Участь в окисно-відновних реакціях (гідроксилювання проліну, норадреналіну). Участь в утилізації заліза, вплив на рівень комплементу, сприяє синтезу інтерферону, впливає на холесториновий обмін. Підвищує антитоксичну функцію печінки. Приймає участь у синтезі основної речовини сполучної тканини – колагену, зменшує проникність судин, сприяє загоєнню ран.
Гіповітамінозвиникає досить часто, що зумовлено високою потребою у вітаміні
ü у дітей раннього віку – відставання у рості, анемія, часті респіраторні захворювання
ü дратівливість, слабість
ü кровоточивість ясен, при важкому перебігу – крововиливи під шкіру, у суглоби
Діагноз гіповітамінозу ставиться на основі типової клінічної картини та вмісту вітаміну С у крові та сечі.
З метою профілактики харчовий раціон дитини повинен включати достатню кількість овочів, фруктів, ягід, зелень, цитрусові, шипшина. Добре зберігається вітамін С при швидкому заморожуванні. Вітамін С дуже нестійкий при нагріванні, на повітрі легко окислюється і руйнується. Тому дуже важливо правильно проводити обробку продуктів, що містять цей вітамін.
Гіпервітаміноз– при швидкому, внутрішньовенному введенні
ü порушення трофіки міокарду, нудота блювота, пронос
ü при тривалому застосуванні – сечокам’яна хвороба, зниження толерантності до глюкози (діабет)
Вітамін PP
В організмі з нього утворюється нікотиамід, який є складовою частиною коферментів.
Гіповітаміноз – дерматит (симетричний), проноси, розлади психічної діяльності.
Гіпервітаміноз – посилення шлункової секреції, почервоніння шкіри, зниження артеріального тиску аж до колапсу. При тривалому застосуванні – жовтяниця, гепатомегалія.
Слід зазначити, що при гіповітамінозах у дітей, крім специфічних ознак дефіциту того чи іншого вітаміну для дітей характерні неспецифічні ознаки, притаманні будь-якому гіповітамінозу – затримка росту і розвитку дитини.