Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Внутріособистісні конфлікти педагога і їх прояв у професійній діяльності

Нерідко у професійній діяльності вчителя різною мірою проявляються внутріособистісні конфлікти, що призводить до деформації Я-концепції, руйнування Я-об-разу, зміни самооцінки особистості. За неможливості кон­структивного вирішення проблем особистість вдається до психологічного захисту.

Внутріособистісні конфлікти — амбівалентне (суперечливе) ста­влення до одного й того самого явища, боротьба різноспрямова-них мотивів, переживання труднощів при виборі однієї з рівно­значних тенденцій тощо.

Для зниження напруженості переживань особистість використовує психологічні захисти: витіснення, формування реакції, заміщення, заперечення, роздвоєння, примітив­на ідеалізація, проективна ідентифікація, відступ тощо.

Витіснення полягає в активному усуненні зі свідомо­сті болісних спогадів, почуттів, імпульсів. Схильність до нього блокує розв'язання проблем, особливо в емоційно напружених ситуаціях, заперечує власну некоректну по­ведінку, образливі висловлювання. Сперечатися з такою людиною марно, бо це лише поглибить непорозуміння.

Формування реакції проявляється у прагненні прихо­вати недолік або провину через протилежні (контрастні) прояви.

Людина із сильним відчуттям своєї неповноцінності поводиться агресивно, сором'язливо-визивно. Контрастні захисні реакції неприродні, нав'язливі і жорстко детермі­новані.

Заміщення відбувається через зміну об'єкта, який ви­кликав ці почуття, перенесення їх з об'єкта або події, що спричинили неприємність, на інші (нейтральні, безпечні), сподіваючись на позбавлення травматичного впливу.

Симптомами роздвоєння є розділення позитивного і не­гативного в Я-концепції, що проявляється у коливаннях рівня самооцінки (висока — низька), чергуванні періодів з низьким і високим рівнем самоповаги.

Примітивна ідеалізація проявляється у перебільшен­ні сили і престижу іншої людини, вірі в її всемогутність.

Проективна ідентифікація — проекція своїх почуттів на іншу людину, над якою потім встановлюється кон­троль. Найчастіше вона реалізується у формі приписуван­ня іншим людям виявлених у себе негативних якостей.

Людина, яка відчуває, що не зможе впоратися з певним завданням, обирає відступ як спосіб захисту: припиняє активні дії, знаходячи цьому свої виправдання (намагаєть­ся применшити значущість ситуації, оголосити проблему такою, що принципово не може бути розв'язана).

Ізоляція переживання є свідченням того, що людина змусила себе не думати про неприємні події; ізоляція обме­ження супроводжується припиненням міжособистісних контактів.

Сублімація — спосіб зняття напруги шляхом виконан­ня діяльності, в якій ця напруга вивільняється; перенесен­ня енергії на іншу справу або об'єкт.

Раціоналізація полягає у виправданні дій або відмові від них. Це дає змогу перекласти провину на обставини, щоб заспокоїти сумління, зняти необхідність негативно оцінити власні дії.

Поширеним засобом психологічного захисту є фанта­зії — створення нових образів завдяки вільному комбіну­ванню елементів реальності.

Механізми психологічного захисту спрацьовують, коли під загрозою опиняються Я-концепція, Я-образ, само­оцінка особистості.

Коригування пізнавальної і емоційно-комунікативних деформацій учителя відбувається завдяки поліпшенню самоусвідомлення (збільшення інформації про власну осо­бистість, професійно-педагогічні проблеми); переоцінці власної особистості і свого професійного статусу; оволодін­ню навичками комунікативної взаємодії у системі «педа­гог — вихованець».

Найскладніше психологічне завдання педагога поля­гає в оптимізації власного внутрішнього світу, подоланні слабкості власної Я-концепції, розумінні схильності до по­будови неоптимального психічного захисту. Розвинена особистість цілковито реалізує свої індивідуальні можли­вості, вступає у відкриті, не ускладнені недоцільним захи­стом стосунки, самоактуалізує себе. Учитель повинен умі­ти поважати себе, вірити в унікальність власної особисто­сті, не зосереджуватися на своїх негативних якостях, рівноправно взаємодіяти з оточенням.

Педагогічна діяльність займає особливе місце у системі виховання. Вона реалізує багато функцій, характеризуєть­ся спеціальною психологічною структурою (предмет, цілі, мотиви, дії, результати). Педагог як суб'єкт педагогічної діяльності наділений педагогічними вміннями, педагогіч­ними здібностями, педагогічною майстерністю та стилями діяльності. Його особистісними якостями є професійна спрямованість особистості, професійна самосвідомість, стресостійкість, професійна придатність. Важливе завдан­ня вчителя полягає у взаємодії із соціальним оточенням, адаптації до учнівського і педагогічного колективів, педа­гогічної діяльності, розвитку своєї індивідуальності та по­передженні професійної деформації як наслідку деструк­тивного вирішення внутріособистісних конфліктів, вико­ристання непродуктивних психологічних захистів.

 

 

Запитання. Завдання

1.Охарактеризуйте предмет педагогічної діяльності.

2.Що входить до структури зовнішніх і внутрішніх мотивів педаго­гічної діяльності?

3.З'ясуйте відмінність професії типу «людина-людина» від про­фесій інших типів.

4.Які індивідуальні властивості (задатки) забезпечують схильність людини до педагогічної діяльності, її готовність і включеність у неї?

5.Чим можна пояснити включення мотиву влади до структури мотивації педагогічної діяльності?

6.Проаналізуйте функції педагогічної діяльності.

7.Визначте основні суб'єктні властивості педагога.

 

8.Охарактеризуйте особливості суб'єкт-суб'єктної взаємодії у педагогічній діяльності.

9.Опишіть складові педагогічних здібностей.

 

10.Які є рівні педагогічної майстерності? У чому їх особливості?

11.Чим різняться стилі діяльності і стилі поведінки?

12.Які існують основні стилі педагогічної діяльності залежно від її характеру? Що лежить в їх основі?

13.Прокоментуйте особливості вищої педагогічної освіти.

14.Охарактеризуйте основні психологічні проблеми у підготовці до педагогічної діяльності.

15.Проаналізуйте складові педагогічної професійної діяльності.

16.У розв'язанні яких освітніх завдань вирішальне значення має особистість учителя?

17.Поясніть сутність професійної спрямованості особистості вчи­теля та вкажіть її види.

18.Охарактеризуйте Я-концепцію вчителя.

19.У чому полягають основні функції діяльності вчителя?

20.Прокоментуйте особливості педагогічного мислення.

21.З якими проблемами стикається педагог, взаємодіючи із со­ціальним оточенням?

22.Які труднощі виникають у адаптації молодого вчителя до про­фесійної діяльності?

23. Визначте соціально-психологічні бар'єри, що заважають

ефективній взаємодії між вчителем і учнями.

24.У чому виявляється професійна деформація вчителя?

25.З якими соціальними групами доводиться взаємодіяти пе­дагогу?

26.З'ясуйте, від чого залежить авторитет учителя в учнівському колективі.

27.Розкрийте основні типи помилкового авторитету вчителя.

28.Обгрунтуйте труднощі й особливості адаптації вчителя до уч­нівського колективу.

29.Які існують основні типи адаптації вчителя до змісту педагогіч­ної діяльності? У чому їх суть?

 

 


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності
  2. II. Мотивація навчальної діяльності
  3. II. Мотивація навчальної діяльності
  4. II. Мотивація навчальної діяльності
  5. II. Мотивація навчальної діяльності
  6. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  7. III. Мотивація навчальної діяльності
  8. III. Мотивація навчальної діяльності
  9. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
  10. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
  11. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  12. S. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ




Переглядів: 1103

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Індивідуальність і професійна деформація педагога | Наукові основи управління психічним і особистісним розвитком дитини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.