Статистичний аналіз інфляції у світовій економіці

Інфляція – процес знецінення паперових грошей у результаті переповнення ними каналів грошового обігу; він виражається в невпинному зростанні цін. На ранній стадії розвитку процес інфляції був пов’язаний з надзвичайними обставинами (війни, неврожай). Через деякий час ціни поверталися до належного рівня. Ця відносна стабільність грошового обігу і ціноутворення забезпечувалася золотомонетним стандартом.

Після Другої світової війни спостерігалося повсюдне зростання цін. Довгий час воно не припинялось, існує і сьогодні. Однак інтенсивність зростання цін не завжди однакова.

Феномен інфляції може мати різноманітні характеристики залежно від темпів її зростання, від умов, у яких вона виникає, від основних форм, яких вона набуває.

Залежно від темпів говорять:

– про «повзучу» інфляцію («creeping inflation»): коли реальне підвищення цін не перевищує 3 – 4% за рік. Така форма інфляції не супроводжується економічними потрясіннями, але свідчить про повільне та поступове знецінення грошей. Вона була дуже поширена в останні десятиліття, вважали, що майже неможливо її уникнути. Стан, коли підвищення цін не перевищувало 2%, називали навіть «стабільним»;

– про відкриту інфляцію «ореn inflation»): ця форма характеризується підвищенням цін на 5 – 10% за рік (досягаючи в деяких випадках 20%). Вона є явною інфляцією з усіма притаманними їй симптомами і наслідками, які впливають на економічні структури;

– про «галопуючу» інфляцію або гіперінфляцію: вона супроводжується високими показниками зростання цін (більше ніж 20%). Економічна рівновага перебуває під загрозою, при прийнятті рішення виникає сумбур, економічні структури знаходяться в небезпеці; можливе виникнення кризи.

Новим явищем у процесі інфляції виявилось різке зростання нерівномірності цього процесу в різних країнах та значні варіації темпів зростання цін у кожній країні в різні роки.

Процес інфляції виникає через цілу низку причин:

1. Розширення діяльності держави у галузі економіки. Держава санкціонує монополістичну практику роздування цін, розміщуючи серед корпорацій урядові замовлення. За ними, як правило, встановлюються найвищі ціни. Стимулюючи ділову активність в умовах циклічного розвитку виробництва, держава випускає в канали грошового обігу додаткову грошово-паперову масу. В умовах відсутності золотого стандарту кошти, які циркулюють в обігу, не можуть бути вільно випущені з нього.

2. Високі військові витрати. По-перше, ці витрати непродуктивні; по-друге, вони часто призводять до дефіциту державного бюджету, який найчастіше покривається за рахунок додаткової емісії коштів, які не пов’язані з потребами товарообороту.

3. Діяльність монополій, які, користуючись своїм становищем, нестримно роздувають ціни для одержання високих прибутків.

4. Циклічний розвиток економіки.

Крім того, інфляція є наслідком не лише внутрішніх економічних причин, на неї впливають і зовнішні фактори. Відбувається процес так званого «експорту інфляції» з однієї країни в іншу. В умовах поглиблення міжнародного поділу праці дедалі частішими стають зовнішньоекономічні зв'язки між державами. Інфляційні процеси одних країн за допомогою експортних цін неминуче призводять до появи їх в інших. Зростання цін усередині держави підвищує ціни також на експортні товари. Через механізм експортних цін високі ціни застосовуються і на ринках інших країн-імпортерів.

Значна роль у зниженні інфляції належить податковій та кредитній політиці, що повинні стимулювати виробництво дефіцитних товарів, регулювати залишок грошових коштів державними позиками, землею, нерухомістю. Статистика вимірює індекс інфляції (І_інф) таким чином:

(5.6.6)

Під потужністю інфляційного поштовху у витратах населення на товари й послуги розуміється абсолютна вартісна оцінка купівельної сили грошей за рахунок інфляційного зростання середніх товарних цін та тарифів за послуги. У чисельнику враховується також формування надлишкових заощаджень і приховане зростання цін (зниження якості товару при незмінних цінах). У знаменнику фіксується загальна сума витрат населення на товари та послуги, а також приріст заощаджень у населення. Індекс прихованої інфляції розраховується як відношення суми загального приросту примусових заощаджень за цій рік до річного обсягу товарообігу. Протилежною поняттю «інфляція» є дефляція, яка виражається у зростанні цінності паперових грошей та підвищенні їх купівельної спроможності.

Головним інструментом вимірювання інфляції є індекси цін.

У практиці міжнародних зіставлень динаміки цін за базисний рік узято 1967 р. та щорічно розраховуються індекси цін у порівнянні 1967 р.

Важливим фактором інтернаціоналізації інфляційного процесу є долар США. Завдяки хронічному дефіциту платіжного балансу США у великих масштабах долар проникає у канали міжнародної валютної системи.

Надходження американської валюти в резерви центральних банків означає роздування грошової маси у світовій економіці, тобто посилення інфляції.

Значну роль у підсиленні інфляції відіграла девальвації деяких валют, у першу чергу долара, у яких виражаються світові ціни більшості товарів.

Велике значення має також діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК), які здійснюють масові переміщення з країни в країну так званих гарячих грошей.

Через нестримне зростання цін інфляція призводить до зниження життєвого рівня населення. Внаслідок цього спостерігається криза відтворюваного процесу. Наприклад, за підрахунками спеціалістів Міжнародного торгового центру (ЮНКТАД), підтримання темпів зростання економіки промисловості розвинених країн на рівні 4,47% за рік можливе лише при низьких середніх темпах інфляції – не більше ніж 3,8%. Посилення інфляції до 7% призводить до різкого уповільнення економічного зростання – 3,5%.

Інфляція підвищує рівень світових цін. Під її впливом ціни на світовому ринку за темпами зростання не лише дорівнюють внутрішнім цінам, а й перевищують їх.

Інфляція є головною причиною зростання процентних ставок центральних банків провідних країн. Це посилює погоню за більш високими процентами. У зв’язку з цим інфляція шляхом підвищення мобільності валютних коштів – переливання великої маси іноземної валюти з однієї країни в іншу – сприяє нестійкості світової валютної системи.

Зростання цін і падіння купівельної спроможності паперових грошей посилили тезаврацію золота, тобто загострили проблему міжнародної ліквідності.

Через нерівномірність інфляційного процесу в різних країнах різними є також темпи знецінення валют. Тому в співвідношенні реальної купівельної сили національних грошових знаків відбуваються постійні зміни; це призводить до нееквівалентності валютних курсів, викликає невідповідність. між офіційними і ринковими курсами валют. З цієї причини різні країни змушені час від часу повідомляти про зміну курсів валют.

Отже, можна зробити висновок про те, що інфляція негативно впливає на всі економічні процеси більшості країн, у тому числі й на міжнародні економічні відносини.

За останні десятиліття змінився сам характер інфляції: переважає вже не «повзуча», а «галопуюча» інфляція. Однак посилення процесу інфляції може змінюватися її послабленням. Фактори, що породжують інфляцію, продовжують діяти, однак змінюється їх співвідношення, модифікуються загальноекономічні умови зростання цін.

Особливістю сучасного етапу інфляції є послаблення зростання цін, яке відбувається в умовах швидкого розширення грошової маси та різких коливань номінальних процентних ставок. Як і раніше, зберігається тенденція до випереджаючого зростання грошової маси порівняно зі збільшенням обсягу ВВП.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи розрахунку валютних курсів	\|	Джерела статистичної інформації міжнародних фінансових організацій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.039 сек.