Злочинні наслідки – це визначена кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематеріальна шкода, заподіяна злочинними діяннями об’єкту, який охороняється кримінальним законом.
Шкода може бути:
а)фізичною (наприклад, при вбивстві (ст. ст. 115-119 КК);
б)майновою (наприклад, при грабежі (ст. 186 КК), умисному знищенні або пошкодженні майна (ст. 194 КК);
в)моральною (наприклад, при незаконному позбавленні волі або викраденні людини (ст. 146 КК);
г)політичною (наприклад, при посяганні на державного чи громадського діяча (ст. 112КК).
В залежності від наявності чи відсутності злочинних наслідків, злочини поділяються на:
- злочини з матеріальним складом;
- злочини з формальним складом.
У злочинах із матеріальним складом суспільне небезпечні наслідки передбачені в якості обов’язкової ознаки об’єктивної сторони складу злочину. Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту настання суспільне небезпечного наслідку, який передбачено в диспозиції статті Особливої частини КК у якості обов’язкової ознаки конкретного злочину. Якщо передбачений у законі наслідок не настав, злочин вважається незакінченим. Наприклад, смерть людини при вбивстві (ст. 115 КК);
Злочини зформальним складом – це злочини, для визнання яких закінченими достатньо самого факту скоєння суспільне небезпечного діяння. У таких злочинах наслідки не включені в об’єктивну сторону і на кваліфікацію діяння не впливають. Злочини з формальним складом фактично можуть заподіювати суспільне небезпечні наслідки але як правило нематеріальні. Вони є факультативними. Наприклад, державна зрада (ст. 111 КК), підміна чужої дитини (ст. 148 КК), порушення таємниці голосування (ст. 159 КК), підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК), давання хабара (ст. 369 КК), самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК).