• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відродження. Соціально-економічні передумови

Починаючи з XV віку, відбувається цілий ряд змін в соціально-економічному і духовному житті Західної Європи, що знаменує початок нової епохи, яка увійшла в історію під ім’ям Відродження. Характеризуючи ці зміни, Ф. Енгельс писав: “Королівська влада, спираючись на городян, зломила потужність феодального дворянства і створила великі, в сутності засновані на національності, монархії, в яких почали розвиватися сучасні європейські нації і сучасне буржуазне суспільство... Рамки старого “orbis terrarum” були розбиті; тільки тепер, власне, була відкрита земля, і були закладені основи для пізнішої світової торгівлі і для переходу ремесла в мануфактуру, яка, в свою чергу, послужила початковим пунктом для сучасної великої промисловості” [21].

Соціально-економічні зміни супроводилися істотними змінами в настроях. Ці зміни були пов’язані, передусім, з процесом секуляризації (звільнення від релігії і церковних інститутів), що відбувався у всіх сферах культурного і суспільного життя. Самостійність по відношенню до церкви набувають не тільки економічне і політичне життя, але і наука, мистецтво, філософія. Правда, цей процес здійснюється спочатку дуже повільно і по-різному протікає в різних країнах Європи.

Ця нова епоха усвідомлює себе як відродження античної культури, античного способу життя, способу мислення і почування, звідки йде і сама назва “Ренесанс”, тобто “Відродження”. Насправді, однак, ренесансна людина і ренесансна культура, і філософія істотно відрізняються від античної. Хоч Відродження і протиставляє себе середньовічному християнству, але воно виникло як підсумок розвитку середньовічної культури, а тому несе на собі такі риси, які не були властиві античності.

Невірно було б вважати, що середньовіччя зовсім не знало античність або цілком її відкидало. Вже говорилося, який великий вплив на середньовічну філософію надав спочатку платонізм, а пізніше арістотелізм. У середні віки в Західній Європі зачитувалися Вергилієм, цитували Цицерона, Плінія, любили Сенеку. Але при цьому була сильна відмінність у відношенні до античності в середні віки і в Відродження. Середньовіччя відносилося до античності як до авторитету, Відродження – як до ідеалу. Авторитет приймають всерйоз, йому слідують без дистанції; ідеалом захоплюються, але захоплюються естетично, з незмінним почуттям дистанції між ним і реальністю.

Найважливішою відмінною рисою світогляду епохи Відродження виявляється його орієнтація на мистецтво: якщо середньовіччя можна назвати епохою релігійною, то Відродження – епохою художньо-естетичною. І якщо в центрі уваги античності було природно-космічне життя, в середні віки – бог і пов’язана з ним ідея порятунку, то в епоху Відродження в центрі уваги виявляється людина. Тому філософське мислення цього періоду можна охарактеризувати як антропоцентричне.

Читайте також:

1. Безпека в соціально-економічній сфері
2. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
3. Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення Київської Русі.
4. Високе Відродження.
5. Відомості про район і його соціально-економічні умови
6. Власність в соціально-економічній системі.
7. Встановлення комуністичного політичного режиму в Україні в 20-х – 30-х роках ХХ ст.: соціально-економічні перетворення
8. Встановлення радянської влади в Україні: передумови, причини, наслідки.
9. Глобальна логістика, нові передумови розвитку та вимоги
10. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил.
11. Демографічні передумови.

Переглядів: 2094