МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Вплив на психіку людини вроджених та набутих фізичних дефектівНезважаючи на різноманітні причини і вигляд тієї чи іншої фізичної вади, психологія цих хворих має ряд загальних рис і закономірностей. Загальними рисами є характерологічні особливості, у формуванні яких істотну роль грають наступні фактори: а) зовнішнє середовище (родина, дитячий колектив, школа); б) самопоінформованість, тобто самооцінка свого дефекту на підставі порівняння з фізичним здоров'ям оточуючих однолітків. Першому фактору у формуванні психіки дитини належить основна роль. Навіть при сприятливому і доброзичливому ставленні оточуючих, такі діти, особливо підлітки, емоційно дуже чутливі, уразливі. При цьому незначна образа сприймається важко, з реакцією у вигляді озлоблення і навіть агресії чи відчуженості. Підлітки стають вкрай чутливими до розмов з приводу зовнішності, перебільшують значення наявних у них вад, малюють собі трагічну перспективу. В особистості дитини, підлітка часто формуються такі риси, як підозрілість чи нехтування своїм дефектом, бравада, як своєрідна компенсаторна реакція. Поведінка таких осіб виявляється в 2-х типах: а) активний тип поведінки виявляється у вигляді вільної, часом розв'язної поведінки, як компенсаторної психологічної реакції особистості; б) пасивний, при якому поведінка носить відокремлений характер, з тенденцією до самотності. Обидва типа поведінки завжди містять елементи інтравертованості. Ступінь прояву цих рис характеру залежить від виду і ваги дефекту, від ставлення батьків, родичів, лікаря, педагога, вихователя, котрі створюють психологічну атмосферу доброзичливості, вникають у коло інтересів і потреб дитини, підлітка. При народженні дитини з відхиленнями в розвитку часто спотворюються внутрішньосімейні стосунки, а також контакти з соціумом.
Джерела інформації:
2. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. Підручник для студентів медичних вузів. - К., Здоров'я, 1994.- 294с. 3. Гавенко В.Л., Вітенко І.С, Самардакова Г.О. Практикум з медичної психології. -Харків: Регіон – інформ, 2002. – 248 с.
5. Максименко С.Д. Медична психологія. – К., 2009. 6. Основи загальної і медичної психології /За ред. І.С.Вітенка і О.С.Чабана. Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - 344 с. 7. Полищук И.А., Видренко А.Е. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека. - Киев. «Здоровье», 1980. - 122с.
Автор: асистент, к.м.н. Рокутов С.В.
Затверджено на засіданні кафедри «____» __________________ 201_ р., протокол №___
Читайте також:
|
||||||||
|