МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Предмет, мета і задачі товарознавстваЛекція 1. Предмет, об’єкти, методологія товарознавства План лекції 1. Предмет, мета і задачі товарознавства 2. Зміст товарознавчих знань 3. Структурно-логічна схема дисципліни «Теоретичні основи товарознавства» 4. Класифікація і характеристика споживчих властивостей товарів
Товарознавство–це наукова дисципліна, що вивчає споживчі властивості товарів, їх класифікацію, стандартизацію, фактори, які формують якість товарів, умови зберігання якості, закономірності формування асортименту та його структуру. Мета дисципліни –це вивчення теоретичних положень, які властиві всім товарам, незалежно від їх класів, підкласів й груп, набуття навичок застосування окремих методів товарознавства та визначення основних характеристик товарів, які зумовлюють їхню споживну цінність, а також їхні зміни на всіх етапах товаропросування. Для досягнення мети при вивченні дисципліни повинні бути вирішені наступні задачі: þсистематизування великої кількості товарів шляхом раціонального застосування методів класифікації та кодування; þвивчення властивостей та показників асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торгівельної організації; þвизначення номенклатури споживчих властивостей та показників товарів; þоцінка якості товарів, в тому числі нових вітчизняних та імпортних; þвиявлення градацій якості й дефектів товарів, причин їх виникнення та заходів по запобіганню реалізації неякісних товарів; þвизначення кількісних характеристик одиничних екземплярів товарів і товарних партій; þзабезпечення якості і кількості товарів на різних етапах їхнього технологічного циклу; þвстановлення видів товарних втрат, причин їх виникнення та розробка заходів для їх запобігання або зниження; þінформаційне забезпечення товаропросування від виробника до споживача. Об’єктом товарознавства є товар, що реалізовується. Товар володіє двома властивостями: споживчою вартістю та споживчою цінністю. Споживча вартість –це корисність товару, його можливість задовольняти потреби людини, безпосередньо як предмету споживання (хліб, одяг, взуття). Споживча вартість виявляється лише у використанні чи споживанні товару. Користю для споживача може носити як матеріальний, так і духовний характер. Споживча цінність –це комплекс споживчих властивостей товару, завдяки яким він може задовольняти ті чи інші потреби людини. Споживча цінність виявляється при обмінні, як мінова вартість, визначається кількістю труда, який є витраченим на його виробництво та виміряється робочим часом. Споживчі властивості –це властивості, які зумовлюють здатність товару задовольняти потреби споживачів й проявляються в процесі споживання. Ці властивості необхідні конкретизації споживчої цінності товару. Товар–це продукт праці, що виробляється для задоволення людських потреб, реалізується в результаті продажу або обміну. Товар –це єдність обмінної та споживчої цінностей. Обмінна цінність характеризує товар з точки зору його обміну на інші речі в певних пропорціях. Грошовим вираженням обмінної вартості є ціна. Об’єкти товарознавства – це продукти праці, які обертаються на ринку, тобто набувають форми товару й задовольняють особисті та суспільні потреби. Для того щоб товари могли задовольняти потреби людей, вони повинні мати корисність. Метод товарознавства - це системний підхід до пізнання споживчої цінності товарі й вивчення закономірностей їх прояву та збереження. Найважливішим етапом товарознавства є вивчення якості товарів. Для цього необхідно: виявити всі корисні властивості товару, встановити найраціональніші засоби використання цього товару, вивчення можливостей зниження втрат при перевезенні, зберіганні та торгівлі. Товарознавство вивчає: фізичні, хімічні біохімічні, естетичні, ергономічні та інші властивості товарів, та зміни цих властивостей, що можуть мати місце на всіх етапах товаропросування.
2. Зміст товарознавчих знань Основні типи діяльності з товаром у сфері торгівлі закріплені в міжнародних стандартах серії ISO 9000, ддержавних стандартах ДСТУ 3993-2000 «Товарознавство. Терміни та визначення». Функції товарознавства : ÙЗагальнопрофесійна функція –створення комерційного підприємства та участі в розробці його комерційної політики на підставі аналізу системи «виробництво – торгівля-споживання» і комплексу умов навколишнього середовища діяльності. Для вивчення цієї функції товарознавства забезпечує підготовку з таких питань: § Структура чинників формування потреб і вимог споживачів до товару, життєвого циклу потреб; § Формування структури типології споживачів конкретного товару для обґрунтування сегментації ринку; § Функції товару, вимоги споживачів до номенклатури, асортименту і споживчих властивостей. Ù Функція маркетингу вимагає таких знань: o Чинників, що впливають на стан виробництва товарів та його динаміку; o Стан обсягів виробництва, розміщення підприємств і асортименту їх товарів; o Методів визначення життєвого циклу і прогнозування ступеня соціального старіння товарів; o Методів аналізу системи чинників, що формують вимоги ринку до товару, і визначення ємності ринку. Ù Організаційно-комерційна функція посідає в діяльності товарознавця чільне місце. Вона спрямована на забезпечення підприємств товарами і їх оптову реалізацію. Успішна комерційна діяльність забезпечується знаннями таких питань товарознавства: ♦ характеристика контингенту споживачів та чинників середовища в регіоні діяльності; ♦ оцінювання і прогнозування конкурентоспроможності товарів; ♦ формування номенклатури, екстремальних властивостей і ознак класифікації товарів для їх позиціювання на ринку; ♦ формування, аналіз і оцінка функціональних і споживчих комплексів товарів; ♦ оцінювання зразків та колекцій товарів; ♦ обґрунтування комерційних угод на постачання товарів щодо номенклатури, комплектності, рівня якості, ціни, маркування, пакування, транспортування і строків постачання; ♦ узгодження порядку і процедур контролю якості і випробування товарів; Формування оптимальної структури асортименту, аналіз її динаміки. Ù При виконання торговельно-оперативної функції необхідні вміння розпізнавати види і різновиди товарів за ознаками і показниками, які визначаються органолептичними та лабораторними методами, оцінювати тару згідно з нормативними документами. Експертна діяльність включає такі типи: - користування нормативними документами, оцінювання з точки зору вимог споживачів і інтересів соціально-економічного прогресу країни, розроблення проектів технічних умов на товар; - аналіз та оцінювання параметрів асортименту товарів; - оцінювання якості, комплектності, пакування і маркування товарів, якості тари; - визначення органолептичними і лабораторними методами компонентів складу, рецептури, чистої речовини, ступеня шкідливості, безпеки, екологічної чистоти, надійності, ефективності споживання; - оцінювання конкурентоспроможності товарів. Торгівельно-технологічна діяльність вимагає створення відповідних умов для збереження якості товарів у процесі товаропросування. Ù Аналітична функція забезпечує економічну ефективність комерційної діяльності при дотриманні правових актів і норм моралі. Аналіз структури асортименту товарів проводиться з урахуванням швидкості обертання, фізичного і морального старінь та інших аспектів для досягнення ефективності роботи. 3. Структурно-логічна схема дисципліни «Теоретичні основи товарознавства» Систематизацію та узагальнення теоретичних знань щодо основ товарознавства представлено у вигляді структурно-логічної схеми (рис. 1). Читайте також:
|
||||||||
|