• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перевезення морським видом транспорту.

Коносамент— це транспортний документ, який видається на підставі і на виконання умов договору морського перевезення вантажу, засвідчує факт приймання вантажу до перевезення морським транспортом і виконання пов'язаних з цим обов'язків сторін.

Видача коносамента здійснюється лише після прийому перевізником вантажу, тобто перевізник не може застосовувати право на дострокове виконання свого обов'язку та видати коносамент до прийому вантажу. Прийом коносамента є доказом відповідності його змісту умовам договору морського перевезення вантажу.

Коносамент є доказом того, що перевізник прийняв вантаж до перевезення і зобов'язаний видати вантаж одержувачу, і цим самим засвідчує наявність правовідносин між перевізником і одержувачем вантажу.

Він підписується в односторонньому порядку капітаном судна або іншою уповноваженою особою перевізника.

Про особливості оформлення перевізних документів, у тому числі з використанням засобів комп'ютерної техніки, йдеться у Правилах оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом, затверджених наказом Мінтрансзв'язку України від 13 грудня 2004 р. № 1098, Інструкції з організації перевезень вантажів повітряним транспортом, затвердженій наказом Державіаслужби України від 2 листопада 2005 р. № 822, Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21 листопада 2000 р. № 644, Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 р. № 363, інших нормативно-правових актах.

№ 29 Приймання продукції за якістю та кількістю

Для того, щоб з'ясувати, наскільки постачальник належним чином виконав свої зобов'язання, необхідно перевірити кількість та якість відвантаженої продукції, заактувати виявлені недоліки та звернутися до постачальника з претензією.

Порядок приймання продукції визначається стандартами, технічними умовами, договором. Якщо не встановлено особливостей приймання окремих видів продукції, то приймання здійснюється на загальних підставах, тобто відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістюта Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю

Приймання продукції здійснюється в декілька етапів:

–створення компетентної комісії з приймання продукції;

–перевірка кількості та якості продукції;

–складання та підписання акта про результати перевірки;

–затвердження акта керівником.

Одна з головних вимог до приймання продукції — це його своєчасність.

Прийняття товарів за якістю.

В процесі прийняття товарів робітники магазину виявляють їх якість і комплектність, а також відповідність тари, упаковки і маркування відповідним вимогам. Якщо виявлено недоброякісні товари, то прийняття призупиняють. Складається акт, аналогічно акту при прийнятті товарів за кількістю.

Акт по прийняттю товарів за якістю містить:

–найменування магазина і дата складання;

–місце прийняття товару і час початку і закінчення;

–ПІБ осіб, що брали участь прийомці;

–дату і номер документа представника, що брав участь в прийомці;

–найменування та адресу постачальника;

–дату і номер договора поставки і супровідних документів;

–умови зберігання товарів на складі в магазині до складання акта;

–стан тари і упаковки у момент огляду товару;

–маса, найменування товарів, що пред’явлені на огляд і фактично оглянуті;

–товари, якість яких не відповідає супровідним документам;

–номери стандартів, за яким перевірялась якість.

Претензії постачальнику відсилають у строки, що зазначаються в договорі.

Якщо погана якість виявлена покупцем, до до акту магазина додають:

***заявку покупця із заключенням магазину;

***копію товарного чека;

***документи, що підтверджують вартіст ремонта.

Товари на якість можна перевірити суцільно, вибірково і контрольно. Як правило за якістю і комплектністю товари приймають суцільною перевіркою, вибіркову перевірку застосовують тоді, коли такий порядок передбачений ДСТами.

Приймання продукції за якістю й комплектністю проводиться:

1) при іногородній поставці — не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або надходження її на склад покупця при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції покупцем;

2) при одноміській поставці — не пізніше 10 днів;

3) щодо швидкопсувної продукції — протягом 24 годин після надходження продукції на склад покупця.

Приймання продукції за кількістю та якістю провадиться за транспортними і супровідними документами (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальним ярликом тощо) постачальника. Відсутність зазначених документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції й в акті вказується, які документи відсутні.

Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів по виявленні недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців від дня надходження продукції на склад покупця, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

Свої особливості має приймання продукції за кількістю з метою встановлення недостачі.

За кількістю продукція приймається в момент відкритя опломбованих транспортних засобів, які одержані від транспортної організації чи постачальника. Як правило, приймання продукції не повинно бути одностороннім, тому воно здійснюється:

1) за участю представника постачальника;

2) за участю представника іншої організації;

3) за участю представника громадськості з боку замовника;

4) за згодою постачальника — в односторонньому порядку.

Приймання товарів у магазині здійснює матеріально-відповідальна особа.

Прийняття товарів за кількістю заключається у зіставленні, маси, числа місць, одиниць, що фактично надійшли з показами рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних та інших супровідних документів.

Прийняття товарів за кількістю має проводитись:

–товари без тари, у відкритій, чи пошкодженій тарі – в момент доставки;

–якщо тара нормальна, по масі брутто і кількості місць – в момент доставки від постачальника;

–якщо тара нормальна, по масі нетто і кількості одиниць в кожному місці – одночасно зі відкриттям тари, але не пізніше 10днів, а швидкопсувні товари – не пізніше 24годин.

Перевіряється маса нетто і маса тари (одночасно), а результати перевірки оформлюють актами

Якщо маса брутто не співпадає, то упаковку не слід відкривати.

За результатами кінцевого прийняття товарів складають акт і в ньому зазначається кількість товарів, яких не вистачає, їхню вартість. До акту додаються копії супровідних документів та документа, що посвідчує особу, що брала участь в прийнятті.

№30 Меблі та вимоги до них. Типізація, стандартизація і уніфікація. Догляд

Меблі для торгівельних підприємств (немеханічне устаткування) грають важливу роль в раціональній організації торгово-технологічного процесу. Вони викорисутовуються для здійснення операцій, що пов’язані з прийманням, зберіганням і продажем товарів.

Меблі мають бути зручні в експлуатації: забезпечувати широкий показ і зручності для покупців. Тому до меблів висуваються такі вимоги:

1. Експлуатаційно-технічні (стандартні розміри, що прискорюють збирання, висота і ширина мають відповідати приміщенню, забезпечення раціонального використання площі торгвоого зала, її стійкість і витривалість)

2. Економічні(конструкція має бути не з дорогих матеріалів з використанням сучасної технології виробництва, мати високу ємність для зберігання товарів)

3. Ергономічні (меблі мають забезпечувати гарну оглядовість товару і можлувітсь покупця дотягнутись до нього та забезпечувати мінімальну втомлюваність обслуговуючого персоналу)

4. Естетичні (відповідати художньому оформленню магазина; фарбують меблі в нейтральні тона, або тона, що контрасні до кольору товару, при цьому джерела світла необхідно розташовувати так, щоб виділити товар і звернути на нього увагу)

5. Санітарно-гігієнічні (влаштування і матеріали не мають утруднювати чистку меблів, тому поверхня має бути гладенькою, без зазорів і виступів).

Розміри і конструкція торгових меблів тісно пов’язана з параметрами приміщень магазинів, чому в значній мірі сприяє типізація, уніфікація і стандартизація.

Під типізацією розуміють систему міроприємств по усуненню надмірного різноманіття і відбір найбільш раціональних типів торгвих меблів, тобто дозволяє звестикількість конструкцій до невеликої кількості технічно і економічно ефективних.

Уніфікація – приведення до єдиних форм, конструкцій і розмірів деталей, з яких здійснюється збирання меблів. Меблі, що виготовлені з таих деталей, легко монтуються.

Стандартизація торгвих меблів передбачає встановлення нормативних вимог до розмірів, матеріалів, якості, правил прийняття і монтування, маркування і зберігання меблів.

№31 Класифікація інвентаря. Догляд за ним

Класифікація інвентаря для складських і підсобних приміщень:

1. Інвентар для розкриття тари і упаковки:

· знімальник обручів (використовується для знімання з бочок верхнього уторного кільця);

· фігурний важіль (призначений для знімання піддонів з бочок, після зняттяверхнього уторного кільця)

· бондарная набойка (слугує для зняття кілець дерев’яних бочок)

· цвяховисмикувач-ножиці (є комбінованим інструментом і призначений для висмикування цвяхів і нарізання пакувальної стрічки та дроту, в якому робочі частини виготовляються зі сталі);

· молоток-сокира-цвяховисмикувач (слугує для відкриття високогабаритних ящиків, контейнерів та іншої тари і складається із молотка, сокири і двух прорізок для висмикування цвяхів);

· цвяховисмикувачі звичайні (мають прорізь на одному чи обох кінцях і виготовляються з інструментальної чи конструкційної сталі);

· ключ для металічних бочок (для відкриття металічних бочок; ключ влаштований у вигляді металічного стержня, кінці якого відігнуті під прямим кутом і мають форму квадрата);

· ніж для відкриття м’якої тари (для відкриття лляних та паперових мішків, картонних упаковок).

2. Інвентар для перевірки розмірів і якості товарів:

· шаблони (прямокутні пласмасові чи металічні пластини з отворами певного діаметру, що застосовуються для сортування лимонів за розміром);

· пробовідбірники (використовуються для взяття проб товарів; для сипучих продуктів – жолоб з конусним кінцем та дерев’яною рукояткою, а для кавунів та динь – желобок з заточеними краями, що в середині містить пристрій, що протидіє надмірному просуванню пробовідбірника);

· овоскоп-виноскоп (перевіряє якість яєць і вин на просвіт

· мірильні інструменти, такі як: штангенциркуль, мікрометри, що застосовують при перевірці будівельних матеріалів.

3. Інвентар для підготування товарів до продажу:

· топори для рубки м’яса;

· піли-нодовки (для розтинання крупних кісток і тушок замороженого м’яса);

· ножі виробничі (виготовляються зі сталі і поділяються на ножі для нарізання м’яса, птиці, гастрономічні (для нарізки ковбас, сиру, масла) хлібонарізні (ніж різачний – прикріплюється до столу і використовується в магазинах з великим об’ємом реалізації хліба, ніж-калачний і ніж-пила з хвильовим заточенням леза)

4. Інвентар для фасування товарів:

· кружка-дозатор для сипучих товарів (циліндричний корпус з поршнем, на дні якого встановлено диск, за допомогою якого встановлюється поршень);

· пристосування для зварювання поліетиленової плівки.

5. Допоміжний інвентар:

· совки (для продажу сипучих товарів);

· мусат – крушлий шліфувальний верстат для заточування ножів;

· воронки (для переливання рідин у посулини з вузьким горлом).

Класифікація інвентаря для торгових залів прод. магазинів:

1. Для підготовки і відпуску покупцям:

· попереднє;

· торгові виделки, лопатки, щипці (для капусти, хліба, кондитерських виробів)

· сачок для живої риби.

2. Пристосування для перевірки якості прод. товарів:

· попереднє, а саме овіноскоп

3. Інвентар для викладання і реклами товарів:

· лопатки для викладки (для викладки тістечок, м’ясних та рибних виробів;

· окорята вітринні (конструкції овальної форми, що призначені для викладки риби, засолу та салатів)

4. Інвентар для відбору товарів покупцями:

· корзини та візки, що використовуються в магазинах самообслуговування.

Класифікація інвентаря для торгових залів пром. магазинів:

1. Для підготовки і відпуску покупцям:

· інвентар для примірки взуття;

· дзеркало;

· метри та напівметри.

2. Пристосування для перевірки якості пром. товарів:

· вимірювальні лінійки;

· прилади для перевірки якості електроламп і батарейок;

· антенні пристосування;

· прилади для перевірки точності ходу годинника.

3. Інвентар для пакування товарів:

· пристосування для упаковки шпалер;

· клейка стрічка (для паперової упаковки)

4. Рекламно виставковий інвентар:

· манекени та напівманекени;

· динамічні рекламні установки;

· підставки (широко використовуються для оформлення вітрин магазинів)

· планшети (використовують при показі великої кількості дрібних товарів – ниток, гудзиків, ремінців)

· тримачі для одягу.

Класифікація загального інвентаря (викор. для всіх типів магазинів):

1.Інвентар для прибирання і санобробки приміщень:

2.Протипожежний інвентар:

№32 Роль тари та упаковки. Вимоги. Класифікація

Тара — особливий вид промислових виробів, призначений для укладання і упаковки різних матеріальних ресурсів.

Упаковка — засіб або комплекс засобів, забезпечуваних захист продукції від пошкоджень, втрат, а зовнішнє середовище від забруднень.

Роль упаковки і тари в торгово-технологічному процесі визначається функціями, які вони виконують:

· захист товару від негативного впливу зовнішнього середовища;

· захист товару від впливу інших товарів;

· забезпечення умов для збереження кількості і якості товарів;

· надання товарам необхідної мобільності і створення можливостей для механізації трудоємних операцій;

· створення більш прийнятних умов для приймання товарів за якістю і за кількістю;

· виконання ролі носія комерційної інформації і торгової реклами;

Тара, що використовується, має відповідати ряду вимог:

–технічних (матеріал, що використовується у якості тари, має відповідати властивостям поміщених в неї товарів; тара має бути міцною і забезпечувати збереження товарів при перевезенні і зберіганні);

–економічних (має бути недорогою у виробленні, портативною і зручною у транспортуванні; вона має бути з низьким коефіцієнтом власної ваги – співвідношення маси до об’єму);

–естетичних (повинна мати гарний вигляд, її кольорова гама, тексти і малюнки мають формувати у покупця естетичний смак).

використовується, екологічність та ін.

Класифікація тари:

1.За функціями, що використовуються в процесі тарного обертання:

· транспортна тара (застосовується для транспортування і зберігання товарів – ящики, бочки, мішки);

· цехова тара (призначена для групування товарів всередині підприємства – лотки, ящики спец. конструкції);

· тара споживача (надходить до споживача і не являє собою окрему транспортну одиницю і її вартість, як правило, включається у вартість товару – пакети, банки, коробки і т.і.; сюди і включається подарункова тара);

· тара-обладнання (це засіб, що має призначення для траспортування, тисчасового зберігання, викладки та продажу товарів).

2.За призначенням:

· універсальна (для затарювання різнорідних товарів);

· спеціалізована (тільки для певних твоарів).

3.За приналежністю:

· тара загального використання (застосовується різними підприємствами і організаціями);

· тара індивідуального використання (належить інвентарна тара, що виготовляється за спец. замовленням для централізованої доставки товарів у роздрібну мережу).

4.За кратністю використання:

· багатооборотна (ящики, бочки, фляги та інша транспортна тара);

· поворотна тара (після використання має повертатись постачальнику в обов’язковому порядку);

· одноразова (після використання тара підлягає утилізції – коробки з-під цукерок, сірників, папірос і т.і.)

5.В залежності від матеріалів виготовлення:

· дерев’янна (ящики – дощаті, фанерні і комбіновані, бочки – заливні (риба, пиво та інші рідини) і сухотарні (сухі молочні продукти, суха фарба, замазка, яїчний порошок), корзини – прутяні і драночні ).

Для упаоквки промислових і продовольчих товарів використовують щільно сколочені ящики, для овочів, фруктів і вино-водочних виробів – решітчасті.

Бочки виготовляються з деревини різних порід і складються з днища, клепок і обручів.

· картонна (відносяться коробки і ящики; така тара набагато легче дерев’яної та процес її затарювання легче механізувати, тому вона має все більше популярності);

· паперова тара (для затарювання сипучих товарів – паперові мішки і пакети)

· текстильно-мочальна тара (представлена тканинами, сітчастими мішками (як правило, випускаються вагою від 50-100кг), пакувальними тканинами (для пакування тканин, швейних і трикотажних виробів);

· металічна тара (бочки, балони, барабани, банки, фляги, каністри; в основному виготовляють зі сталі чи алюмінію, а внутрішню поверхню обробляють спеціальними лаками чи нейтральними металами);

· скляна тара (для затарювання рідких товарів – банки, пляшки, флакони, балони; такі товари при перевезенні мають зберігатися);

· керамічна тара (має незначне застосування – використовується для зберігання лікерогорілчаних виробів);

· комбінована тара (наприклад, комбінування полімерів з папером, фольгою, тканиною).

6.За конструкцією:

· розбірна;

· нерозбірна.

7.За методом виготовлення:

· шляхом лиття;

· клеєна;

· бондарна;

· штампована.

8.За стікістю до зовнішнього механічного впливу:

· жорстка (дерев’яні чи металічні ящики чи бочки, скляна тара);

· полужорстка (картонні ящики і кошики);

· м’яка (мішки, пакувальні тканини).

№ 33 Операції в процесі прийняття тари. Міроприємства щодо зниження втрат тари. Тарне маркування

До основних операцій, що здійснюються торговими підприємствами, належать:

–прийняття тари по якості і по кількості;

–відкритті і звільнення від товару;

–тимчасове зберігання і вивіз тари;

–здавання по кількості і по якості тарозбираючим підприємствам;

–документальне оформлення тарних операцій.

Оскільки тара надходить до магазинів разом з товаром, тому її приймання невіддільне від приймання товарів.

Прийняття тари включає в себе:

–перевірку фактичної наявності тари, її кількості і якості;

–перевірку маркування;

–перевірка її ціни, що мають відповідати даним супровідних документів.

Звільнена від товарів тара має бути розсортована по видам та зосереджена в одному спеціальному місці. Здача тари за якістю і за кількістю та її документальне оформлення являється завершальним етапом. Операції по збору тари здійснює експедитор чи водій, що приймає тару від матеріально-відподальних осіб. А основним документом, що підтверджує вивезення тари з магазину є товарно-транспортна накладна.

Міроприємства щодо зниження втрат тари:

– дотримання правил приймання, зберігання та повернення;

– товарознавці мають проводити семінари і заняття з працівниками щодо приймання тари, вивчення її стандартів та прейскурантів, документації щодо організації товарообороту;

– створення в торгівлі крупних тарних підприємств;

– впровадження нової технології товароруху – використання тари-обладнання, розширення контейнерних перевезень, використання спеціального автотранспорту для збирання та перевезення тари.

Маркування тари повинне мати таку інформацію:

1) найменування підприємства-виготовлювача або його товарний знак;

2) позначення стандарту або інший нормативно-технічної документації, відповідно до якими виготовлено тара;

3) на багатооборотну тару повинен бути нанесений напис «Багатооборотна».

Маркірування, що характеризує тару (крім мішків), виготовлювач завдає так: на ящиках — у лівій верхньому розі торцевій стінки; на бочках і барабанах --одному з днищ, вільному від маркування, що характеризує вантаж на флягах і балонах — дно якої.

№ 34 Стандартизація, уніфікація та якість тари. Показники якості тари. Обіг тари та особливості повернення окремих її видів

Уніфікація – процес приведення всієї різноманітності тари до обмеженого числа типорозмірів і закріплення їх за певними групами.

Стандартизація передбачає встановлення найбільш раціональних типів тар щодо матеріалів виготовлення, конструктивних особливостей, розмірів, форми і ваги.

Завдання стандартизації:

1) встановлення загальних технічних вимог до тари;

2) приймання тари відповідно до нормативних документів;

3) перевірка маркування;

4) транспортування і зберігання.

Ефективність використання тари великою мірою залежить від її якості. Чинними стандартами передбачена система показників якості, що застосовуються розробки конструкторської і нормативно- технічної документації на конкретні види тари.

Якість тари, що знаходиться в обігу, визначається відповідно до вимог діючих нормативних документів:

1. Правила застосування, обіг і повернення багатооборотних засобів упакування.

2. Правила обігу поворотної дерев’яної і картонної тари.

Категорії тари:

1. Мішки сітчасті з-під картоплі й овочів поділяють на 1 і 2 категорії.

2. Мішки ткані з-під цукру поділяють на 1, 2 і 3 категорії.

3. Мішки ткані з-під хлібопродуктів поділяють на 1, 2, 3 категорії.

Мішки 1 і 2 категорії використовують для борошна всіх видів і сортів, а також для круп.

Нові мішки для хлібопродуктів, одержані від промисловості, підлягають обов’язковому маркуванню. Мішки, що були в користуванні, підлягають маркуванню на спеціалізованих ремонтних підприємствах, після їх обробки. Маркують фарбою, що не змивається, зісподу мішка. У штампі ліворуч ставляться букви, які зазначають назву матеріалу, з якого виготовлений мішок, а потім категорія «1», «2», «3» – остання цифра в штампі.

4. Поворотні дерев’яні ящики за якістю поділяють:

– на ящики, що підлягають ремонту;

– відремонтовані.

5. Поворотні дерев’яні бочки за якістю поділяють:

– на бочки, що підлягають ремонту;

– відремонтовані.

6. Поворотні картонні ящики за якістю поділяють:

– на ящики, що підлягають ремонту;

– відремонтовані.

Ящики, які підлягають ремонту, поділяють на 1 і 2 категорії.

Читайте також:

1. V. Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту
2. VI. Перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти
3. Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видом виплат та утримань.
4. Безпека перевезення.
5. Вибір способу перевезення та перевізника
6. Види тари для перевезення картоплі та овочів
7. Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним є автомобіль відповідної вантажопідйомності.
8. Витрати на перевезення
9. Внутрішні та зовнішні перевезення поселень.
10. Географія світового транспорту. Зовнішні економічні зв'язки. Міжнародний туризм.
11. Глава 32 Правове регулювання перевезення вантажів
12. Глава 64 Перевезення

Переглядів: 832