ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА”

Семінарські заняття в навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення теорії держави і права й опанування його методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення курсантами та студентами питань програмного матеріалу.

Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності курсантів та студентів, поглибленню їх інтересу до науки та наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвитку культури мовлення, формуванню навичок і вмінь публічного виступу, участі в дискусії.

Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань курсантів та студентів, а й для культування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків. Головна мета семінарських занять – допомогти курсантам та студентам опанувати курс теорії держави та права, засвоїти предмет цієї науки: основні і загальні закономірності виникнення, функціонування та розвитку державно-правової дійсності в суспільстві.

Основні завдання семінарських занять з теорії держави і права полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень про державно-правові явища, набуття навичок оцінювання їх з позиції загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань курсанти і студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог державно-правового будівництва в Україні.

Основою ефективного розгляду положень теорії держави і права на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота курсантів і студентів з конспектування навчальної, а також наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєне.

З метою забезпечення ефективної координації своєї навчальної діяльності курсантам і студентам рекомендується здійснювати планування особистого часу шляхом ведення особистого детального плану-графіку опрацювання теми. Це допоможе вам почати систематично і правильно планувати свій час, уникати складнощів, активно демонструвати свої знання, навички та вміння на заняттях.

При підготовці до семінарського заняття курсанту (студенту), насамперед, необхідно ознайомитися з темою та питаннями, винесеними на обговорення. Наступним кроком є підбір літератури. До кожної теми семінарського заняття в цьому методичному виданні є список рекомендованої літератури, що допоможе курсантам (студентам) якнайкраще підготуватися до заняття. Серед рекомендованої літератури представлені основні підручники та монографії, також курсант (студент) може використовувати й іншу літературу, наприклад, нові підручники, газетні та журнальні статті, що, на його думку, допоможуть краще підготуватися до заняття.

Зібравши необхідну літературу, курсант (студент) приступає до її опрацювання. Слід уважно прочитати розділи чи параграфи з підручника, що належать до певної теми. Методичні поради до кожної теми та перелік завдань, що курсанти і студенти повинні виконати самостійно, мають допомогти курсантам логічно, послідовно та аргументовано відповісти на поставлені питання. Методичні поради також указують, на які конкретні питання необхідно звертати увагу.

Після ознайомлення з теоретичним матеріалом необхідно обов'язково відповісти на питання для самоконтролю. Питання для самоконтролю допоможуть вам самостійно оцінити рівень засвоєння основних теоретичних понять теми. Не залишайте без уваги жодного питання!

Особливу уваги необхідно акцентувати на виконанні практичних завдань. Пам'ятайте, що результати роботи на семінарському занятті залежать від вашої активної участі в ній. Під час виступів на семінарських заняттях формулюйте свої думку стисло й аргументовано. Не повторюйте раніше висловлені думки інших курсантів (студентів), а висловлюйте свою позицію щодо запропонованого питання. Обов'язково конкретно вказуйте свої аргументи!

При підготовці до тестування потрібно: уважно прочитати навчальні матеріали; дати відповіді на питання для самоконтролю; переглянути опорний конспект; повторити визначення нових понять.

Вивчення теми починати з уважного ознайомлення з методичними рекомендаціями до цього розділу, ознайомитися з основними знаннями та вміннями, якими повинен оволодіти курсант (студент) при вивченні розділу, переглянути список основних понять розділу, ознайомитися з визначеннями нових понять розділу, вивчення теоретичного матеріалу супроводжувати паралельною роботою з опорним конспектом курсу.

Перевірити рівень засвоєння теоретичного матеріалу розділу через відповіді на питання для самоконтролю та вирішення тесту для самоконтролю;

- вирішити тест до розділу;

- виконати практичні завдання до розділу;

- підготуватися та взяти активну участь у семінарських заняттях, передбачених навчальним курсом.

При відповіді на семінарському занятті слід так будувати свій виступ, щоб у ньому, по можливості, містилось:

- чітке формулювання теоретичного положення (наприклад, поняття держави, права, правовідносин, правопорушень тощо);

- обґрунтування цього положення і розкриття його найбільш характерних ознак і властивостей;

- аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами дійсності, положеннями законодавства і практики його реалізації;

- значення питань, що розглядаються, для практичної діяльності.

Враховуючи, що курсанти і студенти першого курсу не завжди можуть послідовно і логічно викласти вивчений матеріал перед аудиторією, рекомендуємо складати розгорнуті плани-конспекти. План-конспект – це тезисний конспект вивченого матеріалу, з виписаними основними поняттями, які не завжди вдається відразу запам'ятати. План-конспект, підготовлений курсантами (студентами), не тільки дозволяє добре відповідати, а також допомагає краще повторити вивчений матеріал.

Готуючись до семінарського заняття, необхідно особливу увагу приділити ключовим поняттям, вивчення та засвоєння яких передбачені відповідною темою. Для кращого оволодіння понятійно-категоріальним апаратом юридичної науки курсанти і студенти повинні також самостійно вести словник правничих термінів.

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО МЕТОДИКИ

НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат (від лат. reffere – доповідати, повідомляти) – це доповідь на визначену тему, що містить огляд відповідної літератури чи інших джерел, ґрунтується на змісті книги, статті, а також включає висновок на основі досліджених матеріалів. Є однією з форм самостійної роботи студентів.

Написання реферату в навчальному закладі практикується з метою набуття курсантом (студентом) необхідної професійної підготовки, розвитку навичок самостійного наукового пошуку і вивчення літератури за обраною темою, аналізу різноманітних джерел та поглядів, узагальнення матеріалу, формулювання висновків тощо. Підготовка реферату сприяє формуванню правової культури майбутнього спеціаліста, самостійному аналізу державно-правових явищ, умінню науково обґрунтовано вести полеміку з питань держави і права.

Процес написання реферату включає:

1) обрання теми;

2) підбирання наукової літератури, інших джерел та їх вивчення;

3) складання плану;

4) написання тексту роботи та її оформлення.

План роботи має бути складений таким чином, щоб він розкривав назву та зміст роботи. Реферат складається зі вступу, в якому коротко обґрунтовується актуальність, мета дослідження; основної частини – у ній розкривається суть проблеми і способи її вирішення; та висновків – тут формулюються загальні висновки, пропозиції. Сформульовані висновки повинні вирізнятися ясністю, бути чіткими, логічно несуперечливими, пов^’язаними з іншими положеннями та поняттями теорії держави і права. Слід зазначити: які питання мають значення для правової діяльності, забезпечення прав людини і громадянина, зміцнення законності, правопорядку.

У рефераті на основі детального аналізу й узагальнення наукового матеріалу порівнюються різні погляди авторів і визначається власна позиція курсанта (студента) з викладенням відповідних матеріалів. Викладення матеріалу повинно бути коротким, точним, послідовним. Для найбільш повного розкриття проблеми та водночас стислої форми передачі матеріалу до реферату рекомендується включати схеми, таблиці.

У кінцевій частині реферату подається список використаної літератури. Список повинен містити бібліографічні відомості в алфавітному порядку з обов’язковим зазначенням прізвища та ініціалів авторів, точної і повної назви роботи, місця і року видання. Якщо використовується стаття, опублікована в періодичному виданні, то потрібно вказати прізвище, ініціали автора та назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, число та кількість сторінок. У списку літератури повинні бути зазначені лише фактично використані студентом джерела.

Реферат повинен бути написаний грамотно, охайно, у машинописному (комп’ютерному) варіанті або чітким почерком. На титульному аркуші реферату вказується назва навчального закладу, назва кафедри, дисципліна, з якої виконується реферат, тема реферату, прізвище та ініціали автора роботи, зазначається факультет, курс, номер навчальної групи, місце та рік написання. На другій сторінці подається план реферату. Кожна сторінка повинна бути пронумерована. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра „1” не ставиться, другою вважається сторінка, що містить „План”, і далі згідно з порядком. Порядковий номер сторінки проставляється посередині верхнього поля. Обсяг реферату складає 10-12 сторінок машинописного тексту або 12-15 сторінок рукописного. Текст друкується у форматі А4, шрифт – Times New Roman або Arial, кегль – 14, інтервал – 1,5. На сторінках залишаються поля (ліве – 30 мм, верхнє, нижнє – 20 мм; праве – 10 мм). Абзацний відступ дорівнює 5 знакам.

Реферат повинен бути зібраний у папку або іншим способом надійно скріплений.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З МЕТОДИЧНИМИ

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 26. Механізм правового регулювання	\|	РЕКОМЕНДАЦІЯМИ ТА ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.