Сектори національної економіки

На макрорівні НЕ зображується у вигляді взаємодії 4 суб’єктів, які формують окремі сектори НЕ:

· домашніх господарств (домогосподарський сектор);

· фірми (підприємницький сектор);

· держави (державний сектор);

· закордон (іноземний сектор).

Домогосподарський сектор включає всі приватні господарства в країні, які постачають економіці ресурси й використовують отримані за них гроші для придбання благ і задоволення власних потреб.

Підприємницький сектор являє собою сукупність усіх фірм, зареєстрованих усередині країни та створених для виробництва й реалізації благ.

Державний сектор - це всі державні інститути й заклади, що виробляють суспільні блага та надають їх споживачеві безкоштовно, тобто без безпосередньої оплати кожної споживаної одиниці блага.

Іноземний сектор складається з економічних суб’єктів, що мають постійне місце перебування за межами даної країни, а також іноземних державних інститутів.

Вплив закордону на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом і національними валютами

Наявність економічного потенціалу - національного багатства країни - є необхідною, але не достатньою умовою для нормального функціонування економіки як єдиного цілого. Однією з таких умов стає відповідність (баланс) сукупних доходів та сукупних витрат.

Доходи, так само як і витрати, мають не тільки окремі економічні суб’єкти, а й економіки в цілому. Доходи і витрати в межах усієї економіки називають сукупними.

Елементами сукупних доходів є: заробітна плата; рента; процент;прибуток); амортизація

Елементами сукупних витрат у національній економіці стають: споживчі витрати домашніх господарств; витрати держави на закупівлю товарів, послуг та на інвестиції у державний сектор економіки; інвестиційні витрати підприємців (інвестиції) у відновлення та нагромадження капіталу; чистий експорт - витрати, пов’язані з торгівлею товарами та послугами на зовнішніх ринках .

3 Суть валового внутрішнього продукту (ВВП) та способи його розрахунку

Основні узагальню вальні показники результатів національного виробництва в усіх країнах світу сьогодні визначають за особливою методикою - Системою національних рахунків, ухваленою ООН 1993 р. Як основні показники, що характеризують загальний стан економіки, використовують валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний дохід (ВНД).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - це сукупна ринкова вартість усього обсягу речей та послуг, вироблених в економіці країни за рік і придатних для кінцевого використання.

У наведеному визначенні відображено три суттєві особливості ВВП:

1) щоб стати частиною ВВП, речі та послуги мають бути не тільки створені, а й реалізовані на ринку, набувши ринкової вартості;

2) виробництво і продаж продукції мають відбутись у межах одного року;

3) ВВП охоплює лише продукцію, придатну для кінцевого використання, і не охоплює ту, що призначена для проміжного використання (споживання).

Методи обчислення ВВП:

1) за виробленою продукцією (виробничий) - заснований на підсумуванні чистої продукції всіх галузей сфери матеріального виробництва.(чиста продукція = валова продукція - матеріальні затрати).

2) метод обчислення витрат – полягає в додаванні витрат споживачів (ВС), держави (ВД), інвестиції (І), чистий експорт (ЧЕ)

ВВП = ВС + ВД + І + ЧЕ;

3) метод обчислення доходів – передбачає додавання всіх доходів: амортизаційні відрахування (А), заробітна плата (ЗП), прибуток підприємств (ПП), проценти по вкладах (і), рентні доходи (r), непрямі податки (НП).

ВВП = А + ЗП + ПП + і + r +НП.

Валовий національний продукт- характеризує сукупну вартість кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні та за її межами. Він обчислюється як ВВП і відрізняється від нього на величину, яка дорівнює різниці (сальдо) розрахунків із зарубіжними країнами. У закритій економіці за відсутності зовнішніх потоків товарів і капіталів ВНП і ВВП рівні.

Усі макроекономічні показники обчислюються в поточних цінах.

Поточні ціни – це фактичні ціни того року, який є предметом обліку

Реальний ВВП – річний обсяг кінцевих товарі і послуг, виражений у постійних цінах

Номінальний ВВП – річний обсяг кінцевих товарі і послуг, виражений у поточних цінах

Дефлятор ВВП= Номінальний ВВП: Реальний ВВП

Контрольні питання

1. За допомогою яких показників можна виміряти результати національного виробництва?

2. Що таке національна економіка?

3. Які галузі відносять до матеріального виробництва, а які – до нематеріального?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виробничий потенціал національної економіки	\|	Література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.