Термінологічний словник.

Суб’єкт злочину – це фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може настати кримінальна відповідальність.

Загальна дієздатність – це притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

Виключна дієздатність – це знижений вік (з чотирнадцяти до шістнадцяти років) з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Особлива кримінальна правосуб’єктність - це притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, яким на момент вчинення злочину виповнилося 18 років.

Осудна особа – це особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Неосудна особа – це особа, яка не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

Хронічне психічне захворювання – це розлад психічної діяльності, що має тривалий перебіг і тенденцію до наростання хворобливих явищ.

Тимчасовий розлад психічної діяльності – це раптові, короткочасні розлади психіки, що характеризуються швидким розвитком і в подальшому, як правило, повним одужанням особи.

Недоумство (олігофренія) – стійкий, занадто слабкий розвиток, крайня нерозвиненість інтелекту з незворотнім пониженням розумової здібності із-за хвороби мозку (вроджений, травми, поранення, інфекції тощо).

Дебільність (легкий ступінь) – початковий ступінь, людина може орієнтуватися в обстановці, виконувати нескладні обов’язки, визнається осудною.

Імбецильність (середній ступень) – нездатність до орієнтування, не може виконувати ніяких обов’язків.

Ідіотія (тяжкий ступінь) – інтелект відсутній.

Інший хворобливий стан – це стан, при якому відсутнє психічне захворювання, але інколи його перебіг супроводжується різними істотними змінами психіки людини (тяжкі форми психопатії, психотенції неврози тощо).

Обмежено осудною визнається така особа, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Пияцтво– це систематичне, надмірне споживання спиртних напоїв, що знижує рівень соціальної активності особистості, що негативно позначається на здоров’я людини споживаючий алкоголь.

Алкоголізм – важке захворювання, яке викликається систематичним і тривалим зловживанням спиртними напоями, що характеризується фізичною потребою, потягом до алкоголю, залежністю від нього.

Наркоманія– це захворювання, що виникає в результаті немедичного вживання наркотичних засобів.

Токсикоманія – це хворобливий потяг до речовин (синтетичної, біологічної, рослинної властивості) або лікарським засобам, що не входять у список наркотиків, шляхом вдихання, просочування або іншим засобом із метою досягнення одурманюючого ефекту (ацетон, бензин, лаки, фарби).

Фізіологічне сп’яніння – це послаблення в особи функціонування гальмових процесів нервової діяльності й самоконтролю.

Патологічне сп’янінні – це хворобливий стан, що відноситься до короткочасних психічних розладів і якісно відрізняється від тяжкого ступеня звичайного побутового сп’яніння.

Спеціальний суб’єкт злочину – це фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спеціальний суб’єкт злочину.	\|	Навчальні завдання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.