МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тема: Імунопатологічні процеси. Алергія.Лекція №4. План: 1. Поняття про імунокомпетентну систему. 2. Імунодефіцитний стан. 3. Імунна толерантність. 4. Алергія. Стадії. Види. 5. Десенсибілізація.
Імунітет - це механізм захисту організму від речовин з ознаками генетичної чужерідності. Антигени (чужерідні речовини) -це органічні речовини мікробного, тваринного, рослинного і синтетичного походження. Потрапивши в організм, антигени викликають комплекс імунологічних захисних реакцій: синтез антитіл (АТ), стимуляцію специфічних що до АГ клітинних реакцій, формування імунологічної толерантності та імунологічної пам'яті. Імунна система складається з центральних органів (кістковий мозок, загрудинна залоза, пейєрові бляшки) та периферичних органів (селезінка, лімфовузли, мигдалики). Реакції імунітету здійснюються імунокомпетентними клітинами: Т- і В-лімфоцитами та макрофагами. Ці клітини формують три системи імунітету: 1) А-система - представлена макрофагами. Вони першими взаємодіють з АГ та дають "антигенний сигнал" для Т-системи. 2) Т-система - представлена Т-лімфоцитами (в лімфовузлах, селезінці, тимусі). Т-лімфоцити поділяються на Т-кілери (вбивці), Т-хелпери (допоміжними В-системи), Т-супресори (пригнічують активність В-системи). Т-система формує протипухлинний імунітет. 3) В-система - представлена В-лімфоцитами (в стінці кишечнику, апендиксі, лімфовузлах). З В-лімфоцитів синтезуються антитіла (АТ). Антитіла - це особливі білки, які утворюються у відповідь на появу антигена і спеціально зв'язуються з ним. їх називають імуноглобулінами.
Основні види імунопатологічних процесів: 1) Гіпофункція - імунна недостатність (імунодефіцитний стан), імунодепресивний стан, імунна толерантність. 2) Гіперфункція -алергія. 3) Дисфункції.
Види імунологічної недостатності:
1) первинна імунологічна недостатність - вона буває вродженою та спадковою. а) порушення дозрівання Т - лімфоцитів (недостатнє утворення, функціональна неспроможність Т - лімфоцитів ); б) порушення дозрівання В - лімфоцитів (порушення синтезу АТ ); в) поєднання порушення Т - та В - системи.
2) Вторинна імунологічна недостатність -викликається в наслідок дії неспецифічних впливів, при цьому блокується утворення АТ проти багатьох антигенів. Н-д: при масивному ураженні кісткового мозку ( пухлини, метастази та розростання сполучної тканини ), при гострих та хронічних інфекційних хворобах ( грип, кір, туберкульоз ), при опроміненні, після хірургічного видалення тимусу, при лейкозах, у виснажених хворих (які втратили багато білків через голодування, опіки ). Імі/нодепресія може бути викликана лікувальними впливами: введенням цитостатиків, глюкокортикоїдів, при опроміненні хворих пухлинами.
Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - викликається вірусом імунодефіциту людини ВІЛ. Проявляється ознаками депресії Т-системи імунітету і різким зниженням опірності організму до бактерії, вірусів, грибків, патогенних найпростіших. ВІЛ передусім пошкоджує Т - хелпери і макрофаги. Проникнув в клітину, він довго (до 10 років ) може залишатися в неактивному стані. При цієї хворобі організм стає беззахисним перед патологічними мікроорганізмами, пригнічується протипухлинний імунітет. Імунна толерантність. Імунна толерантність - це відсутність реакції систем на АГ, внаслідок чого не утворюються ані АТ, ані імунні клітини. Види: 1) Фізіологічна - це відсутність клітинної чи гуморальної імунологічної реакції на власні антигени. Це толерантність виробилася під час ембріонального розвитку. 2) Патологічна - це відсутня, або слабка реакція імунної системи на пухлині клітини ( внаслідок порушень Т - системи). 3) Штучна ( лікувальна ) - пригнічення імунної системи за допомогою ліків (імунодепресантів), іонізуючого опромінення та ін. Штучну толерантність використовують у клінічній трансплантології.
Трансплантація - перещеплення тканин і органів у межах того самого організму або від одного до іншого. Види трансплантації: а) аутотрансплантація - перещеплення власної тканинию; б) ізотрансплантація - перещеплення тканини (органа) одно яйцевому близнюку; в) алотрансплантація - від людини до людини; г) ксенотрансплантація - від одного біологічного виду до іншого (свиня - людина). Головна перешкода трансплантації - трансплантаційний імунітет, в основі якого антигенна несумісність тканин донора і реципієнта. Потреби трансплантації зумовили появу штучної імунодепресії за допомогою іонізуючих променів, клюкокортикоїдів, ліків -імунодепресантів. Ця імунодепресія характеризується специфічністю - позбавлення імунної відповіді тільки проти даного антигена. Найкращі результати дає аутотрансплантація ампутованих органів ( реплантація пальців, кінцівок ). Без пригнічення імунної системи вдається трансплантація рогівки, хряща ( вони позбавленні судинної системи, тому не мають імунореактивності ). Серед внутрішніх органів найчастіше трансплантуються нирки. Алергія- це підвищена та якісно змінена імунологічна реакція організму на дію речовин антигенної природи, яка супроводжується пошкодженням тканин. Алерген - речовина, яка викликає алергію. Види алергенів: а) зовнішні - мікробні, рослинні, тваринні, харчові, побутові; б) внутрішні - можуть стати власні тканини та органи: мозок, кришталик, статеві залози, щитовидна залоза. Під час ембріонального розвитку вони були відділені від імунної системи гістогематичним бар'єром, у зв'язку з чим до них не виробилася толерантність. Також до ендогенних алергенів відносяться денатуровані білки тканин організму (під дією температури, опромінення ); в) гаптени - речовини, які викликають алергію тільки в комплексі з білками організму. Н-д: пеніцилін, ацетилсаліцилова кислота.
Стадії алергічної реакції:
1) Імунологічна стадія - починається з моменту первинного контакту організму з антигеном. В цій стадії відбувається: розпізнавання АГ, утворення АТ, сенсибілізація (збільшення чутливості організму до алергену), розмноження лімфоцитів. Закінчується стадія утворення зв'язку АГ з АТ або з сенсибілізованими лімфоцитами.
2) Біохімічна стадія - активізується або синтезується медіатори алергії, комплемент і протеолітичні ферменти лізосом. Комплемент - це* система білків плазми, які активуються під впливом комплексів АГ-AT. Активація комплемента призводить до стимуляції фагоцитоза.
3) Патофізіологічна стадія - це завершення алергічної реакції пошкодженням клітин, тканин, органів під дією медіаторів алергії. Появляються порушення функцій органів, виникають алергічні хвороби: екстрасистоли і пароксизмальні тахікардії, геморагічний синдром, бронхіальна астма, алергічний риніт, фіброз легень, аутоімунний тироїдит, хвороба Аддисона, алергічні неврити і інші.
Види алергій: 1) Реакції гіперчутливості негайного типу (ГНТ) -є проявом гуморального імунітету. В основі - цитотоксичні, цитолітичні (через дію циркулюючих в крові АТ або комплементу на поверхні клітин крові) реакції. Перебіг ГНТ гострий. Механізм ГНТ - імуннокомплексний. Превалірують альтернативно-ексудативні реакції над репаративними процесами. Медіатори: гістамін, серотонін, анафілотоксин, кініни. Ексудат: фібринозний, фібринозно-геморагічний. Н-д: феномен Артюса, сифіліс, туберкульоз, системний червоний вовчак, гломерулонефрит.
2) Реакція гіперчутливості сповільного типу (ГСТ) -є проявом клітинного імунітету. Перебіг ГСТ хронічний. В основі -гранулематозне запалення. В ГСТ беруть участь сенсибілізовані лімфоцити та макрофаги. Медіатор: лімфокіни. Н-д: бактеріальна алергія, аутоалергія та інші. Анафілаксія - ГНТ, яка виникає при парентеральному введенні алергена. АТ фіксуються на базофілах, епітеліоцітах, гладеньких міоцітах. При повторному надходженні АТ утворюються імунні комплекси АТ-АГ на мембранах цих клітин, що призводить до загибелі клітин і звільнення БАР (медіаторів). Види анафілаксій: а) загальні - анафілактичний шок, сироваткова хвороба. б) місцеві - атопія (риніт, бронхіальна астма), поліноз, кропивниця, набряк Квінке, феномен Артюса. Анафілактичний шок - характеризується стрімким початком і бурхливим перебігом. Причини: лікувальні препарати (вакцини, гормони, антибіотики), 4Шки харчових продуктів (молока, яєць), отрути комах, паразитарні антигени. Симптоми: порушення дихання, тахікардія, падіння АД, блювота. Хворі гинуть від серцево-судинної недостатності або в наслідок набряку гортані. Феномен Артюса - вогнище гіперергічного запалення (з некрозом), коли імунні комплекси осідають у стінках судин і навколо них, порушуючи кровообіг у мікроціркуляторному руслі, просвіт судин заповнюється агрегатами тромбоцитів. При відторгненні некрозу удаляється і алерген. Поліноз - викликається квітковим пилком і характеризується запаленням дихальних шляхів і очей. Сироваткова хвороба - виникає після введення лікувальних сироваток (протидифтерійної, протистолбнячної), гамаглобуліну. Проявляється хвороба по мірі появи АТ (зразу - після повторного введення сироватки, через 7-12 днів - після першого введення сироватки). Підвищується температура тіла, збільшуються лімфатичні вузли, розпухають суглоби, з'являється кропивниця, порушуються функції нирок.
Види десенсибілізації. Десенсибілізація - це створення штучної імунодепресії з метою запобігання алергічним реакціям або усунення їх проявів. Види: а) специфічна - використовують метод Безредки при введенні лікувальних сироваток. Сироватку вводять невеликими дозами, повторно. б) неспецифічна - за допомогою медикаментів, які гальмують активність медіаторів алергії (інгібітори протеолітичних ферментів, антигістаміни), захищають клітини від їх впливу (наркотичні і спазмолітичні засоби), за допомогою опромінювання, введення хімічних імунодепресантів і антілімфоцитарної сироватки. Це актуальна проблема в трансплантології.
Читайте також:
|
||||||||
|