Загальні принципи догляду та лікування

§ Першочергове завдання - аспірація вмісту шлунка і кишківника над перешкодою. У перерозтягеній стінці кишківника порушується циркуляція крові, виникає небезпека некрозу і перфорації. У дітей, особливо раннього віку, існує небезпека аспірації, яка частіше приводить до смерті пацієнта, ніж наслідки непрохідності. Тому першою дією повинно бути введення зонду у шлунок. Вводять його через ніс, щопівгодини необхідно контролювати прохідність зонду, при потребі промивати шприцом. При цьому відмічають об’єм, колір і консистенцію отриманої рідини.

§ Слід пам'ятати, що значне роздуття живота несприятливо впливає на дихання. Особливо небезпечний такий стан у маленьких дітей, які дихають майже виключно діафрагмою. Для зменшення тиску органів черевної порожнини на діафрагму піднімають головний кінець ліжечка, надаючи дитині підвищене положення. Позитивний ефект дає оксигенотерапія.

§ Кишкова непрохідність протікає зі значними порушеннями водно-електролітного обміну, кислотно-основного стану. Для їх корекції проводиться інфузійна терапія, основні завдання якої:

· поновлення об'єму циркулюючої крові

· усунення дефіциту води, іонів, білків

· проведення дезинтоксикації

§ У передопераційному періоді призначають антибіотики, вітаміни.

Перитоніт

У дітей найчастіше виникає як ускладнення гострого апендициту. Основні клінічні прояви – болі у животі, інтенсивні, розповсюджені, позитивні симптоми подразнення очеревини (Щоткіна-Блюмберга, напруження м’язів передньої черевної стінки), блювота, підвищення температури, різко виражені ознаки загальної інтоксикації, характерні розлади периферичної і центральної гемодинаміки, порушення водно-електролітного балансу і кислотно-основного стану. При важкому перебігу перитоніту можливі важкі, загрозливі для життя ускладнення – токсико-септичний шок, синдромом поліорганної недостатності, що проявляється порушенням функції життєво важливих органів - розладами гемодинаміки, дихання, порушенням функції печінки, нирок, центральної нервової системи, утворенням стрес-виразок.

Синдром жовтяниці – жовте забарвлення шкіри і слизових при гіпербілірубінемії. Синдром жовтяниці часто супроводжується синдромом гепатомегалії.

Розрізняють три види жовтяниці:

§ паренхіматозна – виникає при гострому і хронічному гепатиті, цирозі печінки, токсичних ураженнях печінки (при отруєннях, сепсисі). Крім жовтого забарвлення шкіри і слизових (лимонного або червонуватого відтінку), характерне періодичне знебарвлення стільця, темна сеча, можливе збільшення печінки. Лабораторні обстеження – гіпербілірубінемія за рахунок в основному прямої фракції, синдром цитолізу

§ обтураційна (механічна) жовтяниця зумовлена механічною перешкодою відтоку жовчі (атрезія жовчовивідних шляхів, обтурація каменем, здавлення пухлиною та ін.). Клінічно синдром холестазу проявляється:

ü симптомами, що пов’язані зі всмоктуванням компоненів жовчі у кров (всмоктування білірубіну ® жовтяниця з зеленуватим відтінком, всмоктування жовчевих кислот ® свербіння шкіри, холестерин ® ксантоматоз, гіперхолестеринемія)

ü симптоми порушення виділення жовчі у кишку (порушення всмоктування ® діарея / стеаторея ® відставання у масі ® порушення всмоктування жиророзчинних вітамінів - А ® огрубіння шкіри, D ® остеопенія, К ® гіпопротромбінемія, Е ® нервово-м’язева дегенерація)

§ гемолітична жовтяниця – при підвищеному руйнуванні еритроцитів – характерне жовте забарвлення шкіри на фоні блідості, спленомегалія, гепатомегалія, кал темний. Лабораторно: анемія, високий ретикулоцитоз, гіпербілірубінемія за рахунок переважно непрямої фракції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Синдром шлунково-кишкової кровотечі	\|	Синдром печінкової недостатності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.