Чинність кримінального закону в часі.

При вивченні цього питання, студентам слід мати на увазі, що чинність закону про кримінальну відповідальність у часі припускає усвідомлення положень про:

1. набрання чинності законом про кримінальну відповідальність;

2. припинення чинності законом про кримінальну відповідальність;

3. зворотну дію закону про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.

Порядок набрання чинності закону про кримінальну відповідальність визначений у ст. 94 Конституції України, відповідно до якої, закон підписує Голова Верховної Ради і невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує та офіційно оприлюднює його. У цей же термін Президент України може скористатися правом вето і повернути закон з умотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

Якщо при повторному розгляді закон буде прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів.

Закон набирає чинності

- з дня оприлюднення закону. Закони, у яких вказаний день набрання ним чинності, застосовуються щодо діянь, вчинених у цей день;

- через десять днів з дня його офіційного оприлюднення (закон набирає чинності з нуля годин дванадцятої доби після з’явлення (опублікування) його тексту в офіційному виданні). Офіційним оприлюдненням закону про кримінальну відповідальність є опублікування його у газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр», у журналах «Відомості Верховної Ради України» та «Офіційний вісник України». Днем оприлюднення закону про кримінальну відповідальність є дата першого опублікування його у будь-якому з названих видань;

- з того строку, який у ньому зазначений.

Усунення або встановлення караності діяння, а також пом'якшення або посилення покарання здійснюються шляхом законодавчого виключення чи введення нового складу злочину, шляхом зміни диспозиції або санкції, а також шляхом введення або виключення обставин, що зменшують або збільшують ступінь суспільної небезпеки певного злочину.

Припинення чинності закону про кримінальну відповідальність означає, що його норми не можуть застосовуватися до зафіксованих у ньому діянь. Підставами припинення чинності законом про кримінальну відповідальність є:

1. відміна закону про кримінальну відповідальність.

2. заміна закону про кримінальну відповідальність іншим законом.

3. закінчення строку дії, на який закон був виданий.

В житті зустрічаються ситуації, коли на час вчинення злочину діяв один закон, а на час слідства чи розгляду справи у суді – інший. Тому, необхідно з’ясувати, який з цих законів підлягає застосуванню. Згідно з ч. 2 ст. 4 КК злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (ч. 3 ст. 4 КК), незалежно від часу настання злочинних наслідків.

Закон, який скасовує злочинність діяння або пом’якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі (ч. 1 ст. 5 КК).

Зворотною дією закону у часі – це поширення дії нового закону на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання ним чинності.

Законом, який пом’якшує відповідальність вважається закон, що:

- встановлює більш м’який вид покарання, ніж у законі, що діяв під час вчинення злочину;

- нижча мінімальна межа покарання, ніж така ж межа покарання у законі, що діяв раніше;

- максимальна межа одного і того ж виду покарання є більш низькою у новому законі;

- одночасно знижена нижча межа і підвищена вища межа. В цьому випадку закон має зворотну дію у часі лише у тій частині, яка пом’якшує відповідальність;

- виключено додаткове покарання, яке було передбачене у попередньому законі;

- збережене додаткове покарання, однак це покарання в новому законі, на відміну від того, що діяв раніше, передбачене факультативно поряд із менш суворим додатковим покаранням;

- виключений більш суворий вид покарання, передбачений в альтернативній санкції, або в таку санкцію включений менш суворий вид покарання;

- замість одного основного покарання, яке було у законі, що діяв раніше, передбачено альтернативно ще хоча б одне більш м’яке основне покарання.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність не має зворотної сили(ч. 2 ст. 5 КК).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Навчальні завдання.	\|	Чинність кримінального закону у просторі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.