• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суспільне небезпечне діяння та його види.

Суспільне небезпечне діяння є обов’язковою, ознакою об’єктивної сторони.

Діяння – це суспільно-небезпечний, протиправний, свідомий, вольовий акт поведінки людини.

Ознаки діяння:

- Суспільна небезпечність полягає в тому, що злочинне діяння спричиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом. Відповідно до ч. 2 ст. 11 КК не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння передбаченого КК, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

- Протиправність означає, що діяння є злочином, що передбачено КК (ч. 1 ст. 11 КК).

- Вольове діяння – полягає в прояві волі особи. Особа не несе кримінальної відповідальності, якщо вона вимушена діяти проти власної волі під впливом фізичного примусу, внаслідок якого воля особи була повністю паралізована і вона не могла керувати своїми вчинками (ст. 40 КК). Психічний примус (погроза вбивством, завданням тілесних ушкоджень, знищенням майна, шантаж, інші подібні дії) та фізичний примус, внаслідок якого особа зберігала можливість керувати своїми діями, виключають кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо особа, що зазнала такого впливу, була у стані крайньої необхідності. Кримінальна відповідальність не настає при непереборній силі, під якою розуміється дія сил природи, механізмів, людей, звірів та інших факторів, через які особа реально позбавлена можливості виконати покладений на неї обов’язок.

- Свідоме діяння – особа, яка його вчинює усвідомлює свої дії (бездіяльність) і керує ними.

Діяння у злочинах проявляється у формі:

- Дії. Наприклад, грабіж (ст. 186 КК), розбій (ст. 187 КК), незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК) і багато інших злочинів.

- Бездіяльності. Наприклад, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212 КК), ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК) тощо.

- Дії або бездіяльності. Наприклад, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК), службова недбалість (ст. 367 КК).

Дія –активна, суспільно-небезпечна, вольова, свідома поведінка особи, що вчиняє злочин.

Бездіяльність – це пасивна, суспільно небезпечна вольова поведінка особи, що полягає у невиконанні дій, які особа повинна була і могла виконати чи попередити настання суспільне небезпечного наслідку.

Обов’язок діяти може випливати з:

- закону (наприклад, обов’язок нести військову службу);

- підзаконного акту (наприклад, обов’язок водія зупинити автомашину при червоному світлі світлофора);

- законного наказу чи розпорядження (наприклад, військового начальника);

- характеру сімейних відносин (наприклад, обов’язок батьків утримувати неповнолітніх дітей);

- характеру професії (наприклад, обов’язок лікаря надавати медичну допомогу).

Залежно від викладених положень злочини в теорії кримінального права поділяються на:

- прості,

- складні (складені),

- триваючі,

- продовжувані.

Особливістюпростих злочинів є те, що при їх вчиненні:

а) посягання здійснюється на один безпосередній об’єкт;

б) об’єктивна сторона складається з одного діяння;

в) діяння виконується одною і тою ж особою;

г) суб’єктивна сторона характеризується однією формою вини;

ґ) кваліфікація дій винної особи здійснюється за однією статтею Особливої частини КК.

До простих злочинів відносяться, зокрема, умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), крадіжка (ст. 185 КК), втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329 КК).

Складними є злочини:

а) об’єктивна сторона яких складається з двох або більше різних дій, кожна з яких за умови окремого (ізольованого) вчинення являла б собою самостійний злочин, кожен із яких кваліфікувався б за окремою статтею КК. Наприклад, незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого (ч. 3 ст. 289 КК). Вчинення зазначених дій у різний час необхідно було б кваліфікувати за ч. 1 ст. 289 КК та як відповідний злочин проти здоров’я;

б) які посягають на два і більше безпосередніх об’єктів. Наприклад, розбій (ст. 187 КК) посягає на власність та на здоров’я особи, що зазнала нападу;

в) об’єктивна сторона яких характеризується двома і більше злочинними наслідками. Наприклад, умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого настала смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК);

г) із змішаною (складною) формою вини. Наприклад, незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої (ч. 2 ст. 134 КК). У даному разі психічне ставлення до факту проведення аборту характеризується умисною формою вини, а щодо настання зазначених наслідків - необережністю.

Триваючі злочини характеризуються:

- по-перше, безперервним здійсненням злочинного діяння (дії або бездіяльності). Об’єктивна сторона такого злочину протікає, тягнеться протягом певного часу. Наприклад, незаконне носіння або зберігання вогнепальної зброї (ст. 263 КК) може продовжуватись до певної події, яка припиняє його вчинення, – втрати, викрадення, збуту тощо. Прикладами подібних злочинів є ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК), ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК) тощо;

- по-друге, одноактним діянням і подальшим безперервним злочинним станом винної особи, який зберігається невизначено тривалий час і припиняється з моменту явки з повинною, затриманням, смертю чи іншою подією. Прикладами таких злочинів є, зокрема: втеча зі спеціалізованого лікувального закладу (ст. 394 КК), дезертирство (ст. 408 КК).

Продовжувані злочини складаються з низки тотожних дій, об’єднаних єдиним наміром. Такі дії становлять у своїй сукупності одиничний злочин і кваліфікуються за однією статтею Особливої частини КК. При вчиненні продовжуваного злочину суб’єкт посягає на один і той же об’єкт, діяння вчиняється одним і тим же способом, всі дії цього злочину об’єднані одним умислом і спрямовані на досягнення єдиної мети.

Читайте також:

1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
2. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
3. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
4. Акціонерне товариство: поняття і види.
5. Бенчмаркінг та його види.
6. Валютний курс та його види.
7. Валютний ринок та його види.
8. Валютний ринок та його види.
9. Взаємозамiннiсть та її види.
10. Виборчі системи: поняття, види.
11. Виробнича структура та її види.
12. Витрати виробництва: сутність, види. Трансформаційні та трансакційні витрати

Переглядів: 940