• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика обстеження ендокринної системи у дітей.

Ендокринні залози є особливою системою органів, що виділяють біологічно активні речовини - гормони. До ендокринних залоз належать: гіпофіз, нейрогіпофіз, епіфіз, щитовидна залоза, паращитовидні, наднирникові, статеві, острівцевий апарат підшлункової залози. Ендокринні залози мають великий вплив на обмін речовин, фізичний і психічний розвиток організму дитини. Усі види обміну речовин – водний, мінеральний, вуглеводний, білковий і жировий – відбуваються за участю гормонів.

ГІПОФІЗ – головна ендокринна залоза, виробляє тропні гормони, які мають стимулюючий вплив на інші залози внутрішньої секреції. Гіпофіз розташований, в так званому турецькому сідлі, що представляє собою кісткове заглиблення у підвалині черепа. Тонкою ніжкою гіпофіз зв’язаний з гіпоталамусом. Гіпофіз закладається на 4-му тижні внутрішньоутробного розвитку і на 9-10 тижні в ньому виявляється синтез адренокортикотропного гормону (АКГТ). У новонароджених маса гіпофізу 10-15 мг, а в період статевого дозрівання збільшується приблизно в 2 рази, досягаючи 20-25 мг. В гіпофізі розрізняють 3 долі:

· передню (аденогіпофіз);

· проміжну (залозисту);

· задню (нейрогіпофіз);

Клітини передньої частки гіпофізу, що становить 75% усієї маси залози, виробляють і виділяють в кров шість гормонів:

1. АКГТ (адренокортикотропний) –стимулює синтез і секрецію гормонів кори наднирників;

2. СТГ (соматотропний) –посилює синтез білка, стимулює розпад жиру,чим пояснюється зниження жирових відкладень у дітей в періоди посиленого росту;

3. ТТГ (тиреотропний) – стимулює синтез і виділення гормонів щитовидної залози;

4. ФСГ (фолікулостимулюючий);

5. ЛГ (лютеїнезуючий);

6. ПРЛ (пролактин - лактогенний).

В середній частці (вона становить 1-2% усієї маси залози) виробляється меланоформний (меланоцитостимулюючий) гормон – приймає участь в темновій адаптації, пігментації шкіри.

Задня частка гіпофізу (нейрогіпофіз) становить 18-23% усієї маси залози і виділяє два гормони:

1. Окситоцин –стимулює скорочення матки, сприяє вигнанню плоду під час пологів.

2. Вазопресин (антидіуретичний) –посилює зворотнє всмоктування води в канальцях нирок.

Гіпофіз разом з гіпоталамусом забезпечує функціональну єдність ендокринної системи, тісний зв’зок нервової та гуморальної регуляції всіх систем організму та обміну речовин.

ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА.

Зачаток щитовидної залози у ембріона виявляється наприкінці 1-го місяця внутрішньоутробного розвитку Перші фолікули в тканині залози виникають на 6-7 тижні, а до 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку щитовидна залоза стає сформованою структурно і функціонально активною. Щитовидна залоза у новонародженого має масу від 1 до 5 г, а у 18 років середня маса залози 14-19г.

Основними гормонами щитовидної залози є:

· Тироксин ( Т4)

· Трийодтиронін ( Т3)

В молекули цих гормонів включений йод, який поступає з зовнішнього середовища. В регіонах, грунтові води яких бідні на йод, синтез тіреоїдних гормонів знижується, що приводить до розвитку ендемічного зобу. Основним регулятором функції щитовидної залози є тиреотропний гормон гіпофізу (ТТГ). Тироксин і трийодтиронін мають важливий вплив на дитячий організм: збільшують потребу тканин в кисні, підвищують основний обмін, сприяють синтезу білків, забезпечують правильний фізичний розвиток, нормальну диференціацію головного мозку і інтелектуальний розвиток. Крім того, щитовидна залоза є джерелом ще одного гормону – тиреокальцитоніну, який приймає участь в регуляції фосфорно - кальцієвого обміну, здійснює захист організму від надмірного поступлення кальцію, зменшуючи реабсорбцію кальцію в канальцях нирки і всмоктування кальцію з кишківника, збільшує фіксацію кальцію в кістковій тканині.

ПАРАЩИТОВИДНІ ЗАЛОЗИ продукують паратиреоїдний гормон (паратгормон), який регулює обмін кальцію і фосфору, процеси звапніння та виведення кальцію з кісток.

Активація паращитовидних залоз виникає у відповідь на зниження іонізованого кальцію в крові. Збільшення викиду паратгормону у відповідь на цей стимул сприяє швидкій мобілізації кальцію з кісткової тканини і підвищенню реабсорбції кальцію в нирках та збільшення всмоктування кальцію з кишківника.

НАДНИРНИКИ – парні ендокринні органи, розташовані над верхніми полюсами нирок.

Кожен наднирник складається з коркової (80 % маси органу) і мозкової речовини. Мозкова речовина продукує катехоламіни: адреналін, норадреналін, дофамін.

Коркова частина виробляє:

- естрогени;

- андрогени;

- кортикостероїди: глюкокортикоїди і мінералокортикоїди.

Глюкокортикоїди синтезуються в пучковій зоні коркової речовини наднирників. Вони приймають участь переважно у вуглеводному обміні, а також в обміні білків і жирів; посилюють неоглюкогенез, сприяють накопиченню глікогену в печінці, підвищують глікемію, посилюють катаболізм білків.

Мінералокортикоїди – альдостерон і дезоксикортикостерон продукуються сітчатою зоною коркової речовини наднирників, вони впливають переважно на водно - мінеральний обмін, посилюють виділення з організму калію, затримують в тканинах натрій і воду.

В сітчатій зоні коркової речовини наднирників утворюються також андрогени і естрогени, однак основна їх маса виробляється статевими залозами.

Андрогени забезпечують розвиток статевих ознак у чоловіків.

Естрогени (естрон, естрадіол, естріол) забезпечують розвиток статевої системи, вторинних статевих ознак у жінок. При стресових станах організму підвищується продукція АКТГ, який стимулює продукцію глюкокортикоїдів і андрогенних гормонів.

ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА належить до залоз з подвійною секрецією: зовнішньою (екзокринною) і внутрішньою (ендокринною). Як залоза зовнішньої секреції вона належить до системи травних залоз, і панкреатичний сік, який вона виробляє, містить більш ніж 20 ферментів. Морфологічним субстратом ендокринної функції підшлункової залози служать острівці Лангерганса. У новонароджених і дітей раннього віку ендокринна частина підшлункової залози розвинена краще, ніж екзокринна. Підшлункова залоза продукує три гормони:

· інсулін ( виробляється в ß-клітинах панкреатичних острівців );

· глюкагон ( утворюється в λ-клітинах острівців );

· соматостатин ( утворюється в Д-клітинах острівців ).

Інсулін регулює вуглеводний обмін (сприяє утилізації глюкози тканинами, знижує рівень глюкози в крові), сприяє синтезу білків та жирів; глюкагон підвищує рівень глюкози в крові.

СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ. Яєчка. Формування яєчок відбувається з первинної гонади за наявності набору статевих хромосом ХY на 6-16-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Висока гормональна активність відзначається внутрішньоутробно до терміну пологів та починаючи з 13 - річного віку. Синтез тестостерону яєчками є необхідною умовою статевої диференціації плода за чоловічим типом. Низька гормональна активність констатується в дітей віком до 12 років.

Ознаки порушення функції яєчок :

· дефіцит гормонів у внутрішньоутробний період призводить до фемінізації статевих органів, а в постнатальний період –до гіпогонадизму,

· гіперсекреція тестостерону у хлопчиків – синдром передчасного статевого розвитку.

Яйники. Диференціація з первинної гонади відбувається з 6-го тижня ембріогенезу (за наявності статевих хромосом ХХ). Закінчення формування яйників відзначається у віці 10 років. Низька секреція естрогенів відзначається внутрішньоутробно та після народження в дівчаток до 9-10 річного віку. Висока секреція естрогенів констатується в пубертатний період та в жінок.

Ознаки порушення функції яйників:

• дефіцит естрогенів у дівчат призводить до розвитку гіпогонадизму;
• гіперсекреція естрогенів у дівчат сприяє передчасному статевому дозріванню.

ЕПІФІЗ. Закладка епіфізу відбувається на 6-7 тижні ембріогенезу. Секреція гормонів відзначається з 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку. Висока гормональна активність констатується до 8-10-річного віку. Основний гормон – мелатонін, який блокує секрецію гонадотропінів гіпофіза.

Ознаки порушення функції епіфізу :

• гіперсекреція мелатоніну сприяє затримці статевого розвитку;
• гіпосекреція – передчасному статевому розвитку.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. IV. Розподіл нервової системи
6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
7. IV. Філогенез кровоносної системи
8. POS-системи
9. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
10. VI. Філогенез нервової системи
11. А) Заробітна плата її форми та системи.
12. А) Заробітна плата, її форми та системи.

Переглядів: 852