Методи контролю й аналізу ефективності виховання.

Завдання їх полягає у з'ясуванні результативності конкретних виховних заходів, виховної роботи в конкретному колективі загалом. До них належать такі методи науково-педагогічного дослідження, як педагогічне спостереження, бесіда, опитування (анкетне, усне), педагогічний експеримент, аналіз результатів діяльності учня.

Який би метод педагог не використовував, він повинен бути елементом конкретної програми вивчення підопічного чи колективу.

Особистість формується і виявляє свої риси в різних видах діяльності. При цьому чим свідомішою, активнішою та цілеспрямованішою буде її діяльність, тим повніше і достовірніше виявлятимуться її якості.

Поведінка людини залежить не тільки від її особистісних якостей, а й від характеру стосунків із колективом, особливостей життя колективу. Тому педагог має знати специфіку його впливу на особистість підопічного та його можливі реакції на цей вплив.

Особистість вихованця і сам колектив постійно розвиваються. Дослідження цих змін має практичне значення для подальшої виховної роботи, зокрема для правильного прогнозування її змісту і добору методів, форм виховного впливу. Наприклад, протягом років навчання учень може побувати в різних класах та школах. Однак процес його вивчення має тривати всюди. І кожен новий вихователь, перш ніж продовжити вивчення і виховання такого учня, має встановити, що було зроблено до нього.

Відомості про учня чи колектив, отримані за допомогою одного методу, для достовірності і об'єктивності потребують перевірки іншими методами. Усім учасникам виховного процесу важливо також обмінюватися даними.

Вивчення і виховання здійснюються одночасно, взаємодоповнюючи одне одного. Прийом чи метод вивчення особистості може бути водночас прийомом чи методом виховання (бесіда, доручення тощо). Аналіз реагування особистості (колективу) на певний виховний вплив допомагає підібрати адекватні його способи.

Для визначення рівня сформованості виховної системи можна використовувати дві групи оцінок: критерії факту і критерії якості. Перша група дозволяєвідповісти на питання, чи є в даній школі виховна система, а друга дає уявлення про рівень її сформованості та ефективності.
Критерії факту можуть бути представлені такими показниками, як:
впорядкованість життєдіяльності школи (відповідність змісту, обсягу та характеру навчально-виховної роботи можливостям і умовам даної школи);
наявність сформованого єдиного шкільного колективу;
інтеграція виховних впливів, концентрація педагогічних зусиль.
Критерії якості складаються з таких показників, як:
ступінь наближеності системи до поставлених цілей, реалізація педагогічної концепції, ідей і принципів, що лежать в основі виховної системи;
загальний психологічний клімат школи, стиль відносин, самопочуття учня, його соціальна захищеність, внутрішній комфорт, рівень вихованості учнів.
Основне призначення критеріїв ефективності роботи школи - визначення головних напрямків підвищення майстерності вчителів на основі комплексного аналізу та оцінки результатів педагогічної діяльності. Критерії служать для вирішення внутрішніх завдань керівництва школою, для самоаналізу і самооцінки роботи, орієнтиром для планування навчально-виховного процесу.
Перелік основних критеріїв зводиться до наступного:
I. Самопочуття дитини в школі (критерій відносин).
II. Рівень вихованості (критерій факту).
III. Виховний колектив, творча співдружність поколінь (критерій колективу).
IV. Зміст діяльності, емоційна насиченість (критерій змісту).
V. Підготовленість до життя (критерій часу).
VI. Критерій "відкритості школи".
VII. Критерій системності роботи.
Дані критерії досить умовні, вони можуть бути конкретизовані стосовно тієї чи іншої виховній системі школи. Кожна сфера виховного процесу має якісні характеристики, адекватні перерахованим критеріям.
У додатку наведено досвід роботи школи № 59 м. Ярославля, що представляє "Культурологічний соціально - педагогічний комплекс.
Якісними показниками є правильна постановка завдань роботи з дітьми, батьками, педагогами, громадськістю в даних умовах, вибір змісту і методів впливу, витрата часу і сили педагогів, час і активність учнів. Якісні показники ефективності виховної системи:
Образ школи у свідомості педагогів, учнів, батьків.
Образ випускника як ідеальний результат виховної системи.
Психологічний клімат. Самопочуття дітей, педагогів у школі.
Ставлення до внутрішньошкільного конфліктів.
Характер взаємовідносин між різними суб'єктами системи.
Подієвий характер діяльності.
Перевірка часом (міцність зв'язку поколінь, традиції, колективні звички).
Авторитет школи (відношення до школи працівників органів управління освітою, батьків, учнів).
Відповідно до даних критеріями можуть бути використані традиційні та нетрадиційні методики вивчення виховного процесу.

Критерії	Показники	Методики вивчення
I. Сформованість пізнавального потенціалу особистості учня	Освоєння учнями освітньої програми Розвиненість мислення Пізнавальна активність учнів Сформованість навчальної діяльності	Шкільний тест розумового розвитку Статистичний аналіз поточної та підсумкової успішності Методики вивчення розвитку пізнавальних процесів особистості дитини Метод експертної оцінкипедагогів і самооцінки учнів (МЕОП і СУ) Педагогічне спостереження
II. Сформованість морального потенціалу особистості учня	Моральна спрямованість особистості Сформованість відносин дитини до Батьківщини, суспільству, родині, школі, собі, природи, праці.	Тест Н.Є. Щурковой "роздумував про життєвий досвід" Методика С.М. Петрової "Російські прислів'я" Методики "Акт добровольців", "недописаний теза", "Ситуація вільного вибору" Метод ранжирування Методики "Ріпка" ("Що в мені виросло"), "Магазин", "Золота рибка", "Квіточка - семицветик"
III. Сформованість комунікативного потенціалу особистості випускника	Комунікабельність Сформованість комунікативної культури учнів Знання етикету поведінки	Методика виявлення комунікативних схильностей учнів МЕПО і СУ Педагогічне спостереження
IV. Сформованість естетичного потенціалу випускника школи	Розвиненість почуття прекрасного Сформованість інших естетичних почуттів	Методика Торренса МЕПО і СУ Педагогічне спостереження
V. Сформованість фізичного потенціалу випускника	Стан здоров'я випускника школи Розвиненість фізичних якостей особистості	Статистичний медичний аналізстану здоров'я учня Виконання контрольнихнормативів з перевірки розвитку фізичних якостей
VI. Задоволеність учнів життєдіяльністю в школі	Комфортність дитини в школі Емоційно-психологічний стан учня в школі (класі)	Методика А.А. Андрєєва "Вивчення задоволеності учня шкільним життям" Методики "Наші відносини", "Психологічна атмосфера в колективі" Анкета "Ти і твоя школа" Соціометрія
VII. Сформованість загальношкільного колективу	Стан емоційно-психологічних відносин в колективі Розвиненість самоврядування Сформованість спільної діяльності	Методика "Наші відносини" Методика М.І. Рожкова Социометрический експеримент

Перераховані методики дозволяють отримати необхідну і достовірну інформацію про розвиток особистості учнів та сформованості колективу класного співтовариства.
Критеріями якості виховної роботи повинні виступати ті параметри життя школи, які визначають здатність до навчання і вихованість школярів, їх ставлення до виховання і навчання, до школи і педагогам, підготовленість їх до свідомого вибору професії, здатність адаптуватися до сучасних життєвих умов.
Це - цілепокладання як процес постановки педагогічних цілей і завдань розвитку особистості з урахуванням конкретних соціальних вимог на основі аналізу планів навчально-виховного процесу в школі, реалізації програми навчання і виховання учнів у конкретних умовах школи при даному рівні сформованості учнів і можливостей педагогічного колективу.
Це - організація навчально-виховного процесу на основі планування в школі.
Це і єдність педагогічних позицій і вимог у навчальній роботі, та впровадження в практику досягнень педагогічної науки.
По змін у рівнях вихованості та навченості дітей можна судити про якості навчально-виховної роботи школи. Так, високий рівень суспільної спрямованості говорить про ефективність діяльності педколективу по досягненню цілей і завдань виховання.
Сформованість світогляду підтверджує якість засвоєння дітьми провідних ідей науки і їх практичного застосування. Навченість школярів багато в чому залежить від якості навчального процесу та його індивідуалізації і диференціації і т.д.
Таким чином, зв'язок всіх параметрів навчально-виховного процесу з показниками вихованості дітей є перша основна вимога до результатів навчально-виховної роботи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.