Виробничий потенціал національної економіки

Національна економіка – велика, складна господарська система, яка являє собою взаємопов’язані сектори, сфери та галузі.

У сучасному уявленні під національною економікою прийнято розуміти народне господарство конкретної країни. Це сукупність усіх суб’єктів, що поєднані у єдиний організм багатосторонніми економічними зв’язками та інтересами. В національній економіці в нерозривному комплексі виступають виробництво, реалізація, обмін і споживання матеріальних благ, послуг та духовних цінностей.

Національна економіка складається з низки крупних сфер: виробничої сфери, представленої матеріальним та нематеріальним виробництвом, та невиробничої сфери.

Найважливішою складовою частиною національної економіки є матеріальне виробництво, у якому створюються необхідні для життя й розвитку суспільства засоби виробництва й предмети споживання. До матеріального виробництва відносяться такі галузі, як промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, торгівля, зв'язок. В економічній теорії серед підприємств матеріальної сфери виділяють підприємства з виробництва засобів виробництва та підприємства з виробництва предметів споживання. В статистичній звітності їх зазвичай виділяють, відповідно, як групу «А» (підприємства першого підрозділу) та групу «Б» (підприємства другого підрозділу).

Нематеріальне виробництво відрізняється від матеріального своїм продуктом, що має нематеріальну форму: наукові знання й інформація; витвори мистецтва (кінофільми, книги, театральні постановки); послуги, що надаються населенню. Нематеріальне виробництво включає науку й наукове обслуговування, мистецтво й культуру, охорону здоров'я й ін.

До невиробничої сфери входить утримування армії, судові і юридичні органи, релігійні установи, інші громадські організації.

Перше, що характеризує національну економіку, - це її національне багатство

Обсяг і структура національного багатства визначають потенціал усієї економіки. Потенціал - це здатність економіки виробляти речі та послуги, задовольняти потреби власних громадян, іноземців, які купують вітчизняні товари, та конкурувати з економіками інших країн на зовнішніх ринках.

Національне багатство — це сукупність створених та нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, розвіданих природних ресурсів, досягнутого рівня освіти людей, їхнього досвіду, майстерності, творчих здібностей, які призначені для розширеного відтворення з метою підвищення добробуту нації.

Найважливішими складовими. національного багатства є :

— створений і накопичений країною виробничий (основний і оборотний) капітал: основний капітал — це засоби праці (будівлі, споруди, машини, обладнання тощо); оборотний — предмети праці (матеріали, паливо, сировина та ін.); невиробничий капітал (житлові будинки, культур
но-освітні та спортивні заклади тощо);

— майно населення — будинки, автомобілі тощо;

— різноманітні запаси — готова продукція, страхові й резервні запаси;

— залучені в процес виробництва природні ресурси — земля, ліси, розвідані корисні копалини;

— нематеріальні складові — накопичений досвід людей, їхні здібності, культурні цінності тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Література	\|	Сектори національної економіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.