Внутріособистісні конфлікти педагога і їх прояв у професійній діяльності

Нерідко у професійній діяльності вчителя різною мірою проявляються внутріособистісні конфлікти, що призводить до деформації Я-концепції, руйнування Я-об-разу, зміни самооцінки особистості. За неможливості конструктивного вирішення проблем особистість вдається до психологічного захисту.

Внутріособистісні конфлікти — амбівалентне (суперечливе) ставлення до одного й того самого явища, боротьба різноспрямова-них мотивів, переживання труднощів при виборі однієї з рівнозначних тенденцій тощо.

Для зниження напруженості переживань особистість використовує психологічні захисти: витіснення, формування реакції, заміщення, заперечення, роздвоєння, примітивна ідеалізація, проективна ідентифікація, відступ тощо.

Витіснення полягає в активному усуненні зі свідомості болісних спогадів, почуттів, імпульсів. Схильність до нього блокує розв'язання проблем, особливо в емоційно напружених ситуаціях, заперечує власну некоректну поведінку, образливі висловлювання. Сперечатися з такою людиною марно, бо це лише поглибить непорозуміння.

Формування реакції проявляється у прагненні приховати недолік або провину через протилежні (контрастні) прояви.

Людина із сильним відчуттям своєї неповноцінності поводиться агресивно, сором'язливо-визивно. Контрастні захисні реакції неприродні, нав'язливі і жорстко детерміновані.

Заміщення відбувається через зміну об'єкта, який викликав ці почуття, перенесення їх з об'єкта або події, що спричинили неприємність, на інші (нейтральні, безпечні), сподіваючись на позбавлення травматичного впливу.

Симптомами роздвоєння є розділення позитивного і негативного в Я-концепції, що проявляється у коливаннях рівня самооцінки (висока — низька), чергуванні періодів з низьким і високим рівнем самоповаги.

Примітивна ідеалізація проявляється у перебільшенні сили і престижу іншої людини, вірі в її всемогутність.

Проективна ідентифікація — проекція своїх почуттів на іншу людину, над якою потім встановлюється контроль. Найчастіше вона реалізується у формі приписування іншим людям виявлених у себе негативних якостей.

Людина, яка відчуває, що не зможе впоратися з певним завданням, обирає відступ як спосіб захисту: припиняє активні дії, знаходячи цьому свої виправдання (намагається применшити значущість ситуації, оголосити проблему такою, що принципово не може бути розв'язана).

Ізоляція переживання є свідченням того, що людина змусила себе не думати про неприємні події; ізоляція обмеження супроводжується припиненням міжособистісних контактів.

Сублімація — спосіб зняття напруги шляхом виконання діяльності, в якій ця напруга вивільняється; перенесення енергії на іншу справу або об'єкт.

Раціоналізація полягає у виправданні дій або відмові від них. Це дає змогу перекласти провину на обставини, щоб заспокоїти сумління, зняти необхідність негативно оцінити власні дії.

Поширеним засобом психологічного захисту є фантазії — створення нових образів завдяки вільному комбінуванню елементів реальності.

Механізми психологічного захисту спрацьовують, коли під загрозою опиняються Я-концепція, Я-образ, самооцінка особистості.

Коригування пізнавальної і емоційно-комунікативних деформацій учителя відбувається завдяки поліпшенню самоусвідомлення (збільшення інформації про власну особистість, професійно-педагогічні проблеми); переоцінці власної особистості і свого професійного статусу; оволодінню навичками комунікативної взаємодії у системі «педагог — вихованець».

Найскладніше психологічне завдання педагога полягає в оптимізації власного внутрішнього світу, подоланні слабкості власної Я-концепції, розумінні схильності до побудови неоптимального психічного захисту. Розвинена особистість цілковито реалізує свої індивідуальні можливості, вступає у відкриті, не ускладнені недоцільним захистом стосунки, самоактуалізує себе. Учитель повинен уміти поважати себе, вірити в унікальність власної особистості, не зосереджуватися на своїх негативних якостях, рівноправно взаємодіяти з оточенням.

Педагогічна діяльність займає особливе місце у системі виховання. Вона реалізує багато функцій, характеризується спеціальною психологічною структурою (предмет, цілі, мотиви, дії, результати). Педагог як суб'єкт педагогічної діяльності наділений педагогічними вміннями, педагогічними здібностями, педагогічною майстерністю та стилями діяльності. Його особистісними якостями є професійна спрямованість особистості, професійна самосвідомість, стресостійкість, професійна придатність. Важливе завдання вчителя полягає у взаємодії із соціальним оточенням, адаптації до учнівського і педагогічного колективів, педагогічної діяльності, розвитку своєї індивідуальності та попередженні професійної деформації як наслідку деструктивного вирішення внутріособистісних конфліктів, використання непродуктивних психологічних захистів.

Запитання. Завдання

1.Охарактеризуйте предмет педагогічної діяльності.

2.Що входить до структури зовнішніх і внутрішніх мотивів педагогічної діяльності?

3.З'ясуйте відмінність професії типу «людина-людина» від професій інших типів.

4.Які індивідуальні властивості (задатки) забезпечують схильність людини до педагогічної діяльності, її готовність і включеність у неї?

5.Чим можна пояснити включення мотиву влади до структури мотивації педагогічної діяльності?

6.Проаналізуйте функції педагогічної діяльності.

7.Визначте основні суб'єктні властивості педагога.

8.Охарактеризуйте особливості суб'єкт-суб'єктної взаємодії у педагогічній діяльності.

9.Опишіть складові педагогічних здібностей.

10.Які є рівні педагогічної майстерності? У чому їх особливості?

11.Чим різняться стилі діяльності і стилі поведінки?

12.Які існують основні стилі педагогічної діяльності залежно від її характеру? Що лежить в їх основі?

13.Прокоментуйте особливості вищої педагогічної освіти.

14.Охарактеризуйте основні психологічні проблеми у підготовці до педагогічної діяльності.

15.Проаналізуйте складові педагогічної професійної діяльності.

16.У розв'язанні яких освітніх завдань вирішальне значення має особистість учителя?

17.Поясніть сутність професійної спрямованості особистості вчителя та вкажіть її види.

18.Охарактеризуйте Я-концепцію вчителя.

19.У чому полягають основні функції діяльності вчителя?

20.Прокоментуйте особливості педагогічного мислення.

21.З якими проблемами стикається педагог, взаємодіючи із соціальним оточенням?

22.Які труднощі виникають у адаптації молодого вчителя до професійної діяльності?

23. Визначте соціально-психологічні бар'єри, що заважають

ефективній взаємодії між вчителем і учнями.

24.У чому виявляється професійна деформація вчителя?

25.З якими соціальними групами доводиться взаємодіяти педагогу?

26.З'ясуйте, від чого залежить авторитет учителя в учнівському колективі.

27.Розкрийте основні типи помилкового авторитету вчителя.

28.Обгрунтуйте труднощі й особливості адаптації вчителя до учнівського колективу.

29.Які існують основні типи адаптації вчителя до змісту педагогічної діяльності? У чому їх суть?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Індивідуальність і професійна деформація педагога	\|	Наукові основи управління психічним і особистісним розвитком дитини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.