Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Формальні психологічні характеристики педагогічної діяльності

Структуру педагогічної діяльності вчителя утворюють такі компоненти: педагогічні цілі і завдання, мотиви і пред­мет; педагогічні засоби і способи розв'язання завдань, аналіз і оцінювання здійснюваних заходів і здобутих результатів.

Предметом діяльності вчителя є організація та забезпе­чення різнобічної зовнішньої (навчальна діяльність, спіл­кування, праця та ін.) і внутрішньої (осмислення, рефлексія, саморегуляція) активності учнів. Він діє на основі нор­мативних цілей і завдань навчання, виховання та розвит­ку, підпорядкованих формуванню різнобічно розвиненої та гармонійної особистості учнів.

Зміст діяльності вчителя становить організація такої діяльності учнів, яка б сприяла розвитку їхніх моральних переконань, пізнавальних здібностей, засвоєнню духов­них цінностей, системи знань, практичних умінь і нави­чок, формуванню світогляду.

Для педагога діяльність учнів є об'єктом управління, яке передбачає рефлексивний характер. Вчитель має допо­могти учневі стати активним суб'єктом власної діяльності, здійснюваної у загальній системі колективної роботи, роз­вивати здатність школярів до самоуправління (саморегу­ляції, самоорганізації та самоконтролю).

Отже, предмет педагогічної діяльності — організація навчальної та самонавчальної діяльності учнів, самовихо­вання і саморозвитку, спрямованих на засвоєння ними предметного, соціокультурного, морального і духовного досвіду як основи й умови розвитку.

Засобами педагогічної діяльності виступають наукові (теоретичні, емпіричні) знання, соціальний, моральний і духовний досвід людства. Носіями знань є тексти підруч­ників, уявлення учнів під час організованого вчителем спостереження (на лабораторних, практичних заняттях) про освоювані факти, закономірності, властивості пред­метної дійсності, а також технічні, комп'ютерні, графічні та інші засоби.

Способами передавання соціально-культурного досвіду в педагогічній діяльності є пояснення, показ (ілюстрація), спільна робота з учнями щодо розв'язання навчальних зав­дань, безпосередня її практика (лабораторна, польова), тренінги.

Педагогічна діяльність підпорядковується певній систе­мі цілей, формулюванню прогнозування її результатів.

Спрямування діяльності учителя на особистість учня, вихованця, якому належить опанувати науковим, соціаль­ним, моральним, духовним досвідом актуалізує проблему добору змісту цього досвіду, його якісних особливостей, бо лише те, що втілюється, інтегрується у внутрішній світ школярів, має сенс і визначає цінність педагогічної діяль­ності.

Крім передавання соціального досвіду, конструктивно­го впливу на формування нової особистості, метою педаго­гічної діяльності є забезпечення її відповідності певному еталонові вчителя, професійно-рольовим очікуванням соціуму.

Діяльність вчителя передбачає не просто виконання соціального замовлення або здійснення професійно-ро­льової поведінки, вона — важливий елемент життя в усій його психологічній розмаїтості, багатоаспектності, уні­кальності. Учитель повинен так налагодити власну діяль­ність, щоб зберегти себе, своє фізичне і психічне здоров'я, досягти психологічного комфорту, забезпечити задово­лення життєво важливих або ситуативних, локально актуалізованих потреб, розвивати себе як досконалу осо­бистість тощо.

Педагогічну діяльність обумовлюють багато зовнішніх (наприклад, мотив досягнення) і внутрішніх (наприклад, орієнтація на процес і результат своєї діяльності) мотивів. Деякі зовнішні мотиви (престижність роботи у певній освітній установі, оплата праці) часто співвідносяться з мотивами особистісного і професійного зростання, самоак-туалізації. Особливості спонукальної сфери педагогічної діяльності пов'язані з її спрямованістю на іншу людину. Головним критерієм педагогічної мотивації є репрезенту­вання у ній інтересів учнів, тому адекватні мотиви діяль­ності вчителя завжди спрямовані на учня. Змістом їх може бути задоволення основних потреб учнів; створення для них умов безпеки, захищеності, відсутності страху у складному шкільному житті; сприйняття кожного учня на особистісному рівні, позитивне ставлення до нього; повага до його думок, позиції, цінностей; надання змоги учневі побачити життєву перспективу, зміцнити віру у власні можливості, захоплення його ентузіазмом, сподіванням на краще майбутнє, позитивні зміни у житті.

Важливим мотивом педагогічної діяльності є мотив влади як бажання контролювати своє соціальне оточення; впливати на поведінку учнів порадами, навіюванням, пере­конанням, маніпулюванням, наказом; спонукувати учнів поводитися відповідно до своїх інтересів, намірів, потреб і почуттів; домагатися від них співробітництва, допомоги, підтримки тощо; переконувати інших у своїй правоті.

Для реалізації цього мотиву вчитель виконує такі дії: схиляє, веде, переконує, умовляє, регулює, організовує, скеровує, наглядає; підкорює, править, зневажає, диктує умови, оцінює, встановлює правила, норми, приймає рішен­ня; забороняє, обмежує, чинить опір, відговорює, карає, позбавляє свободи; захоплює, встановлює моду.

Соціальна психологія розрізняє такі види мотиву влади, що співвідносяться з педагогічними діями вчителя:

а) лада винагороди і покарання, коли педагог похвалою, позитивною оцінкою чи, навпаки, критикою, негативною оцінкою прагне впливати на учнів, маніпулювати ними;

б) нормативна влада, коли учитель має право контролювати і наполягати на дотриманні певних правил поведінки;

в) влада еталону, яка ґрунтується на ідентифікації учня, його бажанні бути подібним до наставника;

г)інформаційна влада.

Особливості мотивації педагогічної діяльності вчителя визначають його професійну спрямованість, яку утворю­ють зосередженість педагога на егоїстичному (інтереси свого Я), бюрократичному (інтереси адміністрації, керів­ників), конфліктному (інтереси колег), авторитетному (інтереси, запити батьків учнів), пізнавальному (вимоги засобів навчання і виховання), альтруїстичному (інтереси, потреби учнів), гуманістичному (інтереси, прояви своєї сутності і сутності інших людей) спрямуваннях.

 


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності
  2. II. Мотивація навчальної діяльності
  3. II. Мотивація навчальної діяльності
  4. II. Мотивація навчальної діяльності
  5. II. Мотивація навчальної діяльності
  6. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  7. III. Мотивація навчальної діяльності
  8. III. Мотивація навчальної діяльності
  9. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
  10. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
  11. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  12. S. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ




Переглядів: 712

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Психологічна структура педагогічної діяльності | Соціально-психологічні аспекти педагогічної діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.028 сек.