Термінологічний словник.

Злочин– це передбачене Кримінальним кодексом України суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Суспільна небезпечність злочину – це характер і розмір заподіяної шкоди, спосіб дії та інші об’єктивні ознаки, а також ступінь усвідомлення заподіяння шкоди, активність волі, мотиви і цілі поведінки особи.

Характер суспільної небезпеки злочину – це якісна ознака злочину, яка залежить від суспільної цінності об’єкта посягання, мотиву та форми вини, а також злочинними наслідками.

Ступінь– це кількісна ознака злочину, яка проявляється в способі вчинення злочину, місці та часі вчинення, меті, розмірі заподіяної шкоди.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність.

Караність суспільне небезпечного діяння (злочину) – це можливість застосування покарання, передбаченого санкцією кримінально-правової норми, якою визначений склад конкретного злочину і встановлені види та межі покарань, що можуть бути призначені особі, яка вчинила таке діяння.

Правопорушення– це вчинене деліктоздатною особою суспільно-небезпечне, винне, протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що спричиняє шкідливі наслідки чи загрожує спричиненням таких наслідків.

Адміністративний проступок – це правопорушення, що посягає на державний чи громадський порядок, власність, права і свободи осіб, на встановлений порядок управління, протиправні, винні дії чи бездіяльність осудної особи, яка досягла певного віку, що за них законом передбачається адміністративна відповідальність.

Дисциплінарні проступки – посягають на дисципліну праці, військову, державну, навчальну та інші види дисципліни, протиправні винні дії чи бездіяльність осудної особи, яка досягла певного віку, що за них нормативно-правовими актами передбачено дисциплінарну відповідальність.

Цивільно-правові проступки – шкідливе, протиправне, винне порушення деліктоздатною особою врегульованих нормами цивільного права майнових і зв’язаних з ними немайнових особистих відносин, а також схожих із ними майнових та особистих відносин, передбачених нормами цивільного права.

Злочин невеликої тяжкості – це злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання;

Злочин середньої тяжкості – це злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років,

Тяжкий злочин – це злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років,

Особливо тяжкий злочин – це злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація злочинів	\|	Навчальні завдання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.