ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОБУДОВИ ТА ПЕРЕВІРКИ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ВЕРСІЙ

Кожна діяльність у своїй основі ґрунтується на певних нормах, принципах та правилах. Процес побудови та перевірки криміналістичних версій ґрунтується на таких загальних правилах [13]:

1) ідеї, припущення та умовиводи повинні базуватися на фактичних даних та відповідати реаліям;

2) ідеї, припущення та умовиводи повинні бути не суперечливими, конкретними, логічними та обґрунтованими, вони повинні бути логічно узгоджені між собою;

3) ідеї, припущення та умовиводи повинні підлягати перевірці;

4) будувати версії необхідно по відношенню до кожної неясної або сумнівної обставини у кримінальному провадженні;

5) наслідки, що випливають із висунутої версії, повинні бути максимально деталізованими, щоб полегшити їхнє зіставлення з фактами реальної дійсності;

6) виведені з версій логічні наслідки повинні допускати пряме зіставлення з встановленими у справі фактами;

7) необхідно виводити якомога більше імовірних логічних наслідків, що знаходяться в різних формах зв'язку з версією й один з одним;

8) не слід зациклюватися на одних версіях та ігнорувати інші на підставі того, що вони здаються малоймовірними;

9) не слід сприймати на віру бездоказові твердження, тобто висунуті ідеї, припущення та умовиводи необхідно обов'язково доводити;

10) для забезпечення об'єктивності розслідування окрім основної версії необхідно висувати контрверсію;

11) завжди треба висувати декілька криміналістичних версій, кожна з яких повинна пояснювати відомі факти та вказувати на ті невідомі, які на даний момент повинні бути встановлені;

12) мінімальна кількість версій повинна бути не менше двох;

13) висунута версія повинна виражати об'єктивну істину.

Під час проведення перевірки криміналістичних версій, необхідно дотримуватися таких основних правил [14]:

1) перевірка повинна відбуватися на підставі доказів, отриманих законним шляхом;

2) у першу чергу встановлюється причина злочинного факту (для подальшої кваліфікації злочину);

3) спочатку здійснюються слідчі (розшукові) дії, які не можна відкладати (наприклад, огляд місця події), або які пов'язані з припиненням злочинної діяльності (затримання, обшук), а також результат яких має значення для перевірки всіх або більшості слідчих версій [7];

4) кожну з криміналістичних версій необхідно ретельно та всебічно перевірити, шляхом збирання доказів для знаходження логічних наслідків, тобто стосовно кожної версії однозначно має бути вирішено питання – чи підтверджується вона або чи відпала, тобто виключена, як непідтверджена;

5) жодний з наслідків, що випливає із висунутої версії, не може бути залишений без перевірки – перевірку треба здійснювати з позиції його відповідності (або невідповідності) реальній дійсності [2];

6) виведені з версій логічні наслідки повинні допускати пряме зіставлення з встановленими у справі фактами [7];

7) необхідно виводити можливо більше число логічних наслідків, що знаходяться в різних формах зв'язку з версією й один з одним [7];

8) наслідки, що випливають з висунутої версії, мають бути максимально деталізованими для того, щоб полегшити їх порівняння з фактами реальної дійсності [9];

9) у процесі виведення та перевірки логічних наслідків особливу увагу треба звертати на ті, які характеризуються властивостями конкретності, специфічності, рідкості [7];

10) ступінь надійності версії визначається тим, що чим більше наслідків виводяться з версії й знаходять підтвердження в ході перевірки, то тим вище ступінь надійності версії [7];

11) не можна припиняти перевірку версії якщо вона повністю не перевірена, ця перевірка повинна тривати до повного з'ясування й усунення протиріч [8];

12) неприпустимо припиняти перевірку версії, якщо в ході перевірки отримані суперечливі дані, які з одного боку – підтверджують версію, а з іншого - її спростовують. Перевірка версій повинна тривати до повного з'ясування і усунення суперечностей [6];

13) підтвердження однієї версії повинно логічно спростовувати всі інші. При цьому всі виникаючі логічні невідповідності і протиріччя повинні бути або усунені, або достовірно пояснені. Якщо залишається хоча б одне протиріччя або логічна невідповідність між виявленими фактами й явищами, то версія не може вважатися перевіреною до кінця [8];

14) достовірність версії повинна ґрунтуватися на достатній сукупності процесуальних доказів, які виключали б інше пояснення обставин справи;

15) сукупність доказів повинна містити об'єктивну і всебічну характеристику всіх юридично значимих обставин, які підлягають встановленню;

16) необхідно одночасно поводити перевірку декількох, найбільш імовірних версій. Це дозволить зекономити робочий час та не призведе до втрати доказів, до знищення або приховування слідів злочину; до скоєння нового злочину. Відступ від цього правила можливий тільки на користь тих версій, перевірка яких носить невідкладний характер або пов'язана з припиненням злочинної діяльності [2];

17) помилковість будь-якої з висунутих версій повинна ґрунтуватись, як на процесуальних заходах, так і на перевірених, достовірних, фактичних, юридично значимих даних;

18) при підозрюванні великої кількості осіб, треба спочатку окреслити коло у загальному вигляді, а потім, із надходженням нових достовірних фактичних даних, його поступово звужувати, доки не настане можливість встановити винність конкретного суб'єкта;

19) необхідно забезпечувати конфіденційність процесуальних дій, особливо, якщо це пов'язано з певною особою;

20) результати перевірки приватних версій використовуються як основа для побудови загальних версій [6];

21) унаслідок перевірки всі версії можуть бути спростовані, однак, отримані докази та непроцесуальна інформація повинні стати підґрунтям (вихідним матеріалом) для побудови нових версій;

22) процес перевірки версій вважається завершеним лише в тому випадку коли зібрана сукупність доказів встановлює всі юридично значимі обставини та виключає будь-які інші пояснення злочинного діяння та коли цей процес змінюються істинним і достовірним знанням сутті та деталей досліджуваної події.

Таким чином, криміналістична версія визнається достовірною, якщо [9]:

а) усі висунуті припущення про дану обставину були перевірені та вказують на її достовірність;

б) усі висунуті припущення про дану обставину доповнюють і підтверджують її;

в) усі висунуті припущення про дану обставину спростовані та відпали, за винятком однієї, що знайшла об'єктивне підтвердження;

г) усі наслідки (обставини), які логічно виведені з версії, підтвердилися, були всебічно досліджені й знайшли підтвердження, тобто виявлені в реальній дійсності;

д) версія, яка підтвердилася, перебуває в повній відповідності з усіма іншими юридично значимими обставинами кримінального провадження.

Таким чином, дотримуючись загальних правил побудови та перевірки криміналістичних версій суб'єкт досудового розслідування сприятиме якості та ефективності розкриття та розслідування злочину.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТИПОВІ ПОМИЛКИ СУБ’ЄКТА ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ПІД ЧАС ПРОЦЕСУ ПОБУДОВИ ТА ПЕРЕВІРКИ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ВЕРСІЙ	\|	ВИСНОВКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.