• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Хід роботи

1. Перед тим як увімкнути джерело струму в мережу впевнимось, що потенціометр 8 джерела знаходиться у крайньому лівому положенні, при якому струм та напруга на лампі розжарювання дорівнюють нулю. Увімкнемо джерело струму в мережу і повільно обертаючи потенціометр джерела по годинній стрільці, встановимо максимальне значення струму через лампу 5А (не більше!).

2. Зачекаємо приблизно 1 хвилину поки в системі не встановиться стан рівноваги і мілівольтметр 7 покаже певне стале значення напруги, що генерується термостовпчиком 6.

3. Результати вимірів струму та напруги на лампі, а також напругу на термостовпчику занести в таблицю. Поступово зменшуючи струм через лампу, повторити виміри при значеннях сили струму в інтервалі від 5 до 1 амперу з кроком в 0,5 ампера. Після встановлення кожного нового значення струму напругу на термостовпчику - записувати не раніше ніж через 1 хвилину для того, щоб система була в змозі прийти в стан рівноваги. Данні вимірювань занести в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1

4. Для кожної пари значень сили струму та напруги визначити по закону Ома опір нитки накалу лампи розжарювання

. (5.8)

Данні занести в таблицю 5.1.

5. Опір лампи розжарювання пов'язаний з температурою її нитки формулою:

, (5.8)

де - опір при ; - температурний коефіцієнт опору, який дорівнює: ; - температура по шкалі Цельсія.

З формули (5.8) знаходимо температуру нитки лампи в градусах Цельсія

(5.9)

і абсолютну температуру за формулою

(5.10).

6. Напруга, що виникає в термостовпчику практично лінійно залежить від енергетичної світимості нитки, тобто можна вважати, що

, (5.11)

де - певна стала величина. З іншого боку згідно закону Стефана-Больцмана енергетична світимість пропорційна четвертому ступеню температури. Для перевірки цього факту, користуючись формулами (5.6) та (5.11) для енергетичної світимості запишемо:

. (5.12)

Після логарифмування формули (12) одержуємо:

, (5.13)

де - певна стала величина.

Візьмемо логарифми від напруги , та температури . Данні занесемо в таблицю.

7. Побудуємо графік залежності від (рис.5.2).

Рисунок 5.2

8. Користуючись побудованим графіком, визначимо показник . Для чого виберемо на графіку (але не з таблиці!)дві будь-які довільні точки і розрахуємо за формулою:

. (5.14)

Порівняймо одержане значення з показником ступеня в законі Стефана-Больцмана.

Контрольні запитання

1. Яке випромінювання називається тепловим?

2. Що таке енергетична світимість?

3. Що таке густина енергетичної світимості?

4. Як пов’язані між собою енергетична світимість і густина енергетичної світимості?

5. Яке тіло називається абсолютно чорним?

6. В чому полягає закон Стефана-Больцмана?

Читайте також:

1. I. Аналіз контрольної роботи.
2. I. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
4. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
5. II. СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ
6. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
7. III ОФОРМЛЕННЯ І ЗАХИСТ РОБОТИ
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
10. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
11. III. ПИТАННЯ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
12. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Переглядів: 663