Синдром хронічної недостатності кори наднирників (хвороба Аддісона).

Найбільш ранній симптом — гіперпігментація шкіри і слизових оболонок в першу чергу відкритих ділянок тіла, у місцях згинів і складок шкіри, сосків молочних залоз. На місцях гіперпігменгації пізніше можуть виникати ділянки вітіліго (депігментації). Виникає наростаюча загальна слабість, втомлюваність, порушення водноелоктролітного балансу (зневоднення, гіпокаліємія), артеріальна гіпотензія, можуть бути психотичиі прояви, головокружіння при швидкому вставанні з ліжка, запаморочення, зниження апетиту до анорексії, диспептичні прояви, прогресивне похудіння.

Синдром гіперфункції кори наднирників (синдром Іценко-Кушинга) (див. вище «Синдром гіперфункції гіпофізу»).

Синдром гіперфункції мозкового шару наднирників.

Основний симптом -- артеріальна гіпертензія, головні болі, тахікардія, задишка, болі в ділянці серця, розширені зіниці. Іноді артеріальний тиск може різко знизитися під впливом стресових ситуацій. Нервово-вегетативний синдром, шлунково-кишковий синдром.

Синдром вродженої гіперфункції наднирників з гіперфункцією андрогенів (вроджений адрено-генітальний синдром).

У дівчаток зовнішні статеві органи дуже подібні до чоловічих (клітор нагадує статевий член), у хлопчиків виникає раннє статеве дозрівання (оволосіння виникає вже в 2-4 роки, збільшується статевий член, рано виникає ерекція). Яєчка залишаються маленькими.

Прискорюються темпи фізичного розвитку, будова тіла спочатку пропорційна, надалі кінцівки відстають від розмірів тулуба і голови.

При солевтрачаючій формі одночасно з симптомами андрогенізації з перших днів життя виникають важкі порушення водно-електролітного обміну (швидка втрата маси тіла, млявість, зригування, нудота, блювота, водянисті випорожнення, поліурія, зневоднення).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
НАДНИРНИКИ	\|	ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.