Порівняльне правознавство – це метод вивчення правових систем різних держав шляхом зіставлення систем права, однойменних державних і правових інститутів, принципів права і правових норм. Одночасно компаративістика є галуззю юриспруденції та юридичною навчальною дисципліною.
Правова система –це об’єктивне, історично закономірне правове явище, яке включає взаємопов’язані, взаємозумовлені і взаємодіючі компоненти: право та втілююче його законодавство, юридичні установи, юридичну практику, суб’єктивні права і обов’язки, правову діяльність і правовідносини, правосвідомість і культуру, правову ідеологію тощо.
Сучасна типологія права– порівняно нова галузь юридичного знання, що є вченням про типи правових систем.
Тип (сім’я) правової системи– сукупність національних правових систем, заснована на спільності джерел, структури права та історичного шляху його формування.
Система звичаєвого (традиційного) права– це форма регламентації суспільних відносин, що ґрунтується на державному визнанні тих соціальних норм, що склалися природним чином та увійшли до звички населення (звичаїв).