Соціально-психологічні аспекти педагогічної діяльності

Педагогічна діяльність як складний феномен має конструктивний, організаторський, комунікативний, проективний, дидактичний, виховний, розвивальний, мобілізую-чий, інформаційний тощо аспекти. Конструктивний аспект педагогічної діяльності виявляється у перетворенні умов, змісту і процесу навчально-виховної і розвиваль-ної роботи. Праця педагога — це постійне творче конструювання діяльності залежно від завдань, змісту, умов навчання та виховання школярів. Вона спрямовується на досягнення позитивних результатів за будь-яких умов навчання і виховання, на запровадження у навчально-виховний процес нових педагогічних технологій (наприклад, автоматизованих систем навчання), проектування педагогічного процесу на близьку та віддалену перспективи. Це ставить високі вимоги до конструктивної діяльності педагога.

Самостійна композиція матеріалу, добір методичних прийомів є складною творчою діяльністю, яка ґрунтується на вмінні вчителя використати все створене іншими, реалізувавши це по-своєму, не копіюючи його. Творчо налаштований вчитель завжди дбатиме про пристосування досвіду колег до своїх умов і можливостей. Така композиція навчального матеріалу забезпечує реалізацію не тільки близьких, а й віддалених цілей (розумовий розвиток учнів, підготовка їх до майбутньої діяльності, життя) педагогічної діяльності.

Попередня конструктивна діяльність педагога робить матеріал доступним, дає змогу передбачати реакцію учнів на його пояснення. Вчителю необхідно володіти почуттям нового, умінням передбачати, використовувати творчі завдання, оригінально планувати уроки, здатність пов'язати навчальний матеріал з життям, вміння вивчати особистість учня. Конструктивна діяльність має на меті не тільки добір вчителем матеріалу, а й знання того, як учні сприйматимуть цей матеріал, думки і почуття педагога тощо.

Організаторська діяльність педагога тісно пов'язана з конструктивною, оскільки здійснюється в різноманітних видах організації навчально-виховного процесу: створення умов розвитку, навчання і виховання, планування навчальної (класної, позакласної) роботи, організація виховання і самовиховання, громадської діяльності учнів і власної діяльності.

Структурними компонентами цієї діяльності вчителя є організація власної діяльності та поведінки, організація діяльності дітей (класу, групи, окремого учня), організація власної взаємодії з школярами. Учитель повинен вміти організувати працю, гру, навчання, пізнавання і спілкування. Це вимагає оволодіння багатьма організаторськими уміннями і навичками, уміння розподілити час, контролювати діяльність учнів тощо. У роботі вчителя кожна педагогічна дія до чогось організовує.

Для успішного здійснення організаторської діяльності вчитель повинен виявляти самоорганізованість, допитливість, зосередженість, терпляче ставлення до дітей, ініціативність, чуйність. Його вимогливість до учнів повинна поєднуватись з вимогливістю до себе. Він має на власному досвіді знати, наскільки можна виконати його вимогу. Таким умінням володіють далеко не всі педагоги.

Важливим аспектом педагогічної діяльності вчителя є комунікативний аспект, який виявляється у навчально-виховних контактах з учнями, колегами, батьками та громадськістю, вмінні ефективно спілкуватися, встановлювати і підтримувати стосунки.

Проективна діяльність вчителя полягає у плануванні власної пізнавальної діяльності та пізнавальної діяльності школярів: навчаючи інших, педагог повинен постійно вчитися сам.

У повсякденній навчальній роботі, в її плануванні та організації, в доборі ефективних технологій методів і засобів навчання, в активізації розумової діяльності учнів виявляється дидактичний аспект діяльності педагога. Викладання, облік і оцінювання знань потребують глибокої обізнаності про вікові та індивідуальні особливості школярів з метою досягнення найвищих успіхів за найменших затрат сил вчителя та учня.

Виховний аспект стосується всієї діяльності вчителя, адже дітей виховує оточуючий світ: умови навчання, стосунки між ними і педагогом, зрілість особистості педагога, соціально-психологічна обстановка в сім'ї, класі, школі.

Умови для становлення різнобічно розвиненої і внутрішньо несуперечливої особистості, творчих здібностей, індивідуального стилю діяльності тощо покликаний забезпечити розвивальний аспект діяльності вчителя.

Мобілізуючий аспект педагогічної діяльності полягає у тому, що вчитель забезпечує становлення мотивів навчання і самовиховання, спонукань до конкретних видів діяльності тощо.

Інформаційний аспект полягає у підборі вчителем необхідної інформації з підручників, посібників, монографій, наукових статей, із засобів масової інформації (радіо, телебачення, преса), Інтернету, системи міжособистісного спілкування з метою передавання 'її учням.

Для того щоб всі ці аспекти педагогічної діяльності ефективно впроваджувалися в практику, педагог повинен мати міцне здоров'я, зважати на те, що його діяльність супроводжується великими фізичними навантаженнями.

Педагогічна діяльність пов'язана з реалізацією педагогічних дій у певних педагогічних ситуаціях: перцептивних, мнемічних, комунікативних, предметно-перетворювальних, дослідницьких, контрольних (самоконтролювання), оцінювальних (самооцінювання) тощо. Ці дії підпорядковані певним цілям і спрямовані на розв'язання педагогічних завдань. Завдяки їм учитель реалізує психолого-педагогіч-ні функції.

Основним результатом педагогічної діяльності є сформований індивідуальний досвід учня у всій сукупності його складових: аксіологічних (ціннісних), моральних, естетичних, емоційно-значеннєвих, предметних, оцінних.

Результат педагогічної діяльності оцінюється на іспитах, заліках за критеріями розв'язування завдань, виконання навчально-контрольних дій. Він позначається і розкривається у особистісному, інтелектуальному розвитку учня, удосконаленні, становленні школяра як особистості і суб'єкта навчальної діяльності тощо.

Основними етапами педагогічної діяльності є:

1)постановка мети і попереднє планування дій (операцій). Мета (уявлення про кінцевий результат) має бути посильною, адекватною умовам та соціальним завданням. Рівень та ефективність її реалізації залежать від професіоналізму вчителя;

2)визначення змісту і послідовності дій. Саме план дій є основою активності вчителя, рівень якої повинен відповідати складності і характеру дій. Важливим є добір, формулювання завдань і вправ, впорядкування фактів;

3)реалізація конкретизованого плану на уроці, виховній годині, позакласному заході;

4)підсумовування результатів педагогічної діяльності. Воно полягає у реалізації плану уроку, виховної години, визначенні рівня навченості, вихованості, розвитку школярів тощо.

Вибір засобів і способів педагогічних впливів орієнтується на учня як головну особу педагогічного процесу, на становлення його духовної, моральної, емоційно-вольової, інтелектуальної сфер, проектування нових рівнів його психічного розвитку, нових зон найближчого розвитку.

Щоб допомогти дитині стати повноцінною особистістю (духовною, моральною, творчою, незалежною, грамотною, ініціативною, самостійною), вчитель також повинен бути особистістю. Він має постійно шукати адекватних прийомів, способів реалізації власних можливостей у роботі з дітьми. Для цього обов'язкові його емоційна та особистісна розкритість; довірливість і щирість у вираженні почуттів і ставлень; психологічна налаштованість на оптимальну роботу з конкретним класом і його учнями. З цього приводу Л. Виготський зауважував, що там, де вчитель «виступає в ролі простого ретротранслятора знань, він з успіхом може бути замінений підручником, словником, картою, екскурсією... Час поставити учня на власні ноги, примусити його ходити і падати, терпіти біль від ударів та вибирати напрям. Оптимальним є не диктат, не тиск на особистість школяра, а шанобливе ставлення до нього, визнання його значущості, відкритий діалог, теплота і дружелюбність».

У сучасному світі, насиченому багатьма потоками інформації, сприймати, переробляти, використовувати її слід так, щоб вона пробуджувала і підтримувала дитячий інтерес, фантазію, вигадку, інтуїцію, почуття, розвивала у них інтерес до знань, формувала прагнення до самоосвіти, самовиховання, саморозвитку, самовдосконалення.

За необхідності вчитель повинен вміти коригувати свою діяльність. Для цього він має навчитися оцінювати ситуацію, змінювати способи і засоби діяльності, ставлення до себе та оточення, переглядати і по-новому оцінювати цілі, переглядати і змінювати еталони і зразки діяльності, оптимізувати об'єкт-суб'єктні та суб'єкт-суб'єктні стосунки, умови діяльності тощо. Фахово підготовлений, досвідчений учитель оцінює себе як учасника діалогу: момент його організації, динаміку, активність учнів у діалозі; аналізує помилки, невдачі, педагогічні знахідки, планує і здійснює план професійного розвитку, підвищує свою педагогічну майстерність.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Формальні психологічні характеристики педагогічної діяльності	\|	Педагог як суб'єкт педагогічної діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.