймає і набуває нові форми поведінки.

Вербальне научіння - набуття нового досвіду завдяки мові та мовленню, за допомогою яких людина передає іншим і набуває нових знань, умінь і навичок.

Важливим питанням організації навчальної діяльності є мотивація.

Мотиви — це спонукання до дії, пов'язані із задоволенням потреб людини. Вони характеризуються: силою, залежністю від типу нервової системи; знанням результатів діяльності, розумінням її змісту; емоціями, які їх супроводжують; силою потреб; ступенем їх впливу на діяльність.

Навчальна діяльність є полімотивована, але провідним мотивом залишається пізнавальний інтерес.

Мотивація – це система чинників, які детермінують поведінку та пояснюють активність людини. Мотивація учіння – це психологічна характеристика інтересу студента до оволодіння знаннями, уміннями і навичками, розвитку та набуття власного досвіду.

Мотивація може бути зовнішньою, коли в якості стимулу до навчання виступає необхідність продемонструвати певні знання, уміння, навички у будь-якій ситуації (наприклад складання іспиту). Також розрізняють внутрішню мотивацію, яка пов’язана з потребою самовдосконалення людини, з реалізацією духовних потреб, цінностей та ідеалів.

Окрім того, існує релевантна мотивація, яка пов'язана з безпосереднім інтересом до навчання та іррелевантна мотивація ґрунтується на інших спонуканнях, які змушують людину набувати відповідних знань, умінь і навичок.

10.2 Самостійна робота студентів, учнів.Навчання психології включає також самостійну роботу студентів та учнів. До основних функцій самостійної роботи в навчальному процесі можна віднести:

1) закріплення психологічних знань і умінь, вивчених в рамках аудиторної або класної роботи;

2) розширення й поглиблення знань з окремих тем;

3) засвоєння вмінь використання цих знань для вирішення прикладних завдань;

4) засвоєння вмінь психологічного дослідження;

5) засвоєння вмінь практичної психологічної роботи;

6) засвоєння вмінь самопізнання та саморозвитку.

Самостійна робота з навчальними посібниками, першоджерелами і конспектами може використовуватися на уроках, семінарах, практичних заняттях та під час підготовки до них; під час підготовки рефератів, курсових і дипломних робіт, а також при підготовці до іспитів і заліків.

Актуальною методичною проблемою самостійної роботи є навчання умінням осмисленого читання, розвиток навиків розуміння психологічних текстів. Найбільшу складність для студентів представляє читання наукових монографій і статей, які на відміну від навчальних посібників не адаптовані для навчальних цілей.

Написання конспекту статті, розділу книги - досить типове завдання, яке викладач дає студентам при підготовці до семінару, практичного заняття, уроку. Передбачається, що конспектування допомагає продумуванню першоджерела. Проте, у багатьох випадках студенти просто переписують великі фрагменти тексту. Відповіді студентів на семінарах з таких конспектів виявляють слабке розуміння ними суті понять, теоретичних положень і їх зв'язку з емпіричними фактами.

Щоб уникнути прагнення деяких студентів до механічного заучування формулювань студентам можна запропонувати:

. завдання зі складання докладного структурованого плану розділу;

. завдання з вільного (без опори на конспект) переказу розділу тексту;

. пошук відповіді на заздалегідь поставлені до тексту питання;

. відповіді на конкретні питання по розділу, спрямовані на виявлення розуміння основних понять, уміння порівнювати, аналізувати, синтезувати, узагальнювати;

. завдання з формулювання окремих думок тексту в іншій стилістичній і синтаксичній формі;

. складання короткого конспекту тексту;

. складання опорної графічної схеми розділу з текстовими поясненнями;

. складання резюме прочитаного тексту.

Підготовка до лекцій, семінарам і практичним заняттям є внеаудиторную самостійною роботою студентів. Самостійна підготовка студента до лекції повинна полягати в першу чергу в перечитуванні конспекту попередньої лекції. Це допомагає краще зрозуміти матеріал нової лекції, спираючись на попередні знання. Стимулювати читання конспекту попередньої лекції може регулярна практика проведення викладачем усного або письмово експрес-опитування на початку наступної лекції.

Самостійна підготовка до семінарського та практичного заняття полягає в прочитанні конспекту відповідної лекції, розділу підручника та першоджерел. Знання, отримані в процесі такої самостійної роботи, є теоретичною базою для обговорення питань семінарського заняття, для виконання лабораторної роботи або практичного завдання.

Змістом підготовки студентів до семінару або практичного заняття може бути підбір прикладів, ілюстративного матеріалу з певних питань, проведення нескладних психологічних досліджень, опис результатів спостереження й самоспостереження, вирішення психологічних завдань. Це може сприяти продуктивній організації аудиторного заняття викладачем.

Самостійна домашня робота з психології може використовуватися при роботі з учнями шкіл, ліцеїв, гімназій. Проте її об'єм не повинен бути великим, а зміст повинен бути цікавим. Щоб уникнути надмірного навчального перевантаження при навчанні психології не рекомендуються обов'язкові домашні завдання, коли психологія викладається як факультативний предмет.

10.3 Підготовка студентів до заліків та іспитівє важливим видом самостійної навчальної діяльності, яка дозволяє систематизувати отримані знання й уміння.

Можна запропонувати найбільш типові поради студентам та учням, доможуть ефективно підготуватися до іспитів, заліків, контрольних робіт:

1. Готуючись до іспитів, доцільно скласти план роботи на кожен день, необхідно чітко визначити, що саме ви вивчатимете сьогодні.

2. Корисно визначити, хто ви – «сова» або «жайворонок», і залежно від цього максимально завантажити ранкові або, навпаки, вечірні години.

3. Краще починати зі складних питань, з того розділу, який ви знаєте найгірше. Але в тому випадку, коли немає потрібного настрою можливо почати з того, що ви знаєте краще, що достатньо повторити, з того матеріалу, який вам більш цікавий. Можливо, поступово ви увійдете до потрібного ритму роботи і зможете перейти до складніших розділів.

4. Корисно чергувати роботу й відпочинок. Перерви краще робити після закінчення вивчення якої-небудь частини навчального матеріалу, приблизно кожну годину. Перерви краще не затягувати, прагнути зробити їх активними.

5. Пам'ятайте, що ваше завдання не зазубрити, а зрозуміти матеріал. Не треба прагнути прочитати і запам'ятати весь підручник. Ефективним є розподіл матеріалу на питання. Прочитавши питання, пригадаєте й обов'язково стисло запишіть все, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе по підручнику. Особливу увагу зверніть на правила, виділений текст, дати, основні факти. Концентруйте увагу на ключових думках – це опорні пункти відповіді.

6. Корисно структурувати матеріал, складаючи план, схеми, причому обов'язково на папері. Їх легко використовувати при короткому повторенні матеріалу і навіть іноді безпосередньо при відповіді на іспитах.

7. В кінці кожного дня підготовки слід перевірити, як ви засвоїли матеріал: знов стисло запишіть плани відповідей на всі питання, які пропрацювали цього дня.

8. Встановлено, що чим більше різняться стани людини в той момент, коли вона отримує інформацію (готується до іспиту) і відтворює її (складає іспит), тим важче відтворити цю інформацію з пам'яті. Готуватися зазвичай доводиться вдома, в спокійній обстановці, а відповідаючи на іспиті, людина відчуває напругу, хвилювання. Важливо і те, що мова «про себе» відрізняється від мови вголос: вона коротка, стисла. Під час переказу вголос включається пам'ять, яка допомагає відповідати не на внутрішній, а на загальнодоступній мові. Тільки тут і з'ясовується, які аспекти матеріалу ви засвоїли твердо.

У зв’язку з цими особливостями, відповіді на найбільш складні питання корисно викласти повністю, розгорнено будь-кому, хто захоче слухати, причому намагайтеся це робити так, як на іспитах. Можна записати відповідь на магнітофон, а потім послухати, спробувати викласти відповіді на найбільш важкі питання перед дзеркалом, звертаючи увагу на позу, жести, вираз обличчя.

9. Якщо під час підготовки до іспитів вам починає здаватися, що це вивчити неможливо і ви ніколи не зможете все запам'ятати всього, подумайте про те, скільки інформації ви вже засвоїли, проаналізуйте, де ви знаходитесь і скільки вам ще належить пройти, щоб засвоїти весь матеріал.

10.4 Підготовка рефератів, курсових і дипломних робіт з психології. Реферат є формою самостійної навчальної роботи, яка спрямована на детальне знайомство з будь-якою темою в рамках навчальної дисципліни. Основне завдання роботи над рефератом – поглиблене вивчення певної проблеми навчального курсу, отримання більш повної інформації.

Підготовка реферату передбачає використання достатнього для розкриття теми й аналізу літератури кількості джерел, з теми, що вивчається. Як джерела можуть виступати публікації у вигляді книг і статей. Вимоги до об'єму і якості виконання реферату з психології залежать від спеціальності, за якою навчається студент. Для студентів-психологів вимоги до реферату, звичайно, інші, ніж для студентів педагогічної або технічної спеціальності.

Курсові роботи з психології. Найважливішим видом навчальних занять студентів є участь в навчально-дослідницькій та науково-дослідній роботі. Вона найчастіше проводиться в рамках виконання ними курсових і дипломних робіт.

Завдання курсової роботи:

1. Засвоєння студентом умінь виконання реферативних форм наукової роботи. При цьому студенти повинні засвоїти не тільки способи відбору, угрупування й узагальнення інформації, але й знаходити невирішені проблеми, дискусійні питання та підходи, до окремих проблем, визначати міру достовірності інформації, що міститься в літературі.

2. Засвоєння студентом умінь виконання емпіричної науково-дослідної діяльності. При цьому повинна бути вирішена конкретна проблема наукової психології, письмово представлені обґрунтування мети, гіпотези і методик, використаних в роботі, хід роботи та її результати. Емпірична робота також повинна містити реферативну частину, в якій на основі вивчення літератури характеризується стан проблеми, що вивчається.

3. Засвоєння студентом умінь в області практичної психології. Курсова робота цього типу може полягати в розробці або адаптації методик психодіагностики або психологічного консультування, в розробці програм психотерапії, психокорекції, психологічної профілактики або освіти. При цьому повинне бути вирішене конкретне завдання практичної психології та письмово представлено обґрунтування і опис мети, завдань, використаних форм, методів і методик практичної роботи, її ходу й результатів. Відповідна розробка повинна мати новизну. У такій курсовій роботі також повинна міститися реферативна частина, в якій на основі вивченої наукової літератури характеризується стан обраної проблеми.

Дипломна робота з психології. В ході виконання дипломної роботи студент спирається на уміння, засвоєні при виконанні курсових робіт на попередніх курсах. Як правило, тема дипломної роботи є продовженням досліджень, що проводились в процесі написання курсових робіт. Особливість дипломної роботи (в порівнянні з курсовою) – комплексний теоретико-експериментальний характер.

Робота над рефератом, курсовою і дипломною роботами сприяють формуванню таких умінь:

- пошук інформації і оформлення наукової думки реферативного типу;

- планування, проведення емпіричного дослідження та оформлення його результатів;

- планування, проведення інноваційної роботи в області практичної психології та оформлення її результатів.

- відбір, аналіз, синтез, узагальнення і класифікація досліджень з проблеми;

- логічне і послідовне розкриття теми;

- стилістично правильне оформлення наукової думки;

- правильне оформлення наукової роботи.

- обґрунтування актуальності і новизни емпіричного дослідження;

- визначення предмету і об'єкту емпіричного дослідження;

- формулювання мети, завдань, гіпотези емпіричного дослідження;

- планування емпіричного дослідження і прогнозування достовірності очікуваних результатів;

- вибір методів і методик для перевірки гіпотези емпіричного дослідження;

- кількісна та якісна обробка даних емпіричного дослідження;

- інтерпретації результатів емпіричного дослідження;

- формулювання висновків, отриманих в результаті дослідження, рекомендацій з їх використанню;

Навчання цим умінням здійснюється під науковим керівництвом досвідчених викладачів. Вони проводять консультації, на яких надають студентам методологічну й методичну допомогу. Пошук літератури з теми та відбір необхідного змісту здійснюється студентами самостійно.

10.5 Психологічна практика студентів.До основних завдань психологічної практики студентів відносяться закріплення теоретичних знань і отримання навичок їх практичного застосування; формування професійної позиції психолога, світогляду, стилю поведінки, засвоєння професійної етики; знайомство із специфікою діяльності психолога в установах різного профілю.

Студентам-психологам під час проходження практики можуть даватися такі завдання:

. первинне знайомство з організацією та видами діяльності психолога;

. засвоєння певних науково-дослідних умінь;

. засвоєння психодіагностичних умінь;

. засвоєння консультаційних умінь;

. засвоєння умінь психопрофілактичної рабати;

. засвоєння умінь психологічної освіти і навчання психології; збір емпіричних даних в рамках підготовки курсової або дипломної роботи.

Психологічні завдання можуть надаватися також студентам інших освітніх програм в рамках їх навчальні практик. В цьому випадку одним із завдань практики є формування психологічних умінь професійно значущих для даної категорії студентів.

Керівниками навчальної, виробничої і переддипломної практик від навчального закладу призначаються викладачі відповідних кафедр. Вони встановлюють зв'язок з керівниками практики від організації, де проходить практика, складають робочу програму, розробляють тематику індивідуальних завдань, надають методичну допомогу студентам у виконанні ними індивідуальних завдань і зборі матеріалів, оцінюють результати виконання практикантами програми практики. Терміни проведення практики встановлюються вищим навчальним закладом відповідно до навчальних планів та річних календарних графіків і визначаються теоретичною підготовленістю студентів.

Форма та вид звітності (щоденник, звіт і т. п.) студентів щодо проходження практики, форма проміжного і підсумкового контролю проходження практики визначаються вищим навчальним закладом з урахуванням вимог Державного освітнього стандарту. Оцінка з практики або залік прирівнюються до оцінок (заліків) з теоретичного навчання і враховуються у підведенні підсумків загальної успішності студентів.

Питання для самоперевірки.

1. Дайте характеристику основним категоріям навчальної діяльності.

2. Як зробити самостійну роботу студентів, учнів з літературою більш ефективною.

3. Надайте рекомендації щодо підготовки до заліків та іспитів

4. Яку мету переслідує завдання з підготовки курсових робіт.

5. Розкажіть про вимоги до написання дипломних робіт з психології.

6. Які види психологічної практики студентів Вам відомі та як вони організуються.

Читайте також:

1. II. Самостійна робота студентів.
2. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
3. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
4. Атомістична філософсько-психологічна концепція Демокріта. Гіппократ і вчення про темпераменти
5. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
6. Варіанти вибірок задачі 2 для студентів.
7. Виборчі системи та виборчі технології (теорія і сучасна практика).
8. Вимоги до знань та вмінь студентів.
9. Вимоги до соціальної діяльності студента-практиканта
10. Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу
11. Вік як психологічна категорія
12. Вітчизняна практика стимулювання інноваційної діяльності

Переглядів: 1101