Організація пошуку документів із законодавства України.

Спосіб пошуку документів із законодавства вибирають через меню розділу Законодавство, підменю Законодавство України. Змінити його можна за допомогою відповідного поля пошуку у верхній правій частині головної сторінки: в полі слід ввести назву документа і розпочати його пошук.

Основним режимом пошуку документів є пошук по всій базі даних за реквізитами документів, для переходу до якого слід вибрати позицію Пошук за реквізитами (див. п. 2.1). Решта режимів передбачає пошук у вибірці документів — визначеній відразу (найновіші надходження, популярні документи, періодичні видання, міжнародні документи) або вибраній через ієрархічний список.

У списку документів, який можна викликати через гіперпосилання Перейти до списку, представлена вся база «Законодавство України», починаючи з останніх прийнятих документів. Пересуватися по списку можна, вибираючи номер документа (у верхній і нижній частині екрана), вид або дату прийняття документів (у верхній частині екрана). Зменшити ділянку пошуку можна, вибравши гіперпосилання Структура списку. У структурі представлені переліки органів влади України, країн та міжнародних організацій, типів документів, років видання. Для кожного елемента списку виводиться кількість документів у відповідній групі.

2.1. Пошук за реквізитами.

Картка для пошуку за реквізитами має такі поля:

— Слова (в назві, в тексті, всюди) — не більше чотирьох слів або їх частин, розділених проміжками. УВАГА! Назва документа в базі даних подається завжди українською мовою, хоча деякі документи у базі російськомовні. Мінімальна довжина слова — 3 символи. Розділові знаки, спецсимволи, подвійні лапки і цифри при пошуку ігноруються.

У назвах немає слів закон про або кодекс про тощо — назви відразу починаються зі слова Про (наприклад, Про мови). Тип документа слід вказувати через спеціальне поле у пошуковій картці;

Можна вводити початок слова (наприклад, банків*) або слово точно (банк!). При цьому рекомендується вказувати корінь слова повністю. Наприклад, не дод варт, а додан вартість.

Слова з'єднуються логічним сполучником за вибором користувача: «або», якщо у назвах (текстах) знайдених документів повинно бути присутнім хоча б одне із вибраних слів (наприклад, -dim* -підлітк*), «та» — у назві (тексті) кожного зі знайдених документів повинні бути присутніми всі слова (наприклад, + банківська! + діяльність!); «ні» — якщо слово не повинно зустрічатись у тексті (наприклад, -внесення* -змін!). За замовчуванням встановлено логічний сполучник та.

Не рекомендується вказувати слова, що часто зустрічаються (наприклад, Україна), оскільки вони визначають надто широке поле для пошуку. Для прискорення одержання результатів слід обмежувати множину документів, серед яких вестиметься пошук через визначення інших реквізитів. Водночас небажано вказувати всі реквізити документа, навіть якщо вони відомі, оскільки достатньо однієї помилки для одержання нульового результату;

— Видавник, Тип документа — значення вибираються зі списків, що знаходяться праворуч від полів. За замовчуванням пошук здійснюється серед документів усіх органів влади (серед усіх типів документів). Для пошуку можна вказати до 10 можливих видавників і типів документів з відповідних списків;

— Дата прийняття — вводиться дата повністю або часовий проміжок за допомогою переліків років, місяців та чисел або за допомогою календарика, який викликається натисканням білої стрілочки праворуч від поля. За замовчуванням, не вказані частини дати в зворотному порядку, починаючи з року, встановлюються поточними. Якщо в полі поряд із датою встановлено значення дорівнює, виконується пошук документів, що були прийняті одного року, місяця або конкретного дня. Крім цього, можна здійснити пошук документів, які були прийняті до вказаної дати включно (не більша за) або після вказаної дати включно (не менша за);

— Номер документа — документи можуть мати один або кілька номерів (залежно від кількості видавників), а можуть бути взагалі без номера, наприклад, міжнародні документи, форми типового документа тощо. У полі «номер» вводиться власний номер — номер, присвоєний органом влади, який видав цей документ. Власні номери можуть збігатися у документів різних органів влади, тому, шукаючи за власним номером, бажано вказувати й інші критерії пошуку, наприклад, орган влади, тип документа, дату;

— Р. номер Мінюсту — реєстраційний номер Міністерства юстиції можна використовувати для пошуку, пам'ятаючи, що він існує не для всіх документів. До внесення змін у 2002 році у картці пошуку як реєстраційний номер документа вказувався системний номер — номер, який надається документові перед введенням його до бази даних і використовується виключно для ідентифікації документів та організації посилань між ними. У більшості випадків формати номерів, що зберігаються у базі, та ті, що вказані у текстах документів, відрізняються несуттєво або тотожні. Нині системний номер при пошуку не використовується!

Пошук за номером найшвидший і найточніший. У ці поля не обов'язково вводити номер повністю — достатньо вказати його фрагмент. За допомогою спеціального списку, який знаходиться ліворуч, можна вибрати один із режимів пошуку: входження, починається, дорівнює. За замовчуванням пошук відбувається за входженням фрагмента номера. Відповідно, якщо відомий тільки початок номера, то необхідно вказати «починається». Якщо номер відомий точно, то встановіть значення «дорівнює».

У разі необхідності можна викликати розширену форму пошуку за реквізитами (див. рис.) через гіперпосилання Перейти до розширеної форми пошуку. Її заповнення відбувається аналогічним чином.

УВАГА! Складний контекстний пошук може бути перерваний через 10 секунд. У такій ситуації слід оптимізувати запит і знову звернутися до сервера. Повідомлення про невдалий пошук найчастіше з'являється під час пікового навантаження (в період з 10 до 13 год та з 14 до 17).

Результатом пошуку є список знайдених документів, для кожного з яких висвітлюється назва, реєстраційний номер, дата прийняття, розмір відповідного файла, а також позначення наявності та стану документа у базі. Для виведення на екран список розбивається на частини, перехід між ними здійснюється натисканням на відповідне посилання, що розташоване нижче від переліку документів. Для оперативного подання інформації введені так звані «сигнальні» копії документів — невідредаговані тексти або відскановані зображення документів. Після підготовки та редагування ці «сигнальні» копії замінюються відредагованими текстами.

Для кожного документа можна відкрити його картку, натиснувши іконку в лівому верхньому куті вікна тексту документа. Картка дає можливість переглянути реквізити документа, його історію, теми, пов'язані документи та відомості про опублікування документа (див. рис).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні відомості.	\|	Пошук законопроектів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.